Персоніфікація периопераційного біомоніторингу

O. N. Boitsova

Анотація


Кількість методів периоперационного моніторингу постійно зростає завдяки досягненням сучасної науки. Однак збільшення кількості показників, що моніторуються, і впровадження новітніх моніторингових систем не стало гарантом виключення периопераційних ускладнень. Стандартний моніторинг дає змогу контролювати найбільш загальні характеристики гомеостазу внутрішнього середовища організму, які є лише запізнілим відображенням змін енергоструктурної активності в масі клітин тіла хворого. Тому тривалість життя оперованих хворих не досягає середньостатистичної демографічної.

Мета роботи – поліпшення результатів лікування пацієнтів із гострою абдомінальною хірургічною патологією шляхом надання периопераційному забезпеченню енергопротективної спрямованості на основі персоніфікованого енергоструктурного моніторингу.

Матеріали та методи. Робота виконана за результатами вивчення енергопротективної здатності, анестезіологічного забезпечення та периопераційної інтенсивної терапії 317 хворих із гострою абдомінальною хірургічною патологією. На всіх етапах анестезіологічного забезпечення проводили оцінювання глибокої картини показників кисневого режиму, непряме визначення основного обміну, транспорту кисню, кислотно-лужного, водно-електролітного стану, показників гемодинаміки та мікроциркуляції, визначення надійності енергоструктурної активності (ЕСА), її властивостей, резервів і можливостей ауторегуляції. Додатково на основних периопераційних етапах у 30 хворих визначали маркери ішемії головного мозку: білок S100 та NSE (нейронспецифічна енолаза) в сироватці венозної крові методом імуноферментного аналізу.

Результати. Встановлено тісну кореляційну залежність між ранніми проявами ушкоджень нейронів і клітин астроглії з енергоструктурними змінами в організмі хворих. Найсильніший кореляційний взаємозв'язок спостерігається між енергоосмолярною ауторегуляцією та рівнями маркерів ішемії головного мозку (p < 0,01). Включення до біомоніторингу як його компонента енергоструктурної активності, її властивостей, резервів, ефективності ауторегуляції дає можливість навіть за відсутності дорогих і трудомістких досліджень нейроспецифічних білків мати уявлення про ступінь пошкодження клітин головного мозку.

Висновки. Доповнення стандартів периопераційного біомоніторингу аудитом енергоструктурной активності (ЕСА) дасть можливість не тільки своєчасно виявляти зміни енергопродуктивної здатності маси клітин тіла (МКТ) хворого, а й підвищити периопераційну безпеку шляхом застосування випереджувальної тактики лікування.


Ключові слова


безпека хворого; інтраопераційний моніторинг; кальцій-зв'язувальний білок S100; фосфопіруват-гідратаза (енолаза)

Посилання


Chilkoti, G., Wadhwa, R., & Saxena, A. (2015). Technological advances in perioperative monitoring: Current concepts and clinical perspectives. Journal of Anaesthesiology Clinical Pharmacology, 31(1), 14–24. doi: 10.4103/0970-9185.150521.

Checketts, M., Alladi, R., Ferguson, K., Gemmell, L., Handy, J., Klein, A., et al. (2016). Recommendations for standards of monitoring during anaesthesia and recovery 2015: Association of Anaesthetists of Great Britain and Ireland. Anaesthesia, 71(1), 85–93. doi: 10.1111/anae.13316.

Fowler, A. (2013). A Review of Recent Advances in Perioperative Patient Safety. Annals of Medicine and Surgery, 2(1), 10–14. doi: 10.1016/S2049-0801(13)70020-7.

Fischer, M., & Le Manach, Y. (2016). Perioperative medicine: From theorical guidelines to clinical practice. Anaesthesia Critical Care & Pain Medicine, 35(4), 241–242. doi: 10.1016/j.accpm.2016.06.002.

Ng, J., Chan, M., & Gelb, A. (2011). Perioperative Stroke in Noncardiac, Nonneurosurgical Surgery. Anesthesiology, 115(4), 879–890. doi: 10.1097/ALN.0b013e31822e9499.

Shifrin, A., & Shifrin, G. (2012). Strategiya perioperacionnoj mediciny [Perioperative medicine strategy]. Zaporozh'e: Dyke Pole. [in Russian].

Abraham, M. (2014). Protecting the anaesthetised brain. Journal of Neuroanaesthesiology and Critical Care, 1(1), 20–39. doi: 10.4103/2348-0548.124841.

Munirama, S., & McLeod, G. (2015). 'Stratified' approach to individualized anaesthetic care. British Journal of Anaesthesia, 114(4), 543–545. doi: 10.1093/bja/aeu345.

Kolesnik, Yu. M., Tumanskij, V. A., & Shifrin, G. A. (2013). Osnovy vrachebnoj kompetentnosti [Basics of doctors' professional competence]. Zaporozh'e: Dyke Pole. [in Russian].

Smirnova, L. M. (2013). Klinicheskaya ocenka tyazhesti operacionnoj travmy [Clinical estimation of severity of the operation trauma]. Klinichna khirurhiia, 5, 61–66. [in Russian].

Michetti, F., Corvino, V., Geloso, M., Lattanzi, W., Bernardini, C., Serpero, L., Gazzolo, D. (2012). The S100B protein in biological fluids: more than a lifelong biomarker of brain distress. Journal of Neurochemistry, 120(5), 644–659. doi: 10.1111/j.1471-4159.2011.07612.x.

Wang, K., Zhang, Z., & Kobeissy, F. (2014). Biomarkers of brain injury and neurological disorders. Boca Raton, Florida: CRC Press.




DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.2.109663

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет