Моніторинг хворих на хронічний гепатит В без цирозу печінки при визначенні тактики лікування

O. V. Riabokon, A. B. Khelemendyk, Yu. Yu. Riabokon

Анотація


Мета роботи – визначити особливості перебігу хронічного гепатиту В (ХГВ) без цирозу печінки при оцінюванні необхідності призначення противірусного лікування в рамках виконання Державної цільової програми та зіставити критерії щодо моніторингу хворих на ХГВ без цирозу печінки в чинних міжнародних рекомендаціях.

Матеріали та методи. При визначенні особливостей перебігу ХГВ у 286 пацієнтів без цирозу печінки враховували рекомендації NICE (2013) та WHO (2015) для оцінювання необхідності призначення противірусного лікування, які є основою клінічного протоколу в Україні. Здійснили аналіз міжнародних рекомендацій щодо моніторингу хворих на ХГВ без цирозу печінки: American Association for the Study of Liver Diseases (2016), European Association for the Study of the Liver (2012), National institute for Health and Care Excellence (2013), World Health Organization (2015).

Результати. Виконали аналіз особливостей перебігу ХГВ без цирозу печінки при використанні критеріїв розподілу хворих залежно від показань до етіотропного лікування, які викладені в клінічному протоколі в Україні та ґрунтуються на Міжнародних рекомендаціях NICE (2013) та WHO (2015). Показано, що 8,0 % (23 із 286) хворих потребують першочергового призначення противірусного лікування за сукупністю лабораторних ознак. Перебіг ХГВ у цих пацієнтів характеризується частішими аcтено-вегетативними проявами, більшою виразністю цитолітичного синдрому та найчастішою циркуляцією в крові HBeAg. Серед 38,1 % (109 із 286) хворих на ХГВ без цирозу печінки з низьким вірусним навантаженням <2000 IU/ml, яким призначення противірусних засобів не рекомендується, кожен третій має цитолітичний синдром (34,3 %), кожен десятий HBeAg-позитивний (10,5 %), а кожен четвертий має фіброз печінки F 2–3 ступенів (27,3 %), що потребує удосконалення моніторингу саме цих пацієнтів.

Аналіз міжнародних рекомендацій показав досить складні та різні підходи щодо моніторингу хворих на ХГВ без цирозу печінки при вирішенні питання щодо призначення противірусного лікування. Рекомендації AASLD (2016) відрізняються від інших обов’язковим визначенням HBeAg-статусу хворих та чітко встановленою межею нормального рівня АлАТ. Рекомендації EASL (2012) не передбачають обов’язкове визначення HBeAg-статусу, при цьому головним критерієм вважають кількісний вміст HBV-DNA в крові. Рекомендації NICE (2013) передбачають обов’язкове визначення певних комбінацій факторів при розв’язанні цього питання з урахуванням віку пацієнтів, рівня вірусного навантаження, виразності цитолітичного синдрому. Рекомендації WHO (2015) є найбільш адаптованими для країн з обмеженими ресурсами.

Висновки. При застосуванні в Україні рекомендацій NICE 2013 та WHO 2015 серед 38,1 % хворих на ХГВ без цирозу печінки з низьким вірусним навантаженням <2000 IU/ml, яким призначення противірусних засобів не рекомендується, 34,3 % мають цитолітичний синдром, 10,5 % HBeAg-позитивні, а 27,3 % мають фіброз печінки F 2–3 ступенів, що потребує удосконалення моніторингу саме цих пацієнтів. Моніторинг хворих на ХГВ без цирозу печінки при розв’язанні питання щодо призначення противірусного лікування в світі залишається проблемним і не має однозначних підходів до вирішення, що підтверджує наявність кількох міжнародних клінічних рекомендацій: AASLD 2016, EASL 2012, NICE 2013, WHO 2015.

 


Ключові слова


хронічний гепатит В; противірусне лікування

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Zhang, Y., Zhang, H., Elizabeth, A., & Liu, X. (2013). Epidemiology of Hepatitis B and Associated Liver Diseases in China. Chinese Medical Sciences Journal, 27(4), 243-248. doi: 10.1016/s1001-9294(13)60009-7

Chen, C. (2006). Risk of Hepatocellular Carcinoma Across a Biological Gradient of Serum Hepatitis B Virus DNA Level. JAMA, 295(1), 65. doi: 10.1001/jama.295.1.65

Varbobitis, I., & Papatheodoridis, G. (2016). The assessment of hepatocellular carcinoma risk in patients with chronic hepatitis B under antiviral therapy. Clinical And Molecular Hepatology, 22(3), 319-326. doi: 10.3350/cmh.2016.0045

Iloeje, U., Yang, H., Su, J., Jen, C., You, S., & Chen, C. (2006). Predicting Cirrhosis Risk Based on the Level of Circulating Hepatitis B Viral Load. Gastroenterology, 130(3), 678-686. doi: 10.1053/j.gastro.2005.11.016

Cornberg, M., Protzer, U., Petersen, J., Wedemeyer, H., Berg, T., & Jilg, W. et al. (2011). Prophylaxis, diagnosis and therapy of hepatitis B virus infection – the German guideline. Zeitschrift Für Gastroenterologie, 49(07), 871-930. doi: 10.1055/s-0031-1273462

Schiff, E., Lee, S., Chao, Y., Kew Yoon, S., Bessone, F., & Wu, S. et al. (2011). Long-Term Treatment With Entecavir Induces Reversal of Advanced Fibrosis or Cirrhosis in Patients With Chronic Hepatitis B. Clinical Gastroenterology And Hepatology, 9(3), 274-276.e1. doi: 10.1016/j.cgh.2010.11.040

EASL Clinical Practice Guidelines: Management of chronic hepatitis B virus infection. (2012). Journal Of Hepatology, 57(1), 167-185. doi: 10.1016/j.jhep.2012.02.010

Holubovska O. (2017). Ukraina na puti ehliminacii virusnyh gepatitov v Evrope: dostizheniya i perspektivy [Ukraine on the path of elimination of viral hepatitis in Europe: achievements and prospects]. Clinical infectology and parasitology, 6 (3), 270-275. [In Rusiian].

Terrault, N., Bzowej, N., Chang, K., Hwang, J., Jonas, M., & Murad, M. (2015). AASLD guidelines for treatment of chronic hepatitis B. Hepatology, 63(1), 261-283. doi: 10.1002/hep.28156

Guidelines for the prevention, care and treatment of persons with chronic hepatitis B infection. (2015). Retrieved from http://www.who.int/hiv/pub/hepatitis/hepatitis-b-guidelines/en/

Hepatitis B (chronic): diagnosis and management | Guidance and guidelines | NICE. (2013). Retrieved from http://www.nice.org.uk/guidance/cg165

Nakaz MOZ Ukrainy vid 21.06.2016 № 613. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy "Virusnyi hepatyt v u doroslykh" []. [In Ukrainian].

Zhdanov K.V., Gusev D.A., Kozlov K.V., Talantseva M.S. (2012). Virusnye gepatity [Organization of health care for military personnel with chronic viral hepatitis in Russian Armed Forces]. Journal Infectology, 4(4), 90-96. [In Russian]. https://doi.org/10.22625/2072-6732-2012-4-4-90-96

McMahon, B., Holck, P., Bulkow, L., & Snowball, M. (2001). Serologic and Clinical Outcomes of 1536 Alaska Natives Chronically Infected with Hepatitis B Virus. Annals Of Internal Medicine, 135(9), 759. doi: 10.7326/0003-4819-135-9-200111060-00006

Schaefer, S. (2007). Hepatitis B virus taxonomy and hepatitis B virus genotypes. World Journal Of Gastroenterology, 13(1), 14. doi: 10.3748/wjg.v13.i1.14

Keeffe, E., Dieterich, D., Han, S., Jacobson, I., Martin, P., Schiff, E., & Tobias, H. (2008). A Treatment Algorithm for the Management of Chronic Hepatitis B Virus Infection in the United States: 2008 Update. Clinical Gastroenterology And Hepatology, 6(12), 1315-1341. doi: 10.1016/j.cgh.2008.08.021

Kao, J. (2003). Hepatitis B Virus Genotypes and Hepatocellular Carcinoma in Taiwan. Intervirology, 46(6), 400-407. doi: 10.1159/000074999

Hadziyannis, S. (2001). Hepatitis B e antigen–negative chronic hepatitis B. Hepatology, 34(4), 617-624. doi: 10.1053/jhep.2001.27834




DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.2.141428

ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет