DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.2.141395

Оцінювання якості життя пацієнтів із пилковою алергією до та після курсу сублінгвальної імунотерапії

S. O. Zubchenko, S. R. Maruniak

Анотація


В Україні налічується понад 1,5 тис. видів бур’янистих рослин, які можуть призвести до розвитку алергічних реакцій. За нашими спостереженнями, в пацієнтів Львівської області найчастіше виявляється сенсибілізація до полину та меншою мірою до амброзії. Наявність клінічної симптоматики суттєво погіршує якість життя пацієнтів із пилковою алергією та потребує проведення адекватної алергоімунотерапії.

Мета  роботи – проаналізувати QOL пацієнтів з алергією до пилку бур’янів до та після проведення сублінгвальної імунотерапії на підставі спеціалізованої анкети MiniRQLQ.

Матеріали та методи. Обстежили 485 осіб віком 24,0 ± 4,5 року. Клінічний діагноз АР визначений відповідно до критеріїв ARIA (2014). Визначали SPT до стандартних інгаляційних алергенів (Diater-Laboratories, Іспанія), загальний сироватковий та специфічні імуноглобуліни IgE, ІФА, видоспецифічні компоненти алергенів, використали імунофлуоресцентний метод ImmunoCAP («Phadia AB», Швеція). Аналіз якості життя виконали за анкетою MiniMRQLQ.

Результати. Серед пацієнтів Львівської області з пилковою алергією найчастіше визначені позитивні SPT до полину – у 62,3 %, менше до амброзії – 13,9 %, комбінована сенсибілізація – 23,8 % осіб. З них підтверджена істинна алергія до полину у 88,1 %, до амброзії – у 88,2 % осіб, ко-сенсибілізація у 21 особи. Відповідно до результатів молекулярних досліджень, SLIT проводили 69,6 % пацієнтам (1 група), 30,4 % осіб отримували симптоматичну терапію (2 група). На підставі опитувальника MiniRQLQ визначили, що показники QOL у пацієнтів із пилковою алергією, що отримали SLIT були вірогідно нижчими після першого та другого років лікування порівняно з показниками до SLIT. У пацієнтів 2 групи вірогідних змін не виявили.

Висновки. Компонентні дослідження дають можливість діагностувати наявність істинної алергії до пилку бур’янів і на їх підставі призначити ефективну АІТ. У нашому дослідженні істинна алергія підтверджена у 88,1 % (полин) та у 88,2 % (амброзія) пацієнтів. Поліпшення показників QOL після курсу SLIT вказувало на високу ефективність цього методу терапії в пацієнтів із пилковою алергією.

 


Ключові слова


пилкова алергія; алергічний риніт; якість життя; сублінгвальна алергоімунотерапія

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Movérare, R., Larsson, H., Carlsson, R., & Holmquist, I. (2011). Mugwort-Sensitized Individuals from North Europe, South Europe and North America Show Different IgE Reactivity Patterns. International Archives of Allergy and Immunology, 154(2), 164–172. doi: 10.1159/000320231.

Léonard, R., Wopfner, N., Pabst, M., Stadlmann, J., Petersen, B., Duus, J., et al. (2010). A New Allergen from Ragweed (Ambrosia artemisiifolia) with Homology to Art v 1 from Mugwort. Journal of Biological Chemistry, 285(35), 27192–27200. doi: 10.1074/jbc.M110.127118.

Niederberger, V. (2009). Allergen-specific Immunotherapy. Immunology Letters, 122(2), 131–133.

Amaral, C. S., March, M. F., Sant’Anna, C. C. (2012). Quality of life in children and teenagers with atopic dermatitis. Brazilian Annals of Dermatology, 87(5), 717–23. doi: 10.1590/S0365-05962012000500008.

Bousquet, J., Heinzerling, L., Bachert, C., Papadopoulos, N. G., Bousquet, P. J., Burney, P. G., et al. (2012). Position Paper EAACI Practical Guide to Skin Prick Tests in Allergy to Aeroallergens. Allergy, 67(1), 18–24. doi: 10.1111/j.1398-9995.2011.02728.x.

Pherwani, A., Mankekar, G., Chavan, K., & Bansode, G. (2008). The mini-rhino-conjunctivitis quality of life (qol) questionnaire (mrqlq) – self administered. Indian Journal of Otolaryngology and Head and Neck Surgery, 60(1), 20–4. doi: 10.1007/s12070-008-0008-y.




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет