DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2019.1.166236

Кардіальне ремоделювання в гострому періоді Q-інфаркту міокарда, що ускладнений гострою серцевою недостатністю на тлі гіперглікемії

V. D. Syvolap, N. I. Kapshytar

Анотація


Мета роботи – вивчити особливості структурно-геометричної та функціональної перебудови серця в гострому періоді Q-інфаркту міокарда (Q-ІМ), що ускладнений гострою серцевою недостатністю (ГСН) на тлі гіперглікемії (ГГ).

Матеріали та методи. У дослідження залучили 139 пацієнтів у гострому періоді Q-ІМ, що ускладнений ГСН: у 108 хворих діагностували ГГ під час надходження (у 23 виявили ЦД 2 типу в анамнезі, у 34 – стресову ГГ, у 26 – порушення толерантності до глюкози (ПТГ), у 25 – уперше виявлений (ВВ) діабет 2 типу), у 31 – нормоглікемія. Пацієнтам визначали рівень глікемії, глікемічний профіль (ГП), розраховували стандартне відхилення та коефіцієнт варіації ГП, вимірювали структурно-геометричні та функціональні показники серця.

Результати. У групі Кillip 2 КСР на 16 % і СТЛА на 29 % більші, а УО на 17 %, УІ на 20 % і ФВЛШ на 25 % менші, ніж у групі Кillip 1. Розмір ЛП на 8 %, ІММЛШ на 16 %, МVЕ на 1 8%, Е/А на 46 % менші, а ФВЛШ на 10 % і IVRT на 11 % більші, ніж у групі Кillip 3. У групі Кillip 3 розмір ЛП на 11 %, КСР на 20 %, ІММЛШ на 24 %, МVЕ на 24 %, Е/А на 45 % і СТЛА на 39 % вищі, а УО на 18 %, ФВЛШ на 32 % нижчі, ніж у групі Кillip1. У пацієнтів з ГГ при надходженні КДР на 9 %, КСР на 6 %, СТЛА на 18 % більші, а ФВЛШ на 17 % менша, ніж у пацієнтів із нормоглікемією. У групі стресової ГГ КДР на 10 % і КСР на 5 % більші, ФВЛШ на 15 % нижча, ніж у групі нормоглікемії. У групі ВВ діабету розмір ЛП на 12 % більше, а ФВЛШ на 20 % нижче, ніж у групі нормоглікемії. Розмір ЛП на 10 %, ТМШП на 13 % більші, ніж у групі стресової ГГ. ТМШП на 13 % більше, ніж у групі з ПТГ. У групі ЦД 2 типу в анамнезі розмір ЛП на 8 %, КСР на 15 % і СТЛА на 29 % більші, а ФВЛШ на 19 % менша, ніж у групі нормоглікемії. Розмір ЛП на 5 % більше, ніж у групі стресової ГГ. Визначили вірогідний позитивний зв’язок рівня ГГ під час надходження з розміром ЛП (r = +0,23), КСР (r = +0,27), ІММЛШ (r = +0,25) і негативний зв’язок із ФВ (r = -0, 23), р < 0,05. Вірогідний позитивний зв’язок величини стандартного відхилення ГП із розміром ЛП (r = +0,27), КДР (r = +0,20), КСР (r = +0,23), ІММЛШ (r = +0,32) і негативний зв’язок із ФВ (r = -0,20), р < 0,05. Виявили вірогідний позитивний зв’язок коефіцієнта варіації ГП із розміром ЛП (r = +0,24), КДР (r = +0,25), КСР (r = +0,24), ІММЛШ (r = +0,36) і негативний зв’язок із ФВ (r = -0,22), р < 0,05. У групі стресової ГГ і ЦД 2 типу в анамнезі ексцентрична гіпертрофія ЛШ розвивалася вірогідно частіше порівняно з групою нормоглікемії.

Висновки. У пацієнтів у гострому періоді Q-ІМ із гіперглікемією під час надходження зі збільшенням класу ГСН відзначається збільшення середнього рівня глікемії, стандартного відхилення та коефіцієнта варіації ГП, розміру ЛП, КСР, ІММЛШ, СТЛА та зниження УІ та ФВЛШ. У групі Кillip 3 виявили збільшення MVE, співвідношення E/A та зниження IVRT, що свідчить про переважання діастолічної дисфункції 2 типу порівняно з Кillip 1 і Кillip 2. У пацієнтів із гіперглікемією при надходженні систолічну дисфункцію ЛШ і легеневу гіпертензію, а в пацієнтів зі стресовою ГГ і ЦД 2 типу в анамнезі ексцентричну гіпертрофію реєструють вірогідно частіше, ніж у групі нормоглікемії. Найбільш виражене збільшення ЛП і зниження ФВЛШ виявили в пацієнтів із ВВ діабетом і ЦД 2 типу в анамнезі. ГГ, збільшення стандартного відхилення, коефіцієнта варіації ГП на тлі ГСН впливають на кардіальне ремоделювання при Q-ІМ, що проявляється зниженням ФВЛШ, збільшенням розмірів камер серця та маси міокарда ЛШ.


Ключові слова


Q-інфаркт міокарда; серцева недостатність; гіперглікемія

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Nichols, M., Townsend, N., Scarborough, P., & Rayner, M. (2014) Cardiovascular disease in Europe 2014: epidemiological update. European Heart Journal, 35(42), 2929–2933. doi: 10.1093/eurheartj/ehu299

Krzysztofik, J. M., Sokolski, M., Kosowski, M., Zimoch, W., Lis, A., Klepuszewski, M., et al. (2017) Acute heart failure in patients admitted to the emergency department with acute myocardial infarction. Kardiol Pol., 75(4), 306–315. doi: 10.5603/KP.a2016.0178

Ametov, А. S., Pugovkina, Y. V., & Chernikova, N. A. (2016) Upravlenie giperglikemiej pri ostrom koronarnom sindrome [Management of hyperglycemia in acute coronary syndrome. Issues and solutions]. Medicinskij sovet, 3, 98–104. [in Russian].

Smirnova, E. S., Grigorenko, E. A., & Mitkovskaya, N. P. (2017) Stressovaya giperglikemiya u pacientov s ostrym krupnoochagovym infarktom miokarda [Stress-induced hyperglycemia in patients with acute my­ocardial infarction]. Viesci Nacyyanal'naj akade'mii navuk Belarusi. Seryya medycynskikh navuk, 4, 60–69. [in Russian].

Moghissi, E. S., Korytkowski, M. T., DiNardo, M., Einhorn, D., Hellman, R., Hirsch, I. B., et al. (2009) American association of clinical endocrinologists and American diabetes association consensus statement on inpatient glycemic control. Diabetes Care, 32(6), 1119–1131 doi: 10.2337/dc09-9029

(2006) Report of a WHO/IDF consultation. Definition and diagnosis of diabetes and intermediate hyperglycaemia. Retrieved from https://www.who.int/diabetes/publications/diagnosis_diabetes2006/en/

Tracy, T. S., & Dace, T. L. (2012) Glycemic Variability: Looking Beyond the A1C. Diabetes Spectrum, 25(3), 149–153. doi: 10.2337/diaspect.25.3.149

Lang, R. M., Badano, L. P., Mor-Avi, V., Afilalo, J., Armstrong, A., Ernande, L., et al. (2015) Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. Journal of the American Society of Echocardiography, 28(1), 1–39.e14. doi: 10.1016/j.echo.2014.10.003

Koraćević, G., Vasiljević, S., Velicković-Radovanović, R., Sakac, D., Obradović, S., Damjanović, M., et al. (2014) Stress hyperglycemia in acute myocardial infarction. Vojnosanit Pregl, 71(9), 858–869. doi: 10.2298/VSP121103017K

Kholmatova, K. K., & Dvoryashina, I. V. (2014) Prognosticheskoe znachenie urovnej glikemii, zarеgestrirovannykh u pacientov s infarktom miokarda pri postuplenii [Рrognostic value of blood glucose levels, detected in patients with myocardial infarction on admission]. Arhiv'' vnutrennej mediciny, 1(15), 25–29. [in Russian].

Ishihara, M. (2012) Acute hyperglycemia in patients with acute myocardial infarction. Circulation Journal, 76(3), 563–571. doi: 10.1253/circj.CJ-11-1376

Ota, S., Tanimoto, T., Orii, M., Hirata, K., Shiono, Y., Shimamura, K., et al. (2015) Association between hyperglycemia at admission and microvascular obstruction in patients with ST-segment elevation myocardial infarction. Journal of Cardiology, 65(4), 272–277. doi: 10.1016/j.jjcc.2014.10.013

Smirnova, E. S., & Galickaya, S. S. (2014) Giperglikemiya u pacientov s infarktom miokarda s pod''emom segmenta ST: laboratornye i instrumental'nye kharakteristiki. [Hyperglycemia in patients with myocardial infarction with ST-segment elevation: laboratory and instrumental characteristics]. Fundamental'naya nauka v sovremennoj medicine 2014. Proceedings of the Conference young scientists. (pp. 142–149). Minsk. [in Russian].

Jensen, C. J., Eberle, H. C., Nassenstein, K., Schlosser, T., Farazandeh, M., Naber, C. K., et al. (2011) Impact of hyperglycemia at admission in patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction as assessed by contrast-enhanced MRI. Clin. Res. Cardiol., 100(8), 649–59. doi: 10.1007/s00392-011-0290-7.

Parkhomenko, O. M., Kornatzkiy, Yu. V., Kozhukhov, S. M., Guryeva, O. S., Lutay, Ya. M., & Irkin, O. I. (2013) Stresova hiperhlikemiia ta aktyvatsiia systemnoho zapalennia yak skladovi rozvytku hostroi sertsevoi nedostatnosti u patsiientiv iz hostrym infarktom miokarda z elevatsiieiu sehmenta ST i zberezhenoiu fraktsiieiu vykydu livoho shlunochka [Stress hyperglycemia and activation of systemic inflammation as a counterparts of the acute heart failure onset in patients with with ST-segment elevation acute myocardial infarction and preserved left ventricular ejection fraction]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, 1(93), 158–163. [in Ukrainian].

Panova, E. I. (2009) Korrigiruemye i nekorrigiruemye faktory neblagopriyatnogo techeniya i otdalennykh iskhodov infarkta miokarda u bol'nykh sakharnym diabetom 2-go tipa [Correctable and non-corrective factors of unfavorable course and long-term outcome of myocardial infarction in patients with type 2 diabetes mellitus]. Mezhdunarodnyj e'ndokrinologicheskij zhurnal, 5(23) Retrieved from http://www.mif-ua.com/archive/article/10078 [in Russian].

Alejnik, O. N. (2010) Diastolicheskaya disfunkciya levogo zheludochka pri infarkte miokarda:aspekty optimizacii diagnostiki i lecheniya s uchetom displazii soedinitel'noj tkani (Avtoref. dis…kand. med. nauk). [Left ventricular diastolic dysfunction in myocardial infarction: the aspects of optimization of diagnosis and treatment based on connective tissue dysplasia]. (Extended abstract of candidate’s thesis).Stavropol'. [in Russian]

Poprygo, M. V., & Mardanov, B. U. (2015) Znachenie giperglikemii v ostrom periode infarkta miokarda: rezul'taty klinicheskogo issledovaniya [Features of the hospital course of myocardial infarction in patients with impaired glucose metabolism]. Mezhdunarodnyj zhurnal serdca i sosudistykh zabolevanij, 3(7), 31–38. [in Russian]




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет