Фактори ризику ішемічного інсульту у хворих на гіпертонічну хворобу

V. V. Syvolap, S. P. Zhemanyuk

Анотація


Відсутніcть специфічних прогностичних факторів підвищеного ризику розвитку інсульту та, як наслідок, брак терапевтичних підходів, що спрямовані на його зниження, зумовлює необхідність пошуку предикторів цереброваскулярних ускладнень у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ).

Мета роботи − визначити предиктори ризику розвитку ішемічного інсульту серед показників добового моніторування артеріального тиску, даних добової варіабельності ритму серця та аденозиндифосфат-індукованої агрегації тромбоцитів у хворих на гіпертонічну хворобу.

Матеріали та методи. До дослідження залучили 88 хворих на ГХ. Хворих поділили на дві групи. Першу становили 39 хворих на ГХ, у яких перебіг ГХ ускладнився півкульним ішемічним інсультом, другу групу ‒ 49 хворих на ГХ, які досягли цільового рівня АТ на тлі лікування. Всім хворим виконали добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), визначення добової варіабельності ритму серця (ВРС) і виконали дослідження агрегації тромбоцитів з аденозин 5'-дифосфатом у кінцевій концентрації індуктора агрегації 10,0×10-6 моль/л. Для визначення предикторів ризику розвитку ішемічного півкульного інсульту використовували метод логістичного регресійного аналізу.

Результати. Групи хворих були зіставні за віком (63,0 ± 9,1 проти 64,0 ± 11,0 року; р = 0,682), але розрізнялись за статтю (чоловіки становили 64 % проти 39 %; р = 0,018). Підвищення ризику виникнення ішемічного півкульного інсульту асоціюються із показниками ДМАТ (середнім CАТ за день >132 мм рт. ст.; середнім ДАТ за ніч >70 мм рт. ст.; пульсовим АТ за добу >60 мм рт. ст., за день >58,6 мм рт. ст. і за ніч >57,9 мм рт. ст.; індексом вимірювань САТ за добу >44,7 % та ДАТ за добу >37,7 %; індексом часу ДАТ за ніч >62,6 %; індексом площі гіпертензії САТ за добу >94,3 мм × год та ДАТ за добу >58,4 мм × год; AASI за добу >0,52; середнім гемодинамічним АТ за добу >94,8 мм рт. ст. і за ніч >87,1 мм рт. ст.; варіабельністю ПАТ за день >11,8 мм рт. ст. і за ніч >8,2 мм рт. ст.; індексом «подвійний добуток» за добу >86,3 мм рт. ст. × уд/хв). Крім того, з показниками ВРС (SDNN за добу ≤91 мc і за день ≤83 мc; SDANN за добу ≤99 мc і за день ≤76 мc; VLF за день ≤63,7 %; LF за день >27,1 %; індексом централізації >0,56), а також із показником агрегації тромбоцитів (ступенем максимальної АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів >65,2 %). У моделі незалежними факторами ризику ішемічного півкульного інсульту у хворих на ГХ є SDNN за день (ВШ = 56,6; р = 0,011), індекс вимірювань СAТ за добу (ВШ = 40,9; р = 0,033), середній САТ за день (ВШ = 30,0; р = 0,021) та варіабельність ПАТ за ніч (ВШ = 15,1; р = 0,043).

Висновки. Незалежними факторами ризику ішемічного півкульного інсульту у хворих на гіпертонічну хворобу є SDNN за день, індекс вимірювань СAТ за добу, середній систолічний АТ за день; варіабельність ПАТ за ніч. Ступінь АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів понад 65,2 % є залежним фактором ризику, що збільшує відношення шансів ішемічного інсульту в 6,5 раза (р = 0,007).


Ключові слова


залежні та незалежні фактори ризику; гіпертонічна хвороба; ішемічний інсульт; добове моніторування артеріального тиску; АДФ-індукована агрегація тромбоцитів

Повний текст:

PDF

Посилання


Sega, R., Corrao, G., Bombelli, M., Beltrame, L., Facchetti, R., Grassi, G. et al. (2002). Blood pressure variability and organ damage in a general population: results from the PAMELA study (Pressioni Arteriose Monitorate E Loro Associazioni). Hypertension, 39(2), 710–714.

Dahlöf, B., Devereux, R. ., Kjeldsen, S. E., Julius. S., Beevers, G., de Faire, U. et al. (2002). Cardiovascular morbidity and mortality in losartan interventional for endpoint reduction in hypertension study (LIFE): a randomized trial against atenolol. Lancet, 359(9311), 995−1003. doi: 10.1016/S0140-6736(02)08089-3

Cuadrado-Godia, E., Ois, A., & Roquer, J. (2010). Heart Failure in Acute Ischemic Stroke. Current Cardiology Reviews, 6(3), 202–213. doi: 10.2174/157340310791658776

Hayward, C. P. M., Moffat, K. A., Raby, A., Israels, S., Plumhoff, E., Flynn, G., & Zehnder, J. L. (2010). Development of North American consensus guidelines for medical laboratories that perform and interpret platelet function testing using light transmission aggregometry. Am J Clin Pathol, 134, 955–963. doi: 10.1309/AJCP9V3RRVNZMKDS.

O'Brien, E., Parati, G., Stergiou, G., Asmar, R., Beilin, L., Bilo, G. et al. (2013). European society of Hypertension position paper on ambulatory blood pressure monitoring J Hyperten, 31(9), 1731−1768. doi: 10.1097/HJH.0b013e328363e964.

Kamath, M. A., Watanabe, M.A., & Upton, A. R. M. (Eds.). (2013). Heart rate variability (HRV) signal analysis: clinical application CRC Press.

Law, M. R., Morris, J. K., & Wald, N. J. (2009). Use of blood pressure lowering drugs in the prevention of cardiovascular disease: meta-analysis of 147 randomised trials in the context of expectations from prospective epidemiological studies. BMJ, 338, b1665. doi: 10.1136/bmj.b1665

Tullio, M. R. D, Zwas, D. R., Sacco, R. L., Sciacca, R. R., & Homma, S. (2003). Left ventricular mass and geometry and the risk of ischemic stroke. Stroke, 34(10), 2380–2284. doi: 10.1161/01.STR.0000089680.77236.60

Mancia, G., Bombelli, M., Facchetti, R., Madotto, F., Corrao, G., Trevano, F. Q. et al. (2007). Long-term prognostic value of blood pressure variability in the general population: results of the Pressioni Arteriose Monitorate e Loro Associazioni Study. Hypertension, 49(6), 1265–1270. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.107.088708

Ebrahim, S., Taylor, F., Ward, K., Beswick, A., Burke, M., & Davey Smith, G. (2011). Multiple risk factor interventions for primary prevention of coronary heart disease. Cochrane Database Syst Rev, 1, CD001561. doi: 10.1002/14651858.CD001561.pub3.

Rothwell, P. M., Howard, S. C., Dolan, E., O'Brien, E., Dobson, J. E., Dahlöf, B. et.al. (2010). Prognostic significance of visit-to-visit variability, maximum systolic blood pressure and episodic hypertension. Lancet, 375(9718), 895–905. doi: 10.1016/S0140-6736(10)60308-X

Ravenni, R., Jabre, J. F., & Casiglia, E. (2012). Rol´ antigipertenzivnoj terapii v pervichnoj profilaktike insul´ta [Primary stroke prevention and hypertension treatment: which is the first-line strategy?]. Praktychna anhiolohiia, 2–1, 37–40. [in Russian].

Cattaneo, M., Cerletti, C., Harrison, P., Hayward, C. P., Kenny, D., Nugent, D. et. al. (2013). Recommendation for the standardization of light transmission aggregometry: a consensus of the working party from the platelet physiology subcommittee of SSC/ISTH. J Thromb Haemost, 11, 1183−1189. doi: 10.1111/jth.12231.

Sacco, R. L. (2007). The 2006 William Feinberg lecture: shifting the paradigm from stroke to global vascular risk estimation. Stroke, 38(6), 1980–1987. doi: 10.1161/STROKEAHA.106.481143

Schillaci, G., & Pucci, G. (2011). The relationship between systolic and diastolic blood pressure: a clinically meaningful slope? Hypertens Res, 34, 1175–1178. doi: 10.1038/hr.2011.161

Gorbunov, V. M. (2012). Sovremennye predstavleniya o variabel´nosti arterial´nogo davleniya [Modern views on the variability of blood pressure]. Racional´naya farmakoterapiya v kardiologii, 8(6), 810–818 [in Russian].

Hryhorova, I. A., Teslenko, O. A., & Hryhorov, S. N. (2015). Kardiogennye insul´ty. Kliniko-patogeneticheskie, terapevticheskie i profilakticheskie osobennosti [Cardiogenic Strokes. Clinical and Pathogenetic, Therapeutic and Preventive Features]. Mezhdunarodnyj nevrologicheskij zhurnal, 1(71), 132–140 [in Russian].

Ivanov, V. P., & Yuzvyshyna, O. V. (2013). Prohnozuvannia rozvytku sertsevo-sudynnykh ta tserebrovaskuliarnykh uskladnen u khvorykh na hipertonichnu khvorobu i kaltsynoz klapaniv sertsia [Prognosis of the development of cardiovascular and cerebrovascular complications in patients with hypertension and heart valve calcification]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal, 3, 69‒74 [in Ukrainian].

Svyrydova, N. K., Lubenets, A. S., Popov, A. V., Pavlyuk, N. P., Usovych, K. M., & Svystun, V. Y. (2015). Kompleksne likuvannia hostrykh porushen mozkovoho krovoobihu [Integrated treatment of stroke]. Vostochno-evropejskij nevrologicheskij zhurnal, 3, 4–27 [in Ukrainian].

Kurnikova, I. A., Kuznetsova, I. A., & Suleymenov, E. A. (2014). Rezervy adaptacii v prognozirovanii riska serdechno-sosudistoj patologii [Reserves of adaptation in forecasting risk of cardiovascular disease]. Fundamental´nye issledovaniya, 10(5), 913‒919 [in Russian].

Man´kovskij, B. N. (2011). Insul´t i sakharnyj diabet: vzglyad e´ndokrinologa [Stroke and diabetes mellitus: an endocrinologist's view]. Zdorovia Ukrainy, 1, 38 [in Russian].

Gracheva, S. V., Ivanova, G. G., & Syrkina, A. L. (Eds.). (2007). Novye metody e´lectrocardiohrafii [New methods of electrocardiology]. Moscow: Tekhnosfera [in Russian].

Syvolap, V. V., & Zhemaniuk, S. P. (patentee) (2017). Patent 113421 Ukraina, MPK G 01 N 33/483, A 61 V 5/00. Sposib diahnostyky pidvyshchennoho ryzyku insultu u khvorykh na hipertonichnu khvorobu [Patent Ukraine 113421. A method for diagnosing an increased risk of stroke in patients with hypertension]. Biuleten, 2 [in Ukrainian].

Kovalenko, V. M., & Kornatskyi, V. M. (Eds.). (2017). Problemy zdorovia i tryvalosti zhyttia v suchasnykh umovakh [Problems of health and life expectancy in modern conditions]. Kyiv: Hordon [in Ukrainian].

Pshenicin, A. I., & Mazur, N. A. (2015). Sutochnoe monitorirovanie arterial´nogo davleniya [Ambulatory blood pressure monitoring]. Moscow: Medpractica-M [in Russian].

Kovalenko, V. M. (Ed.). (2016). Sertsevo-sudynni zakhvoriuannia. Klasyfikatsiia, standarty diahnostyky ta likuvannia [Cardiovascular diseases: classification, practical protocols of diagnosis and treatment]. Kyiv: Morion [in Ukrainian].

Sivolap, V. V., Zhemaniuk, S. P., & Lukaschenko, L. V. (2017). Vliyanie gipertrofii levogo zheludochka i aritmij na risk smertel´nogo iskhoda u bol´nykh gipertonicheskoj bolezn´yu, oslozhnennoj ostrym polusharnym ishemicheskim insul´tom [Influence of left ventricular hypertrophy and arrhythmias on the risk of mortality in patients with hypertension complicated by acute hemispheric ischemic stroke]. Arytmolohiia Proceedings of the VII Scientific and Practical Conference of the Association of Arrhythmologists of Ukraine, 2(22), 53 [in Ukrainian].

Kislyak, O. A., Starodubova, A. V., Malysheva, N. V., Kopelev, A. M., Alieva, A. M., Kasatova, T. B., & Chervyakova, U. B. (2012). Cirkadnye variacii arterial´nogo davleniya i serdechnogo ritma u pacientov s arterial´noj gipertenziej i metabolicheskim sindromom [Circadian Rhythm of Blood Pressure and Heart Rate in Patients with Arterial Hypertension and Metabolic Syndrome]. Lechebnoe delo, 3, 85‒91 [in Russian].




DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.3.118751

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет