DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.3.118322

Значення однонуклеотидних поліморфізмів генів сімейства NFATC у розвитку гіпертрофії лівого шлуночка при первинній артеріальній гіпертензії в підлітків

A.V. Tovma, A. M. Kamyshnyi, A. V. Kamenshchyk, O. G. Ivanko

Анотація


Мета роботи – встановити можливість асоціації однонуклеотидних поліморфізмів (SNP) генів NFATC1 і NFATC4 з розвитком концентричної гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) у підлітків 16–18 років із вперше виявленою первинною артеріальною гіпертензією (АГ).

Матеріали та методи. У дослідження включили 74 підлітки віком 16–18 років (50 юнаків і 24 дівчини), у яких уперше під час профілактичного медичного огляду виявлена первинна АГ. У 32 (43 %) підлітків при ехокардіоскопії (ЕхоКС) встановлені ознаки концентричної ГЛШ. У 42 (57 %) молодих людей з АГ групи контролю показники ЕхоКС лівого шлуночка серця були в межах вікової норми. На наступному етапі дослідження здійснювалось генотипування з використанням зразків тотальної ДНК, що виділена з цільної венозної крові стандартним методом. Молекулярно-генетичне дослідження здійснювали методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в режимі реального часу.

Результати. Як показали результати генотипування та статистичний аналіз, асоціація SNP із ГЛШ виявлена щодо rs2229309 гена NFATC4 та не підтверджена для SNP (rs7240256, rs11665469, rs754505) гена NFATC1.Отже, статистично значущі відмінності (р < 0,05) частот наявності виявлені для гетерозиготного генотипу rs2229309 гена NFATC4, який майже вдвічі частіше виявляється в підлітків із первинною АГ зі схильністю до раннього формування ГЛШ. Прогностична чутливість ознаки «гетерозиготний генотип CG rs2229309 гена NFATC4» щодо розвитку концентричної ГЛШ серця в підлітків віком 16–18 років із первинною АГ становила 46 %, специфічність – 74 %, точність – 62 %. Відношення шансів розвитку концентричної ГЛШ серця в підлітків із виявленою ознакою становило 2,43 з 95 % довірчим інтервалом від 0,78 до 7,58. У цій групі хворих також встановлено переважання носіїв алелі G.

Висновки. У підлітків із первинною артеріальною гіпертензією, котра виявлена у 16–18 років, встановлена клінічна асоціація гетерозиготного стану CG rs2229309 гена NFATC4 та вищої частоти алелі G з формуванням ГЛШ у цьому віці. Показники генотипування rs2229309 гена NFATC4 можуть бути використані для визначення ризику розвитку ГЛШ у підлітків з АГ.


Ключові слова


гіпертрофія лівого шлуночка;, генетичний поліморфізм; NFATC гени; високий артеріальний тиск; підлітки

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Mancia, G., Fagard, R., Narkiewicz, K., Redón, J., Zanchetti, A., Böhm, M., et al. (2013). Guidelines for the Management of Arterial Hypertension: The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertens, 31(7), 1281–357. doi: 10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc

Korenev, N. M., Bogmat, L. F., & Nosova, Ye. M. (2010). Arterial'naya gipertenziya podrostkovogo vozrasta: rasprostranennost', mekhanizmy formirovaniya, podkhody k lecheniyu [Hypertension prevalence of adolescent age: the formative mechanisms, approaches for treatment]. Pediatria, akusherstvo ta hinekolohia, 72(4), 68–69. [in Russian].

Gazieva, Kh. Sh., Mirzaeva, B. M., & Usmanova, U.Sh. (2017). Izuchenie osobennostej techeniya arterial'noj gipertenzii u podrostkov i lic molodogo vozrasta [Study of the features of the course of arterial hypertension in adolescents and young people]. Molodoj uchenyj, 6(140), 144–148. [in Russian].

Kozlova, A. S., Lebed', T. L., Malinovskaya, Y. V., & Melnov, S. B. (2014). Geneticheskie markery serdechno-sosudistoj patologii sportsmenov sporta vysshikh dostizhenij [Genetic markers of cardiovascularpathology in combat sport athletes]. E'kologichekij vestnik, 2(28), 42–49. [in Russian].

Kamenshchyk, А. V., Ivanko, O. G., & Fеdchеnkо, A. V. (2015). Nuklearnyi faktor aktyvovanykh T-klityn (NFATC) yak mozhlyvyi diahnostychnyi i prohnostychnyi marker pry klapannykh vrodzhenykh vadakh sertsia ta hipertrofii miokarda [Nuclear factor of activated T-cells (NFATC) as a possible diagnostic and prognostic marker in congenital valvular diseases and myocardial hypertrophy]. Pathologia, 1, 4–7. [in Ukranian]. doi: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2015.1.42815

Ahmetov, I. I., & Fedotovskaya, O. N. (2015). Current Progress in Sports Genomics. Advances in clinical chemistry, 70, 247–314. doi: 10.1016/bs.acc.2015.03.003.

Maidannyk, V. H., Koreniev, M. M., Khaitovych, M. V., & Bohmat, L. F. (2006). Diahnostyka ta klasyfikatsiia pervynnoi arterialnoi hipertenzii u ditei [Diagnosis and classification of primary arterial hypertension in children]. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia, 6, 3–10. [in Ukranian].

Teregulov, Yu. E., Teregulova, E. T., Mayanskaya, S. D., & Latipova, Z. K. (2014). Remodelirovanie levogo zheludochka: geometricheskie i e'lektrokardiograficheskie sopostavleniya [Remodeling of the left ventricle: geometrical and electrocardiographic comparisons]. Prakticheskaiya medicina, 3(79), 149–154. [in Russian].

Ivanko, O. G., Tovma, A. V., Kamenshchyk, A. V., & Patsera, M. V. (2017). Indeks Sokolow–Lyon u podrostkov s arteryal'noj gipertenzyej v prognoze koncentricheskoj gipertrofii levogo zheludochka serdca v otdalennyj period nablyudeniya [Prognostic role of Sokolow-Lyon criterion in further development of the left ventricular concentric hypertrophy in adolescents with arterial hypertension]. Zaporozhye medical journal, 1(100), 14–19. [in Russian]. doi: 10.14739/2310-1210.2017.1.91605

Szumilas, M. (2010). Explaining Odds Ratios. J Can Acad Child Adolesc Psychiatry, 19(3), 227–229.

Glanc, S. (1999). Mediko-biologicheskaya statistika [Medical and Biological Statistics]. Moscow: Praktika [in Russian].




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет