Ведення хворих на аутоімунні захворювання печінки на основі останніх рекомендацій EASL з урахуванням власного досвіду (лекція лікарю-практику)

Yu. M. Stepanov, S. V. Kosynska, O. V. Pavlenko

Анотація


До аутоімунних захворювань печінки належать аутоімунний гепатит (АІГ), первинний біліарний цироз/холангіт (ПБХ), первинний склерозуючий холангіт (ПСХ) та аутоімунні холангіопатії. Вони є рідкими, недостатньо вивченими, а отже складними для розуміння та ведення навіть вузькопрофільними спеціалістами.

Мета роботи – надати сучасне уявлення про аутоімунні захворювання печінки та їхні особливості.

Важливо розрізняти АІГ, ПБХ, ПСХ. Епідеміологічні дані свідчать про їхню низьку поширеність, але спостерігають її збільшення. Уражають осіб молодого та середнього віку, АІГ і ПБХ діагностують частіше в жінок, ПСХ – у чоловіків. Етіологічні чинники залишаються невідомими, розглядається роль вірусно-бактеріальних, токсичних, медикаментозних агентів, що змінюють імунну систему з формуванням аутоантитіл. Мають значення генетичні фактори.

Діагностика базується на характерних ознаках. АІГ може перебігати як гострий чи хронічний гепатит, цироз або фульмінантна печінково-клітинна недостатність, тривало може бути безсимптомним. Для ПБХ і ПСХ характерна клініка холестазу – шкірний свербіж, жовтяниця, зміни шкіри. На пізніх стадіях розгортається картина цирозу печінки. У печінкових пробах при АІГ переважає цитоліз, який сягає великих значень, при ПБХ та ПСХ – холестаз із високими лужною фосфатазою та ГГТП.

Діагностика за маркерами має провідне значення в нашій країні. На користь АІГ свідчить визначення ANA, SMA, анти-LKM, анти-SLA, анти-LP анти-LC1, ASGP-R, підвищення IgG. Високоспецифічним маркером ПБХ є АМА-М2, при ПСХ можуть виявлятись p-ANCA.

Серед візуалізуючих методів гепатобіліарної системи виділено МРХПГ як точний метод оцінювання протокової системи при ПСХ та еластограму печінки для визначення ступеня фіброзу при її різних захворюваннях.

Лікування аутоімунних захворювань печінки, згідно з останніми рекомендаціями EASL, включає імуносупресивну терапію гормонами, азатіоприном, іншими цитостатиками, УДХК. Оскільки дані доказової медицини лімітовані, вважається, що в лікуванні таких хворих має перевагу думка лікаря-експерта. Наведено клінічні приклади, що наочно демонструють особливості ведення цих хворих.

Висновки. Діагностика та лікування аутоімунних захворювань печінки є складним процесом. У цьому значно допомагають сучасні рекомендації, поряд з тим мають значення клінічний досвід лікаря та індивідуальні дані конкретного хворого.


Ключові слова


аутоімунний гепатит; первинний біліарний цироз/холангіт; первинний склерозуючий холангіт; характерні ознаки; діагностика; сучасне лікування

Повний текст:

PDF

Посилання


De Lemos-Bonotto, M., Valle-Tovo, C., Costabeber, A., Mattos, A., & Azeredo-da-Silva, A. (2018). A systematic review and meta-analysis of second-line immunosuppressants for autoimmune hepatitis treatment. European Journal of Gastroenterology & Hepatology, 30(2), 212–216. doi: 10.1097/MEG.0000000000001019.

Molleston, J., Mellman, W., Narkewicz, M., Balistreri, W., Gonzalez-Peralta, R., Jonas, M., et al. (2013). Autoantibodies and Autoimmune Disease During Treatment of Children With Chronic Hepatitis C. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 56(3), 304–310. doi: 10.1097/MPG.0b013e3182774cae.

Gatselis, N., Zachou, K., Koukoulis, G., & Dalekos, G. (2015). Autoimmune hepatitis, one disease with many faces: Etiopathogenetic, clinico-laboratory and histological characteristics. World Journal of Gastroenterology, 21(1), 60–83. doi: 10.3748/wjg.v21.i1.60.

Beuers, U., Gershwin, M. E., Gish, R. G., Invernizzi, P., Jones, D. E. J., Lindor, K., et al. (2015). Changing nomenclature for PBC: From ‘cirrhosis’ to ‘cholangitis’. Journal of Hepatology, 63(5), 1285–1287. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2015.06.031.

Licata, A., Maida, M., Cabibi, D., Butera, G., Macaluso, F., Alessi, N., et al. (2014). Clinical features and outcomes of patients with drug-induced autoimmune hepatitis: A retrospective cohort study. Digestive and Liver Disease, 46(12), 1116–1120. doi: 10.1016/j.dld.2014.08.040.

Corrigan, M., & Hirschfield, G. (2015). Aspects of the Pathophysiology of Primary Biliary Cirrhosis. Digestive Diseases, 33(2), 102–108. doi: 10.1159/000440755.

Czaja, A. (2016). Diagnosis and Management of Autoimmune Hepatitis: Current Status and Future Directions. Gut and Liver, 10(2), 177–203. doi: 10.5009/gnl15352.

Czaja, A. (2017). Global Disparities and Their Implications in the Occurrence and Outcome of Autoimmune Hepatitis. Digestive Diseases and Sciences, 62(9), 2277–2292. doi: 10.1007/s10620-017-4675-y.

European Association for the Study of the Liver (2015) EASL Clinical Practice Guidelines: Autoimmune hepatitis. Journal of Hepatology, 63(4), 971–1004. doi: 10.1016/j.jhep.2015.06.030.

European Association for the Study of the Liver (2017) EASL Clinical Practice Guidelines: The diagnosis and management of patients with primary biliary cholangitis. Journal of Hepatology, 67(1), 145–172. doi: 10.1016/j.jhep.2017.03.022.

Danielsson Borssén, Å., Marschall, H. U., Bergquist, A., Rorsman, F., Weiland, O., Kechagias, S., et al. (2017). Epidemiology and causes of death in a Swedish cohort of patients with autoimmune hepatitis. Scandinavian Journal of Gastroenterology, 52(9), 1022–1028. doi: 10.1080/00365521.2017.1335772.

Liberal, R., de Boer, Y., Andrade, R., Bouma, G., Dalekos, G., Floreani, A., Gleeson, D., et al. (2017). Expert clinical management of autoimmune hepatitis in the real world. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 45(5), 723–732. doi: 10.1111/apt.13907.

Liang, H., Manne, S., Shick, J., Lissoos, T., & Dolin, P. (2017). Incidence, prevalence, and natural history of primary sclerosing cholangitis in the United Kingdom. Medicine, 96(24), e7116. doi: 10.1097/MD.0000000000007116.

Jhaveri, M., & Kowdley, K. (2017). New developments in the treatment of primary biliary cholangitis – role of obeticholic acid. Therapeutics and Clinical Risk Management, 13, 1053–1060. doi: 10.2147/TCRM.S113052.

Lapierre, P., & Lamarre, A. (2015). Regulatory T Cells in Autoimmune and Viral Chronic Hepatitis. Journal of Immunology Research, 2015, 1–9. doi: 10.1155/2015/479703.

Manns, M., Lohse, A., & Vergani, D. (2015). Autoimmune hepatitis – Update 2015. Journal of Hepatology, 62(1), S100–S111. doi: 10.1016/j.jhep.2015.03.005.

Eaton, J., Talwalkar, J., Lazaridis, K., Gores, G., Lindor, K. (2013). Pathogenesis of Primary Sclerosing Cholangitis and Advances in Diagnosis and Management. Gastroenterology, 145(3), 521–536. doi: 10.1053/j.gastro.2013.06.052.

Kim, B., Choi, H., Ki, M., Kim, K., Jang, E., & Jeong, S. (2017). Population-based prevalence, incidence, and disease burden of autoimmune hepatitis in South Korea. PLOS ONE, 12(8), e0182391. doi: 10.1371/journal.pone.0182391.

Poupon, R. (2015). Non-Invasive Assessment of Liver Fibrosis Progression and Prognosis in Primary Biliary Cholangitis. Digestive Diseases, 33(2), 115–117. doi: 10.1159/000440758.

Singh, S., & Talwalkar, J. (2013). Primary Sclerosing Cholangitis: Diagnosis, Prognosis, and Management. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 11(8), 898–907. doi: 10.1016/j.cgh.2013.02.016.

van Buuren, H., Lammers, W., Harms, M., & Hansen, B. (2015). Surrogate Endpoints for Optimal Therapeutic Response to UDCA in Primary Biliary Cholangitis. Digestive Diseases, 33(2), 118–124. doi: 10.1159/000440759.

Tanaka, A., Leung, P., & Gershwin, M. (2018). Environmental basis of primary biliary cholangitis. Experimental Biology and Medicine, 243(2), 184–189. doi: 10.1177/1535370217748893.

Floreani, A., Motta, R., Cazzagon, N., Franceschet, I., Roncalli, M., Del Ross, T., et al. (2015). The overlap syndrome between primary biliary cirrhosis and primary sclerosing cholangitis. Digestive and Liver Disease, 47(5), 432–435. doi: 10.1016/j.dld.2015.02.002.

Muratori, P., Lalanne, C., Fabbri, A., Cassani, F., Lenzi, M., & Muratori, L. (2015). Type 1 and type 2 autoimmune hepatitis in adults share the same clinical phenotype. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 41(12), 1281–1287. doi: 10.1111/apt.13210.

Vergani, D., & Mieli-Vergani, G. (2013). Autoimmune manifestations in viral hepatitis. Seminars in Immunopathology, 35(1), 73–85. doi: 10.1007/s00281-012-0328-6.

Vierling, J. (2015). Autoimmune Hepatitis and Overlap Syndromes: Diagnosis and Management. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 13(12), 2088–2108. doi: 10.1016/j.cgh.2015.08.012.




DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.1.127703

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет