DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.3.151678

Клініко-анамнестичні параметри та їхня прогностична вагомість у терапії артеріальної гіпертензії з коморбідною патологією

B. O. Shelest

Анотація


Гіпотензивне лікування приводить до регресу гіпертрофії лівого шлуночка, знижує частоту серцево-судинних ускладнень і поліпшує показники виживання, і це відбувається незалежно від ступеня зниження артеріального тиску (АТ).

Мета роботи – визначення прогностичної значущості клініко-анамнестичних чинників щодо оцінювання ефективності терапії артеріальної гіпертензії (АГ) на тлі супутньої патології (ожиріння та цукрового діабету) з використанням інгібітора рецепторів ангіотензина II телмісартану.

Матеріали та методи. Протягом 3 місяців обстежили 135 хворих на АГ I–II стадії з ожирінням 1–2 ступеня (середній вік – 61,6 ± 6,7 року). Хронічна серцева недостатність була не більше ніж II стадія за NYHA. Оцінювання прогностичних властивостей досліджуваних чинників виконали за допомогою неоднорідної процедури Вальда–Генкіна, згідно з нею всі показники поділяли на градації з визначенням надалі прогностичного коефіцієнта (ПК) і загальної інформативності ознаки (I). Групи зіставні за статтю, віком обстежених, тяжкістю клінічного стану, супутньою патологією. Контрольна група – 20 практично здорових осіб аналогічного віку, статі без ознак захворювання.

Результати. Здійснили аналіз предикторної цінності клініко-анамнестичних параметрів щодо ефективності терапії артеріальної гіпертензії з ожирінням. Результати демонструють, що для визначення ефективності приймання телмісартану в лікуванні АГ з ожирінням можна використовувати деякі клініко-анамнестичні чинники цього захворювання. Найбільш інформативними критеріями (I > 1,0) є тривалість артеріальної гіпертензії, а також вік хворого та наявність супутньої патології, зокрема цукрового діабету 2 типу й ожиріння.

Висновки. На підставі даних про ступінь значущості клініко-анамнестичних факторів в оцінюванні ефективності терапії хворих із поєднаною патологією передбачається, що пацієнти зі стажем АГ понад 11 років із супутніми ожирінням і цукровим діабетом і віком понад 71 рік потребують особливої тактики під час вибору антигіпертензивної терапії. У зв’язку з цим такі пацієнти мають необхідність частішого коригування дози препарату.



Ключові слова


артеріальна гіпертензія; ожиріння; телмісартан; прогноз; лікування

Повний текст:

PDF

Посилання


Gubler E.V. (1987). Vyichislitelnye metody analiza i raspoznavanie patologicheskih protsessov [Computational methods of analysis and recognition of pathological processes]. M.: Meditsina, 294 s [in Russian].

Lifshits G.I. (2015). Prognosticheskiye markery klinicheskogo techeniya arterialnoy gipertonii i ostrogo infarkta miokarda. [Prognostic markers of the clinical course of arterial hypertension and acute myocardial infarction]. Nauchnyy almanakh (Meditsinskiye nauki), 11-4(13), 92-94. DOI: 10.17117/na.2015.11.04.092 [in Russian].

Machilskaya O.V. (2016). Faktory. opredelyayushchiye priverzhennost k lecheniyu bolnykh arterialnoy gipertenziyey (obzor literatury). [Factors determining adherence to the treatment of patients with arterial hypertension (literature review]. Kardiologiya i serdechno-sosudistaya khirurgiya, Vol.№3, 55-65. doi: 10.17116/kardio20169355-65. [in Russian].

Soldatenko I.V. (2010). Prohnostychno znachymi kryterii efektyvnosti kontroliu komorbidnoi z osteoartrozom arterialnoi hipertenzii. [Prognostically significant criteria for the control of comorbidity with osteoarthrosis of arterial hypertension]. Visnyk HNU im. V.N. Karazina: Seriia «Medycyna», 918, 20, 60-64 [in Ukrainian].

Tashchuk V.K., Denisyuk V.I., Khrebtiy G.I. (2014). Patohenetychni osoblyvosti terapii hipertonichnoi khvoroby u patsiientiv iz suputnim abdominalnym ozhyrinniam ta defitsytom masy tila [Pathogenetic features of therapy of hypertension in patients with concomitant abdominal obesity and body weight deficiency]. Bukovynskyi medychnyi visnyk - Bukovinsky medical bulletin, 18, 2 (70), 105- 108 [in Ukrainian].

Tomina O.Ye., Вichkova O.Yu. (2010) Prohnozuvannia efektivnosti kontroliu arterialnoho tysku pry arterialnii hipertenzii, sho komorbidna z vyrazkovoiu khvoroboiu Prediction of the effectiveness of control of arterial pressure in arterial hypertension that is comorbid with peptic ulcer. Visnyk HNU im. V.N. Karazina: Seriia «Medycyna», 918, 20, 77-82 [in Ukrainian].

Shelest A.N., Kovaleva Yu.A., Shelest B.A. (2016). Vlijanie ozhirenija na markery vospalenija u bol'nyh arterial'noj gipertenziej [Influence of obesity on markers of inflammation in patients with arterial hypertension]. Georgian Medical News, 255(6), 81-85 [in Russian].

Cortez D.N., Reis I.A., Souza D.A.S., Macedo M.M.L., Torres H.de C. (2015). Complications and the time of diagnosis of diabetes mellitus in primary care. Acta Paulista de Enfermagem, 28(3), 250-255. https://dx.doi.org/10.1590/1982-0194201500042.

Chun-Na J., Ming L., Jing-Ping S., Fang F., Yong-Na W., Cheuk-Man Yu, et al. (2014). The Prevalence and Prognosis of Resistant Hypertension in Patients with Heart Failure. PLoS One, 9(12), e114958. doi: 10.1371/journal.pone.0114958, PMCID: PMC4260939, PMID: 25490405.

Fuchs F.D., di Nicolantonio J.J. (2015). Angiotensin receptor blockers for prevention of cardiovascular disease: where does the evidence stand? Open Heart, 2, e000236. doi: 10.1136/openhrt-2014-000236.

Haass M., Kitzman D.W., Anand I.S., Miller A., Zile M.R., et al. (2011) Body mass index and adverse cardiovascular outcomes in heart failure patients with preserved ejection fraction: results from the Irbesartan in Heart Failure with Preserved Ejection Fraction (I‐PRESERVE) trial. Circ Heart Fail, 4, 324–331

Katayama S., Hatano M., Issiki M. (2018). Clinical features and therapeutic perspectives on hypertension in diabetics. Hypertension Research, 41, 213–229. https://doi.org/10.1038/s41440-017-0001-5.

Kenchaiah S., Evans J.C., Levy D., Wilson P.W., Benjamin E.J., Larson M.G., et al. (2002). Obesity and the risk of heart failure. N Engl J Med, 347, 305–313. DOI: 10.1056/NEJMoa020245

Malek F. (2013) Arterial hypertension and chronic heart failure. Cor et Vasa, 55(3), e259-e263. https://doi.org/10.1016/j.crvasa.2013.04.002.

Nagarajan, V., Kohan, l, Hollande, E., Keeley, E.C., Mazimba, S. (2016). Obesity paradox in heart failure: a heavy matter. ESC Heart Fail, 3(4), 227–234. Published online 2016 Oct 31. doi: 10.1002/ehf2.12120 PMCID: PMC5107969 PMID: 27867523.

Nicoll, R., Ibrahimi, Y.Z.P., Olivecrona, G., Henein, M. (2016). Diabetes and Hypertension Consistently Predict the Presence and Extent of Coronary Artery Calcification in Symptomatic Patients: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int. J. Mol. Sci, 17(9), 1481. Published online 2016 Sep 6. doi: 10.3390/ijms17091481, PMCID: PMC5037759, PMID: 27608015.

Paz, M.A., de-La-Sierra, A., Sáez, M., Barceló, M.A., Rodríguez, J.J., Castro, S., et al. (2016). Treatment efficacy of anti-hypertensive drugs in monotherapy or combination: ATOM systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials according to PRISMA statement. Medicine (Baltimore), 95(30), e4071. Published online 2016 Jul 29. doi: 10.1097/MD.0000000000004071, PMCID: PMC5265817.

Ruschitzka, F., Taddei, S. (2012). Angiotensin-converting enzyme inhibitors: first-line agents in cardiovascular protection? Eur. Heart J., 33, 1996–1998.

Yang H., Wang Y., Negishi K., Nolan M., Marwick T.H. (2016). Pathophysiological effects of different risk factors for heart failure. Open Heart, 3, e000339‐2015‐000339. eCollection doi: 10.1136/openhrt-2015-000339.




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет