Гіпертрофія міокарда та внутрішньосерцева гемодинаміка в дітей із двостулковим аортальним клапаном серця

А. V. Kamenshchyk, O. G. Ivanko

Анотація


Двостулковий аортальний клапан є однією з найпоширеніших вроджених вад серця, котра має малосимптомний перебіг у дитинстві та важкі прояви в дорослому віці, що визначає важливість ранньої діагностики змін у міокарді при цій аномалії. Згідно з науковими літературними даними, поліморфізми генів сімейства NFATC можуть впливати як на ембріогенетичний розвиток клапанів серця, так і постнатальної гіпертрофії міокарда.

Мета роботи – визначення ранніх змін внутрішньосерцевої гемодинаміки на аортальному клапані в дітей із двостулковим клапаном серця (ДАК) і встановлення взаємозв’язків цих параметрів із показниками гіпертрофії міокарда.

Матеріали та методи. У 38 хворих із ДАК та у 28 умовно здорових дітей контрольної групи здійснили доплерографічне дослідження параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки зі статистичним опрацюванням даних за критерієм Стьюдента, методами кореляційного аналізу та множинної регресії.

Результати. У результаті дослідження в 62 % хворих із ДАК встановлена наявність помірної концентричної гіпертрофії міокарда, що поєднувалася зі значним підвищенням градієнта тиску та швидкості кровотоку на аортальному клапані. Водночас не встановили значущих кореляцій між параметрами гемодинаміки на клапані та товщиною задньої стінки лівого шлуночка й міжшлуночкової перетинки з наявністю найбільших внесків даних, що отримали, в систолічний об’єм і розмір лівого шлуночка та менших у показники, що віддзеркалюють міокардіальну гіпертрофію.

Висновки. У дітей із ДАК наявна помірна концентрична гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, що супроводжується суттєвими змінами гемодинаміки аортального клапана з найбільшим впливом цих змін на волюметричні показники лівого шлуночка.


Ключові слова


двостулковий аортальний клапан; діти; гіпертрофія міокарда; доплерехокардіографія; гемодинаміка; регресійний аналіз

Посилання


Hales, A. R., & Mahle, W. T. (2014) Echocardiography screening of siblings of children with bicuspid aortic valve. Pediatrics, 133, e1212. doi: 10.1542/peds.2013-3051.

Petit, C. J., Gao, K., Goldstein, B. H., Lang, S. M., Gillespie, S. E., Kim, S. I., & Sachdeva, R. (2016) Relation of Aortic Valve Morphologic Characteristics to Aortic Valve Insufficiency and Residual Stenosis in Children With Congenital Aortic Stenosis Undergoing Balloon Valvuloplasty. Am J Cardiol., 117(6), 972. doi: 10.1016/j.amjcard.2015.12.034.

Siu, S. C., & Candice, K. (2010) Bicuspid aortic valve disease. Journal of the American College of Cardiology, 55(25), 2789–2800. doi: 10.1016/j.jacc.2009.12.068.

Hanedan Onan, S., Baykan, A., Sezer, S., Narin, F., Mavili, E., Baykan, Z., et al. (2016) Evaluation of cardiovascular changes in children with BAVS. Pediatr Cardiol., 37(3), 472–481. doi: 10.1007/s00246-015-1302-6.

Calloway, T. J., Martin, L. J., Zhang, X., Tandon, A., Benson, D. W., & Hinton, R. B. (2011) Risk factors for aortic valve disease in bicuspid aortic valve: A family-based study. American journal of medical genetics, 155(5), 1015–1020. doi: 10.1002/ajmg.a.33974.

Lunde, I. G. (2011) Molecular mechanisms of heart failure; Nuclear Factor of Activated T-cell (NFAT) signaling in myocardial hypertrophy and dysfunction. Dissertation for the degree of Philosophiae Doctor (PhD). Oslo, Norway. Series of dissertations submitted to the Faculty of Medicine, University of Oslo, №1307.

Wu, B., Baldwin, H. S., & Zhou, B. (2013) Nfatc1 directs the endocardial progenitor cells to make heart valve primordium. Trends in Cardiovascular Medicine, 23(8), 294–300. doi: 10.1016/j.tcm.2013.04.003.

Devereux, R. B., Alonso, D. R., Lutas, E. M., Gottlieb, G. J., Campo, E., Sachs, I., & Reichek, N. (1986) Echocardiographic assessment of left ventricular hypertrophy: comparison to necropsy findings. Am. J. Cardiol., 57(6), 450–458. https://doi.org/10.1016/0002-9149(86)90771-X.

Gosse, P., Jullien, V., Jarnier, P., Lemetayer, P., & Clementy, J. (1999) Echocardiographic definition of left ventricular hypertrophy in the hypertensive: which method of indexation of left ventricular mass? J. Hum. Hypertens., 13(8), 505–9.

Ganau, A., Devereux, R. B., Roman, M. J., de Simone, G., Pickering, T. G., Saba, P. S., et al. (1992) Patterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in essential hypertension. J. Am. Coll. Cardiol., 19(7), 1550–1558. doi: 10.1016/0735-1097(92)90617-V.•

Verdecchia, P., Porcellati, C., Zampi, I., Schillaci, G., Gatteschi, C., Battistelli, M., et al. (1994) Asymmetric left ventricular remodeling due to isolated septal thickening in patients with systemic hypertension and normal left ventricular masses. Am. J. Cardiol, 73(4), 247–52. doi: https://doi.org/10.1016/0002-9149(94)90228-3.




DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.2.109296

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет