DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.3.151718

Нейроімуноендокринні маркери прогнозування прееклампсії

D. Ye. Barkovskyi

Анотація


Мета роботи – встановити особливості нейроендокринної регуляції гомеостазу та імунної системи жінки в 1 триместрі вагітності, що ускладнена прееклампсією, та визначити прогностичні критерії цього акушерського ускладнення.
Матеріали та методи. Здійснили динамічне спостереження за перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду у 294 першовагітних від ранніх термінів гестації (7–8 тижнів). Із них відібрали 46 жінок, вагітність яких ускладнилася прееклампсією та які сформували клінічні групи: 1 – 32 вагітні з прееклампсією легкого ступеня; 2 – 14 вагітних із прееклампсією важкого ступеня. Контрольна група – 48 соматично здорових вагітних із фізіологічним перебігом вагітності.
У сироватці крові вагітних клінічних груп у 1 (10–14 тижнів), 2 (23–26 тижнів) та 3 (32–35 тижнів) триместрах методом ІФА визначили концентрацію адренокортикотропного гормону, β-ендорфіну, кортизолу, інсуліну, плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну, α-фетопротеїну; імунофлуоресцентним методом із використанням моноклональних антитіл встановили концентрації лімфоцитів і маркерів їхньої активації (СD3, СD4, СD8, СD14, СD16, СD19, СD25,
СD71, СD95, HLA DR).
Результати. У жінок із прееклампсією легкого ступеня нейроендокринна регуляція гомеостазу набуває розладів від 1 триместру вагітності (первинна плацентарна недостатність, пригнічення стрес-реалізуючої функції гіпоталамо-гіпофізарної системи, розвиток інсулінорезистентності), що свідчить про дизадаптацію організму жінки до вагітності. У 1 триместрі
стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із прееклампсією, незалежно від ступеня її тяжкості, характеризується дисбалансом продукції гормонів, що свідчить про розвиток первинної плацентарної недостатності.
Висновки. У жінок із прееклампсією легкого ступеня вже у 1 триместрі вагітності відбувається дисбаланс імунної системи, а саме відносне збільшення загальної кількості Т-лімфоцитів при одночасному зниженні їхньої функціональної активності, особливо T-хелперів 2 типу, що супроводжується зменшенням продукції протизапальних цитокінів.
У жінок із прееклампсією важкого ступеня вже в 1 триместрі вагітності знижені кількісні показники неспецифічного і клітинного імунітету (CD3, CD4, CD8, CD16, HLA-DR) при одночасному підвищенні величини імунорегулятор-
ного індексу (CD4/CD8) та функціональної активності T-хелперів 1 типу на тлі пригнічення активності T-хелперів 2 типу.


Ключові слова


вагітність; прееклампсія; гомеостаз; нейроендокринна система; інсулінорезистентність; імунна система; цитокіни

Повний текст:

PDF

Посилання


Ahmad, A., & Samuelsen, S. (2012). Hypertensive disorders in pregnancy and fetal death at different gestational lengths: a population study of 2 121 371 pregnancies. BJOG: An International Journal Of Obstetrics & Gynaecology, 119(12), 1521–1528. doi: 10.1111/j.1471-0528.2012.03460.x.

Lindheimer, M., Taler, S., & Cunningham, F. (2010). Hypertension in pregnancy. Journal Of The American Society Of Hypertension, 4(2), 68–78. doi: 10.1016/j.jash.2010.03.002.

Say, L., Chou, D., Gemmill, A., Tunçalp, Ö., Moller, A., Daniels, J. et al. (2014). Global causes of maternal death: a WHO systematic analysis. The Lancet Global Health, 2(6), e323–e333. doi: 10.1016/s2214-109x(14)70227-x.

Folic, M., Folic, N., Varjacic, M., Jakovljevic, M., & Jankovic, S. (2008). Antihypertensive drug therapy for hypertensive disorders in pregnancy. Acta Medica Medianae, 47, 65–72.

Kuklina, E., Ayala, C., & Callaghan, W. (2009). Hypertensive Disorders and Severe Obstetric Morbidity in the United States. Obstetrics & Gynecology, 113(6), 1299–1306. doi: 10.1097/aog.0b013e3181a45b25.

Ayansina, D., Black, C., Hall, S., Marks, A., Millar, C., Prescott, G. et al. (2016). Long term effects of gestational hypertension and pre-eclampsia on kidney function: Record linkage study. Pregnancy Hypertension: An International Journal Of Women's Cardiovascular Health, 6(4), 344–349. doi: 10.1016/j.preghy.2016.08.231.

Gathiram, P., & Moodley, J. (2016). Pre-eclampsia: its pathogenesis and pathophysiolgy. Cardiovascular Journal Of Africa, 27(2), 71–78. doi: 10.5830/cvja-2016-009.

Malik, R., & Kumar, V. (2017). Hypertension in Pregnancy. Advances In Experimental Medicine And Biology, 956, 375–393. doi: 10.1007/5584_2016_150.

Goulopoulou, S. (2017). Maternal Vascular Physiology in Preeclampsia. Hypertension, 70(6), 1066–1073. doi: 10.1161/hypertensionaha.117.08821.

Boeldt, D., & Bird, I. (2017). Vascular adaptation in pregnancy and endothelial dysfunction in preeclampsia. Journal Of Endocrinology, 232(1), R27–R44. doi: 10.1530/joe-16-0340.

Chiarello, D., Marín, R., Proverbio, F., Coronado, P., Toledo, F., Salsoso, R., et al. (2018). Mechanisms of the effect of magnesium salts in preeclampsia. Placenta, 69, 134–139. doi: 10.1016/j.placenta.2018.04.011.

Chaiworapongsa, T., Chaemsaithong, P., Yeo, L., & Romero, R. (2014). Pre-eclampsia part 1: current understanding of its pathophysiology. Nature Reviews Nephrology, 10(8), 466–480. doi: 10.1038/nrneph.2014.102.

Moussa, H., Arian, S., & Sibai, B. (2014). Management of Hypertensive Disorders in Pregnancy. Women's Health, 10(4), 385–404. doi: 10.2217/whe.14.32.

Dhariwal, N., & Lynde, G. (2017). Update in the Management of Patients with Preeclampsia. Anesthesiology Clinics, 35(1), 95–106. doi: 10.1016/j.anclin.2016.09.009.

Harmon, A., Cornelius, D., Amaral, L., Faulkner, J., Cunningham, M., Wallace, K., & LaMarca, B. (2016). The role of inflammation in the pathology of preeclampsia. Clinical Science, 130(6), 409–419. doi: 10.1042/cs20150702.

Meher, S., Duley, L., Hunter, K., & Askie, L. (2017). Antiplatelet therapy before or after 16 weeks’ gestation for preventing preeclampsia: an individual participant data meta-analysis. American Journal Of Obstetrics And Gynecology, 216(2), 121–128.e2. doi: 10.1016/j.ajog.2016.10.016.

Ader, R. (ed) (2006). Psychoneuroimmunology. Oxford: Elsevier Academic. I, 39–251.

Christian, L. (2012). Physiological reactivity to psychological stress in human pregnancy: Current knowledge and future directions. Progress In Neurobiology, 99(2), 106–116. doi: 10.1016/j.pneurobio.2012.07.003.

Christian, L. (2012). Psychoneuroimmunology in pregnancy: Immune pathways linking stress with maternal health, adverse birth outcomes, and fetal development. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 36(1), 350–361. doi: 10.1016/j.neubiorev.2011.07.005.

Christian, L., Franco, A., Iams, J., Sheridan, J., & Glaser, R. (2010). Depressive symptoms predict exaggerated inflammatory responses to an in vivo immune challenge among pregnant women. Brain, Behavior, And Immunity, 24(1), 49–53. doi: 10.1016/j.bbi.2009.05.055.

Moffett, A., & Colucci, F. (2014). Uterine NK cells: active regulators at the maternal-fetal interface. Journal Of Clinical Investigation, 124(5), 1872–1879. doi: 10.1172/jci68107.

Matthiesen, L., Berg, G., Ernerudh, J., Ekerfelt, C., Jonsson, Y., & Sharma, S. (2005). Immunology of Preeclampsia. Chemical Immunology And Allergy, 89, 49–61. doi: 10.1159/000087912.

Mikhailova, V., Ovchinnikova, O., Zainulina, M., Sokolov, D., & Sel’kov, S. (2014). Detection of Microparticles of Leukocytic Origin in the Peripheral Blood in Normal Pregnancy and Preeclampsia. Bulletin Of Experimental Biology And Medicine, 157(6), 751–756. doi: 10.1007/s10517-014-2659-x.

Nguyen, T., Kahn, D., & Loewendorf, A. (2017). Maternal–Fetal rejection reactions are unconstrained in preeclamptic women. PLOS ONE, 12(11), e0188250. doi: 10.1371/journal.pone.0188250.

Szarka, A., Rigo, J., Lazar, L., Beko, G., & Molvarec, A. (2010). Circulating cytokines, chemokines and adhesion molecules in normal pregnancy and preeclampsia determined by multiplex suspension array. BMC Immunology, 11, 59. doi: 10.1186/1471-2172-11-59.

van Rijn, B., Veerbeek, J., Scholtens, L., Uiterweer, E., Koster, M., Peeters, L., et al. (2014). C-reactive protein and fibrinogen levels as determinants of recurrent preeclampsia. Journal Of Hypertension, 32(2), 408–414. doi: 10.1097/hjh.0000000000000027.

Roiz-Hernández, J., Cabello-Martínez, J., & Fernández-Mejía, M. (2005). Human chorionic gonadotropin levels between 16 and 21 weeks of pregnancy and prediction of pre-eclampsia. International Journal Of Gynecology & Obstetrics, 92(2), 101–105. doi: 10.1016/j.ijgo.2005.10.002.

Mallick, M., Ray, S., Medhi, R., & Bisai, S. (2015). Elevated serum βhCG and dyslipidemia in second trimester as predictors of subsequent Pregnancy Induced Hypertension. Bangladesh Medical Research Council Bulletin, 40(3), 97. doi: 10.3329/bmrcb.v40i3.25230.

Begum, Z., Ara, I., Tanira, S., & Keya, K. (2015). The association between serum betahuman Chorionic gonadotropin and Preeclampsia. Journal Of Dhaka Medical College, 23(1), 89–93. doi: 10.3329/jdmc.v23i1.22701.

Bhattacharjee, A., Deka, G., Begum, F., & Bayan, M. (2016). Elevated maternal serum alpha fetoprotein (MSAFP) level in second trimester as a screening test for predicting adverse pregnancy outcome. The New Indian Journal Of OBGYN, 3(1), 20–3. doi: 10.21276/obgyn.2016.3.1.4.

Başbuğ, D., Başbuğ, A., & Gülerman, C. (2017). Is unexplained elevated maternal serum alpha-fetoprotein still important predictor for adverse pregnancy outcome? Ginekologia Polska, 88(6), 325–330. doi: 10.5603/gp.a2017.0061.




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет