DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2019.2.177125

Ефективність медичної та фізичної реабілітації у хворих, які перенесли мозковий ішемічний інсульт

O. A. Koziolkin, S. O. Miedviedkova, L. O. Shevchenko, І. М. Liakhova, S. M. Malakhovа, O. O. Lisova, О. O. Cherepok

Анотація


 

Мета роботи – підвищити ефективність медичної та фізичної реабілітації у хворих, які перенесли мозковий ішемічний інсульт (МІІ), шляхом диференційованого застосування реабілітаційних заходів залежно від тяжкості неврологічних розладів і наявності коморбідних станів.

Матеріали та методи. У клініці нервових хвороб Запорізького державного медичного університету під нашим спостереженням перебували 305 хворих (213 чоловіків і 92 жінки, середній вік – 57,93 ± 0,43 року) у відновному періоді МІІ. Усім хворим виконали клініко-неврологічне дослідження за спеціально розробленим протоколом, використовуючи сучасні шкали (NIHSS, mRS) на 10, 30, 90 і 180 добу захворювання, а також диференційоване лікування за стандартами та протоколами надання допомоги хворим на інсульт. Пацієнтів із МІІ поділили на 4 групи. У I групу ввійшли 111 (36,4 %) пацієнтів із МІІ, в яких був легкий ступінь вираженості післяінсультних розладів (стан за NIHSS ≤7 балів), без коморбідних станів. II групу становили 120 (39,3 %) пацієнтів із легким ступенем післяінсультних розладів (стан за NIHSS ≤ 7 балів) і наявністю коморбідної патології (патологія серця, цукровий діабет, хронічне обструктивне захворювання легень II cтадії). У III групу ввійшли 36 (11,8 %) хворих на МІІ, в яких ступінь вираженості післяінсультних розладів був помірним і вираженим (стан за NIHSS > 7 балів), без коморбідної патології. IV група – 38 (12,5 %) хворих із помірними та вираженими післяінсультними розладами (стан за NIHSS >7 балів) і коморбідною патологією. Статистичний аналіз виконали, використовуючи методи описової статистики. Наявність взаємозв’язку між якісними ознаками оцінювали за критерієм хі-квадрат Пірсона.

Результати. У результаті лікування хворих I групи сприятливий результат (значення mRS 0–2 бали) мали 97 (87,4 %) пацієнтів, відносно сприятливий (значення mRS ≥ 3 бали) – тільки 14 (12,6 %); у II групі сприятливий наслідок визначили у 104 (86,7 %) пацієнтів, відносно сприятливий – у 16 (13,3 %); у III групі сприятливий результат зафіксували у 13 (36,1 %) пацієнтів, відносно сприятливий – у 23 (63,9 %); у IV групі сприятливий наслідок встановили у 13 (34,2 %) пацієнтів, відносно сприятливий – у 25 (65,8 %).

Висновки. Диференційоване застосування медичної та фізичної реабілітації у хворих на МІІ у різних групах з урахуванням індивідуального прогнозу результату відновного періоду та підбором методів і способів лікування дали змогу суттєво підвищити ефективність реабілітаційних заходів.


Ключові слова


інсульт; реабілітація інсульту

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Powers, W. J., Rabinstein, A. A., Ackerson, T., Adeoye, O. M., Bambakidis, N. C., Becker, K., et al. (2018) 2018 Guidelines for the Early Management of Patients With Acute Ischemic Stroke: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke, 49(3): e46–e110. doi: 10.1161/STR.0000000000000158

Mishchenko, T. S. (2017) E'pidemiologiya cerebrovaskulyarnykh zabolevanij i organizaciya pomoshhi bol'nym s mozgovym insul'tom v Ukraine [Epidemiology of cerebrovascular diseases and organization of medical care for patients with stroke in Ukraine]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii, 25(1), 22–24 [in Russian].

Thrift, A. G., Howard, G., Cadilhac, D. A., Howard, V. J., Rothwell, P. M., Thayabaranathan, T., et al. (2017) Global stroke statistics: An update of mortality data from countries using a broad code of “cerebrovascular diseases”. International Journal of Stroke, 12(8), 796–801. doi: 10.1177/1747493017730782

Nelson, M. L. A., McKellar, K. A., Yi, J., Kelloway, L., Munce, S., Cott, C., et al. (2017) Stroke rehabilitation evidence and comorbidity: a systematic scoping review of randomized controlled trials. Top Stroke Rehabil, 24(5), 374-380. doi: 10.1080/10749357.2017.1282412

Winstein, C. J., Stein, J., Arena, R., Bates, B., Cherney, L. R., Cramer, S. C., et al. (2016) Guidelines for adult stroke rehabilitation and recovery: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Strokе, 47(6), 98–169. doi: 10.1161/STR.0000000000000098

Coleman, E. R., Moudgal, R., Lang, K., Hyacinth, H. I., Awosika, O. O., Kissela, B. M., & Feng, W. (2017) Early Rehabilitation After Stroke: a Narrative Review. Curr Atheroscler Rep., 19(12), 59. doi: 10.1007/s11883-017-0686-6

Pin-Barre, C., & Laurin, J. (2015) Physical Exercise as a Diagnostic, Rehabilitation, and Preventive Tool: Influence on Neuroplasticity and Motor Recovery after Stroke. Neural Plast, 2015, 608581. doi: 10.1155/2015/608581

Morreale, M., Marchione, P., Pili, A., Lauta, A., Castiglia, S. F., Spallone, A., et al. (2016) Early versus delayed rehabilitation treatment in hemiplegic patients with ischemic stroke: proprioceptive or cognitive approach. Eur J Phys Rehabil Med, 52(1), 81–89.

Chien, S. H., Sung, P. Y., Liao, W. L., & Tsai, S. W. (2019) A functional recovery profile for patients with stroke following post-acute rehabilitation care in Taiwan. J Formos Med Assoc. doi: 10.1016/j.jfma.2019.05.013

Belagaje, S. R. (2017) Stroke Rehabilitation. Continuum (Minneap Minn). 23(1, Cerebrovascular Disease), 238–253. doi: 10.1212/CON.0000000000000423




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет