DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.3.118311

Вплив додаткових факторів ризику на антигіпертензивну ефективність епросартану та телмісартану у хворих на гіпертонічну хворобу

V. V. Syvolap, O. V. Vizir-Tronova

Анотація


Мета роботи – дослідити вплив додаткових факторів ризику на показники артеріального тиску, кардіоваскулярного ремоделювання та стан вегетативного забезпечення серцевого ритму у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії у процесі лікування епросартаном і телмісартаном.

Матеріали та методи. До дослідження залучили 100 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) II стадії, 1 та 2 ступенів із низьким і помірним ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень. Статус курця мали 30 %, гіперхолестеринемію понад 5 ммоль/л – 69 %, надмірну вагу тіла та ожиріння – 82 % хворих на ГХ. Методом випадкової рандомізації половині хворих призначений епросартан у добовій дозі 600 мг, решта отримувала телмісартан у добовій дозі 80 мг протягом 6 місяців. До початку лікування та через півроку терапії всім хворим здійснили загально-клінічні обстеження, розрахунок індексу маси тіла, визначення ЗХ у сироватці крові, Холтерівське моніторування ЕКГ з аналізом варіабельності серцевого ритму, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію та дуплексну імпульсно-хвильову доплерографію екстракраніальних судин. За два тижні до початку дослідження хворі не застосовували будь-які антигіпертензивні засоби.

Результати. У хворих на ГХ із додатковими факторами ризику застосування епросартану протягом 6 місяців супроводжується вірогідним зниженням «офісного» САТ на 30,0 %, ДАТ – на 21,6 %, ПАТ – на 41,4 % та АТ сер. – на 25,5 %, регресією гіпертрофії міокарда та поліпшенням діастолічної функції лівого шлуночка. Епросартан показав високу антигіпертензивну ефективність щодо впливу на САТ у хворих на ГХ із наявністю/відсутністю тютюнопаління. Однак вплив епросартану на ДАТ був кращим у хворих на ГХ, які не мають статусу курця. Всі хворі на ГХ незалежно від наявності або відсутності підвищеного рівня загального холестерину досягли цільового рівня САТ під впливом епросартану. Антигіпертензивний ефект епросартану щодо САТ не залежав від наявності/відсутності ожиріння у хворих на ГХ. Епросартан призводив до вірогідного збільшення максимальної лінійної швидкості в лівій внутрішній сонній артерії на 2,8 % та у вертебробазилярному басейні – на 24,3 %. Загальна потужність спектра під впливом лікування вірогідно збільшилась на 14,3 %.

Антигіпертензивна терапія телмісартаном упродовж півроку викликає вірогідне зниження «офісного» САТ на 24,8 %, ДАТ – на 20,0 %, ПАТ – на 31,8 %, АТ сер. – 22,2 %.У хворих на ГХ, які мають статус курця або ні та в усіх 100 % хворих на ГХ із нормальним і підвищеним загальним холестерином телмісартан був однаково ефективний у досягненні цільового рівня САТ. Ожиріння або його відсутність також вірогідно не вплинули на ефективність антигіпертензивної терапії телмісартаном у хворих на ГХ. Телмісартан (як і епросартан) викликає регресію гіпертрофії лівого шлуночка. Телмісартан чинить позитивний вплив на каротидний кровотік і не впливає на кровопостачання вертебробазилярного басейну. Також не спостерігали змін показників вегетативного балансу під впливом телмісартану.

Висновки. У хворих на ГХ із додатковими факторами кардіоваскулярного ризику застосування як епросартану, так і телмісартану впродовж півроку супроводжується вірогідним зниженням артеріального тиску, регресією гіпертрофії міокарда й поліпшеннями діастолічної функції лівого шлуночка, кровотоку в каротидному басейні. На відміну від телмісартану епросартан підвищує загальну потужність спектра варіабельності серцевого ритму та не впливає на рівень загального холестерину. Вплив телмісартану на кровотік у вертебробазилярному басейні відсутній. Тютюнопаління, ожиріння, гіперхолестеринемія не знижують антигіпертензивної ефективності телмісартану та епросартану щодо САТ і ДАТ. Проте епросартан менш ефективний щодо зниження ДАТ у хворих на ГХ, які палять.


Ключові слова


гіпертензія; кардіоваскулярне ремоделювання; дисліпідемія; ожиріння; тютюнопаління; епросартан; телмісартан

Повний текст:

PDF

Посилання


Kovalevskaya, N. A., Koziolova, N. A., Bushmakina, A. V., & Shatunova, I. M. (2012). Dinamika obratnogo remodelirovaniya serdca i sosudov u bol´nykh gipertonicheskoj bolezn´yu v zavisimosti ot vybora i taktiki naznacheniya antigipertenzivnoj terapii so starta [Dynamics of reverse remodeling of the heart and blood vessels in patients with hypertensive disease, depending on the choice and tactics of prescribing antihypertensive therapy from the start]. Sistemnye gipertenzii, 9(2), 5–10. [in Russian].

Kozlovskij, V. I., & Simanovich, A. V. (2014). Priverzhennost´ k terapii u pacientov s arterial´noj gipertenziej II stepeni: obzor literatury i sobstvennye dannye [Adherence to therapy in patients with arterial hypertension II degree: a review of lit. and own data)]. Vestnik Vitebskogo gosudarstvennogo medicinskogo universiteta, 13(2), 6–16. [in Russian].

Ripp, T. M., Mordovin, V. F., & Karpov, R. S. (2010). Narushenie processov cerebrovaskulyarnoj regulyacii i kognitivnoj funkcii u pacientov s arterial´noj gipertoniej, vozmozhnosti korrekcii antagonistom receptorov k angiotenzinu II [Impairment of cerebrovascular regulation and of cognitive function in hypertensive patients: A possibility for correction by angiotensin II receptor blocker]. Arterial´naya gipertenziya, 16(5), 504–510. [in Russian].

Khafizova, L. Sh., Khamidullaieva, H. A., Kurbanova, D. R., & Karimova, B. Sh. (2015). E´ffektivnost´ dvojnoj kombinirovannoj terapii u bol´nykh arterial´noj gipertenziej s vysokim kardiovaskulyarnym riskom [Efficiency of Double Combined Therapy in Hypertensive Patients with High Cardiovascular Risk]. Arterial´naya gipertenziya, 4, 58–64. [in Russian].

Aaslid, R., & Newell, D. (Eds.) (1992). Transcranial Doppler. New York: Raven Press.

Abraham, H. M., White, C. M., & White, W. B. (2014). The Comparative Efficacy and Safety of the Angiotensin Receptor Blockers in the Management of Hypertension and Other Cardiovascular Diseases. Drug Safety, 38(1), 33–54. doi: 10.1007/s40264-014-0239-7

Savoia, C., Burger, D., Nishigaki, N., Montezano, A., & Touyz, R. M. (2011). Angiotensin II and the vascular phenotype in hypertension. Expert Rev. Mol. Med., 13, 11. doi: 10.1017/S1462399411001815.

Willis, L. M., El-Remessy, A. B., Somanath, P. R., Deremer, D. L., & Fagan, S. C. (2011). Angiotensin receptor blockers and angiogenesis: clinical and experimental evidence. Clinical Science, 120(8), 307–319. doi: 10.1042/CS20100389

Arumugam, S., Sreedhar, R., Thandavarayan, R., Karuppagounder, V., Krishnamurthy, P., Suzuki, K., et al (2016). Angiotensin receptor blockers: Focus on cardiac and renal injury. Trends in Cardiovascular Medicine, 26(3), 221–228. doi: 10.1016/j.tcm.2015.06.004

Heusser, K., Vitkovsky, J., Schmieder, R., & Schobel, H. (2003). AT1 antagonism by eprosartan lowers heart rate variability and baroreflex gain. Autonomic Neuroscience, 107(1), 45–51. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S1566-0702(03)00053-5

Borghi, C., Morbini, M., & Cicero, A. (2015). Combination therapy in the extended cardiovascular continuum. Journal of Cardiovascular Medicine, 16(5), 390–399. doi: 10.2459/JCM.0000000000000240

Brown, T., Gonzalez, J., & Monteleone, C. (2017). Angiotensin-converting enzyme inhibitor-induced angioedema: A review of the literature. J. Clin. Hypertens, 19(12), 1377–1382. doi: 10.1111/jch.13097

Lezcano, E. J., Iñigo, P., Larraga, A. M., Barranquero, C., Gimenez, I., & Osada, J. (2014). Caloric restriction or telmisartan control dyslipidemia and nephropathy in obese diabetic Zücker rats. Diabetology & Metabolic Syndrome, 6(1), 10. doi: 10.1186/1758-5996-6-10.

Akioyamen, L., Levine, M., Sherifali, D., O'Reilly, D., Frankfurter, C., Pullenayegum, E., et al. (2016). Cardiovascular and cerebrovascular outcomes of long-term angiotensin receptor blockade: meta-analyses of trials in essential hypertension. Journal of the American Society of Hypertension, 10(1), 55–69.e1. doi: 10.1016/j.jash.2015.11.005.

Mesquita, E., Demarchi, A., Bitencourt, D., Machado, P., Badran, P., Almeida, & R., Jorge, A. (2016). Cardiovascular Continuum 25 years – The Evolution of an Etiopathophysiology Model. International Journal of Cardiovascular Sciences, 29(1), 56–64. doi: 10.5935/2359-4802.20160002

Chopra, H., Ramakrishnan, S., Pancholia, A., & Bansal, M. (2015). Cardiological Society of India. New Delhi: JP Medical Ltd.

Puram, N., Karande, V., Ramanand, J., Ramanand, S., Halasawadekar, N., & Bhosale, R. (2016). Comparison of efficacy of telmisartan with losartan in patients of essential hypertension with cognitive impairment. International Journal of Basic and Clinical Pharmacology, 5(3), 702–706. doi: 10.18203/2319-2003.ijbcp20161504

Rajagopalan, S., Bakris, G., Abraham, W., Pitt, B., & Brook, R. (2013). Complete Renin-Angiotensin-Aldosterone System (RAAS) Blockade in High-Risk Patients: Recent Insights From Renin Blockade Studies. Hypertension, 62(3), 444–449. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.113.01504

Düsing, R. (2016). Pharmacological interventions into the renin–angiotensin system with ACE inhibitors and angiotensin II receptor antagonists: effects beyond blood pressure lowering. Therapeutic Advances in Cardiovascular Disease, 10(3), 151–161. doi: 10.1177/1753944716644130.

De Backer, G., Petrella, R., Goudev, A., Radaideh, G., Rynkiewicz, A., & Pathak, A. (2013). Effect of Antihypertensive Therapy on SCORE-Estimated Total Cardiovascular Risk: Results from an Open-Label, Multinational Investigation – The POWER Survey. International Journal of Hypertension, 2013, 165789. doi: 10.1155/2013/165789

Sare, G., Ghadami, A., Ankolekar, S., England, T., Hammonds, F., Adrian, M., et al. (2013). Effect of Telmisartan on Cerebral and Systemic Haemodynamics in Patients with Recent Ischaemic Stroke: A Randomised Controlled Trial. ISRN Stroke, 2013, 9. doi: 10.1155/2013/587954

Inoue, T., Morooka, T., Moroe, K., Ikeda, H., & Node, K. (2007). Effect of Telmisartan on Cholesterol Levels in Patients with Hypertension - Saga Telmisartan Aggressive Research (STAR). Hormone and Metabolic Research, 39(5), 372–376. doi: 10.1055/s-2007-976544

Karas, M., Lacourcière, Y., LeBlanc, A., Nadeau, R., Dubé, B., Florescu, M., et al. (2005). Effect of the renin–angiotensin system or calcium channel blockade on the circadian variation of heart rate variability, blood pressure and circulating catecholamines in hypertensive patients. Journal of Hypertension, 23(6), 1251–1260. doi: 10.1097/01.hjh.0000170389.69202.53

Deguchi, I., Furuya, D., Fukuoka, T., & Tanahashi, N. (2012). Effects of telmisartan on the cerebral circulation of hypertensive patients with chronic-stage stroke. Hypertension Research, 35(12), 1171–1175. doi: 10.1038/hr.2012.105

Perk, J., De Backer, G., Gohlke, H., Graham, I., Reiner, Z., Verschuren, M., et al. (2012). European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012): The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts) * Developed with the special contribution of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation (EACPR). European Heart Journal, 33(13), 1635–1701. doi: 10.1093/eurheartj/ehs092

O’Brien, E., Parati, G., Stergiou, G., Asmar, R., Beilin, L., Bilo, G., et al. (2013). European Society of Hypertension Position Paper on Ambulatory Blood Pressure Monitoring. Journal of Hypertension, 31(9), 1731–1768. doi: 10.1097/HJH.0b013e328363e964

Fu, P., & Feng, Y. (2016). Dual Blockade of the Renin-angiotensin-aldosterone System in Type 2 Diabetic Kidney Disease. Chinese Medical Journal, 129(1), 81–87. doi: 10.4103/0366-6999.172599.

Fisher, J. P., & Paton, J. F. (2012). The sympathetic nervous system and blood pressure in humans: implications for hypertension. Journal of Human Hypertension, 26(8), 463–475. doi: 10.1038/jhh.2011.66

Foulquier, S., Lartaud, I., & Dupuis, F. (2014). Impact of Short-Term Treatment with Telmisartan on Cerebral Arterial Remodeling in SHR. PLoS ONE, 9(10), e110766. doi: 10.1371/journal.pone.0110766

Goudev, A., Berrou, J., & Pathak, A. (2012). Effect of eprosartan-based therapy on systolic blood pressure and total cardiovascular risk in a large international population: preliminary report of the observational POWER study. Vascular Health and Risk Management, 8, 563–568. doi: 10.2147/VHRM.S34834

(1996). Heart Rate Variability : Standards of Measurement, Physiological Interpretation, and Clinical Use. Task force of the European Society of cardiology and North American Society of Pacing and Electrophysiology. Circulation, 93(5), 1043–1065. doi: https://doi.org/10.1161/01.CIR.93.5.1043

Kamo, T., Akazawa, H., & Komuro, I. (2015). Pleiotropic Effects of Angiotensin II Receptor Signaling in Cardiovascular Homeostasis and Aging. International Heart Journal, 56(3), 249–254. doi: 10.1536/ihj.14-429

Kim, S., Park, J., & O''Rourke, M. (2015). Vasculopathy of Aging and the Revised Cardiovascular Continuum. Pulse, 3(2), 141–147. doi: 10.1159/000435901

Must, A., Dallal, G. E., & Dietz, W. H. (1991). Must A. Reference data for obesity: 85th and 95th percentiles of body mass index (wt/ht2) and triceps skinfold thickness. Am. J. Clin. Nutr, 53(4), 839–846.

Mahmoudpour, S., Leusink, M., Putten, L., Terreehorst, I., Asselbergs, F., de Boer, A., & Maitland-van der Zee, A. (2013). Pharmacogenetics of ACE inhibitor-induced angioedema and cough: a systematic review and meta-analysis. Pharmacogenomics, 14(3), 249–260. doi: 10.2217/pgs.12.206

Pokharel, P., & Bella, J. (2013). Regression of left ventricular hypertrophy: Lessons from clinical trials. OA Evidence-Based Medicine, 1(2), 13.

Anderson, C., Teo, K., Gao, P., Arima, H., Dans, A., Unger, T., et al. (2011). Renin-angiotensin system blockade and cognitive function in patients at high risk of cardiovascular disease: analysis of data from the ONTARGET and TRANSCEND studies. The Lancet Neurology, 10(1), 43–53. doi: 10.1016/S1474-4422(10)70250-7.

Kirchhof, P., Sipido, K., Cowie, M., Eschenhagen, T., Fox, K., Katus, H., et al. (2014). The continuum of personalized cardiovascular medicine: a position paper of the European Society of Cardiology. European Heart Journal, 35(46), 3250–3257. doi: 10.1093/eurheartj/ehu312

Weber, M. (2003). The telmisartan Programme of Research tO show Telmisartan End-organ proteCTION (PROTECTION) Programme. Journal of Hypertension, 21(6), S37–S46. doi: 10.1097/00004872-200307006-00007




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет