Порівняльна характеристика імуногістохімічного виявлення антигенів M. tuberculosis і мікобактерій за методом Ціля–Нільсена в легеневій тканині з туберкульомою на тлі прогресуючого перебігу туберкульозу

I. V. Liskina, O. A. Melnik, L. M. Zahaba, S. D. Kuzovkova, V. V. Kuts

Анотація


Мета роботи – порівняти характер експресії антигенів M. tuberculosis під час імуногістохімічного (ІГХ) дослідження, виявлення кислотостійких бактерій (КСБ) методом Ціля–Нільсена в легеневій тканині з туберкульомою при хронічному перебігу туберкульозного процесу у фазу загострення.

Матеріали та методи. Матеріал дослідження – резектати легень, 19 випадків. Виготовляли серійні зрізи товщиною 5–6 мікронів, забарвлювали гематоксиліном та еозином методом Ціля–Нільсена та проводили ІГХ дослідження.

Використали кроляче поліклональне антитіло Mycobacterium tuberculosis Antibody (США), розведення 1:2500. Оцінювання позитивної реакції за умовною шкалою: + – фонове забарвлення, блідо-жовте, дифузне; ++ – дрібно-гранульоване (світло-коричневе); +++ – грубо-гранульоване (інтенсивно-коричневе). Кількісна градація КСБ – поза або всередині макрофагів у полі зору: мало – 1–5 одиниць; помірна кількість – 6–15 і багато – понад 15.

Результати. Морфологічні ознаки прогресування специфічного запалення були в усіх випадках. Метод Ціля–Нільсена: найчастіше позаклітинні КСБ виявлені в некротичному ядрі (84,2 %) та грануляційному шарі капсули туберкульом (68,4 %). Частіше спостерігали поодинокі КСБ. Велика кількість паличок містилася всередині макрофагів. Найбільше випадків – 84,2 % спостережень – у макрофагах всередині альвеол, у помірній кількості.

ІГХ дослідження: в усіх випадках визначені клітини з позитивною реакцією (+++) на антигени M. tuberculosis. Макрофаги з такою реакцією всередині альвеол поза туберкульоми спостерігали в 94,7 %; дещо менше – 84,2 % – макрофаги та епітеліоїдні клітини грануляційного шару капсули туберкульоми. Питома вага спостережень великої кількості клітин в альвеолах сягала 77,8 %, а в грануляційному шарі капсули – 30,0–50,0 %.

Дрібно-гранульоване забарвлення клітин у цих самих ділянках легеневої тканини відзначали частіше, переважали випадки спостережень значної та/або помірної кількості клітин.

Висновки. КСБ виявлені в 94,7 % випадків методом Ціля–Нільсена. Під час ІГХ дослідження позитивна реакція клітин макрофагального ряду була в усіх випадках.

ІГХ дослідження показало: максимальне антигенне навантаження визначалось у макрофагах всередині альвеол поза туберкульоми та дещо менше – у клітинах макрофагального ряду грануляційного шару капсули. Результати обох методів виявлення мікобактерій та/або їхніх фрагментів збіглися за максимальною кількістю спостережень локалізації структур збудника, а саме: у грануляційному шарі капсули туберкульоми та збережених альвеолярних просторах поза туберкульоми.


Ключові слова


туберкульома легень; M. tuberculosis; антигени; імуногістохімія; гістохімія

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Averbakh, M. M. (1962). Tuberkulomy legkogo. [Pulmonary tuberculoma]. Moscow: Gos. izd-vo med. literatury [in Russian].

DU «Ukrainskyi tsentr kontroliu za sotsialno nebezpechnymy khvorobamy Ministerstva okhorony zdorov’ia Ukrainy» (2016) VIL-infektsiia v Ukraini. [HIV-infection in Ukraine]. Informatsiinyi biuleten, 46. [in Ukrainian].

Liskina, I. V., Kuzovkova, S. D., Kravchenko, S. O., Zahaba, L. M., & Lukianchuk, V. H. (2010). Histolohichna diahnostyka stupenia aktyvnosti tuberkuloznoho zapalnoho protsesu pry tuberkulomakh lehen [Histological diagnostics of the activity degree of tuberculosis inflammatory process in pulmonary tuberculoma]. Kyiv. [in Ukrainian].

Rekalova, O. M., Belohortseva, O. I., & Koval, N. G. (2017). Imunolohichni metody diahnostyky tuberkulozu [Immunological methods of diagnosis of tuberculosis]. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia, 1, 75–81. [in Ukrainian].

Siev, M., Wilson, D., Kainth, S., Kasprowicz, V. O., Feintuch, C. M., Jenny-Avital, E. R., & Achkar, J. M. (2014) Antibodies against mycobacterial proteins as biomarkers for HIV-associated smear-negative tuberculosis. Clin. Vaccine Immunol, 21(6):791-8. doi: 10.1128/CVI.00805-13.

Trusov, A., Bumgarner, R., Valijev, R., Chestnova, R., Talevski, S., Vragoterova, C., & Neeley, E. S. (2009) Comparison of LuminŮ LED fluorescent attachment, fluorescent microscopy and Ziehl-Neelsen for AFB diagnosis. International Journal of Tuberculosis and Lung Disease, 13(7), 836–41.

D'Avila, H., Maya-Monteiro, C. M., & Bozza, P. T. (2008) Lipid bodies in innate immune response to bacterial and parasite infections. International Immunopharmacology, 8(10):1308-15. doi: 10.1016/j.intimp.2008.01.035

Mustafa, T., Wiker, H. G., Mfinanga, S. G., Mørkve, O., & Sviland, L. (2006). Immunohistochemistry using a Mycobacterium tuberculosis complex specific antibody for improved diagnosis of tuberculous lymphadenitis. Modern Pathology, 9(12), 1606–14. doi: 10.1038/modpathol.3800697

Purohit, M. R., Mustafa, T., Wiker, H. G., Mørkve, O., & Sviland, L. (2007). Immunohistochemical diagnosis of abdominal and lymph node tuberculosis by detecting Mycobacterium tuberculosis complex specific antigen MPT64. Diagnostic Pathology, 2, 36. doi: 10.1186/1746-1596-2-36

World Health Organization (2010) Global Tuberculosis Control: WHO Report. Geneva. Retrieved from http://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/F530290AD0279399C12577D8003E9D65-Full_Report.pdf.

Guirado, E., Schlesinger, L. S., & Kaplan, G. (2013). Macrophages in tuberculosis: friend or foe. Semin. Immunopathol, 35(5), 563–83. doi: 10.1007/s00281-013-0388-2.

Karimi, S., Shamaei, M., Pourabdollah, M., Sadr, M., Karbasi, M., Kiani, A., & Bahadori, M. (2014). Histopathological findings in immunohistological staining of the granulomatous tissue reaction associated with tuberculosis. Tuberculosis Research and Treatment, 2014. doi: 10.1155/2014/858396.

Lawn, S. D., & Zumla, A. I. (2011). Tuberculosis. Lancet, 378, 57–72.

Somoskövi, A., Hotaling, J. E., Fitzgerald, M., O'Donnell, D., Parsons, L. M., & Salfinger, M. (2001). Lessons from a proficiency testing event for acid-fast microscopy. Chest, 120(1), 250–257. doi: 10.1378/chest.120.1.250.

Ulrichs, T., Lefmann, M., Reich, M., Morawietz, L., Roth, A., Brinkmann, V., et al. (2005). Modified immunohistological staining allows detection of Ziehl–Neelsen-negative Mycobacterium tuberculosis organisms and their precise localization in human tissue. Journal Pathology, 205, 633–640. doi: 10.1002/path.1728

Pedersen, J. S., Clarke, I., & Mills, J. (2011). Improved detection of mycobacteria species in formalin-fixed tissue sections. Histopathology, 59(5), 993–1005. doi: 10.1111/j.1365-2559.2011.04015.x.

Ryu, Y. J. (2015). Diagnosis of pulmonary tuberculosis: recent advances and diagnostic algorithms. Tuberculosis Respiratory Disease, 78, 64–71. doi: 10.4046/trd.2015.78.2.64.

Logani, S., Lucas, D. R., Cheng, J. D., Ioachim, H. L., & Adsay, N.V. (1999). Spindle cell tumors associated with mycobacteria in lymph nodes of HIV-positive patients: ‘Kaposi sarcoma with mycobacteria’ and ‘mycobacterial pseudotumor’. American Journal of Surgical Pathology, 23(6), 656–661.

Corbett, E. L., Watt, C. J., Walker, N., Maher, D., Williams, B. G., Raviglione, M. C., & Dye, C. (2003). The growing burden of tuberculosis: global trends and interactions with the HIV epidemic. Archives of Internal Medicine, 163(9), 1009–1021. doi: 10.1001/archinte.163.9.1009.




DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.3.118754

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет