DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2019.2.177161

Ефективність застосування різних варіантів дренажу черевної порожнини при створенні моделі хронічного перитоніту та визначення показників тотального фіброзу очеревини

A. B. Kebkalo, A. O. Reiti, V. V. Hrianyla, M. O. Kondratiuk

Анотація


 

Для ранньої діагностики та прогнозування перебігу хронічного перитоніту нині гостро постало питання щодо створення оптимальної моделі хронічного перитоніту та визначення показників і темпів прогресування фіброзу очеревини.

Мета роботи – оцінити ефективність застосування різних варіантів дренажу черевної порожнини при створенні моделі хронічного перитоніту та визначити показники формування тотального фіброзу очеревини в динаміці перитоніту.

Матеріали та методи. В експерименті на 60 щурах віком 90 діб і з масою 220–250 г моделювали хронічний перитоніт шляхом внутрішньоочеревинного введення через дренаж живих культур бактерій E. coli та 10 % калової суспензії (0,5 мл на 100 г маси тварини), а також застосування різних варіантів встановлення дренажів черевної порожнини для перитонеального лаважа з антисептиками. У 1 групі у 20 щурів дренаж встановлювали під візуальним контролем через контрапертуру на спинній поверхні та фіксували до парієтальної очеревини по правому фланку; в 2 групі у 20 щурів дренаж встановлювали під візуальним контролем через лапаротомну рану та фіксували до парієтальної очеревини по правому фланку; у 3 групі у 20 щурів провели сліпе введення дренажу черевної порожнини троакарним методом. Через 12 і 24 години черевну порожнину тричі промивали 0,9 % розчином NaCl та 50 % розчином бетадину. Всім щурам вводили по 5 мл мезогелю для запобігання спайкоутворенню та забезпечення функціонування дренажів. На 2 добу вводили 10 % калову суспензію (0,5 мл на 100 г маси тварини). Через 12 і 24 години, 5 і 12 діб експерименту здійснили моніторинг запального процесу очеревини, враховуючи лейкоцитоз крові. Для оцінювання ефективності різних варіантів дренування черевної порожнини на 5, 7, 14, 30 і 60 добу визначали цитологічний профіль змивів з очеревини щурів, летальність тварин, кількість нагноєних ран і міграцій дренажів.

Результати. Встановили, що модель хронічного перитоніту з підтримкою хронічного запалення та розвитком фіброзу очеревини вдалося створити тільки при встановленні дренажу черевної порожнини під візуальним контролем через контрапертуру на спинній поверхні з його фіксацією по правому фланку до парієтальної очеревини. У цих тварин вдалося досягти стійкого тривалого лейкоцитозу в межах 10,2–13,3 × 109/л, цитологічний профіль змивів з очеревини характеризувався вірогідним збільшенням (р < 0,05) кількості фіброцитів від 7 до 60 доби експерименту; з 14 доби виявили істотне зменшення (р < 0,05) кількості мітозів у мезотеліоцитах на тлі відносно стабільної їхньої кількості. На 60 добу експерименту під час гістологічного дослідження визначили втрату покривного мезотелію, на потовщеній базальній мембрані очеревини спостерігали рясні напластування волокон сполучної тканини; у змивах з очеревини кількість мезотеліоцитів мала зворотний кореляційний зв’язок зі ступенем фіброзу за показником зростанням кількості фіброцитів в 1 мм3 (r = -0,98, р < 0,05).

Висновки. У пізніх стадіях експериментального хронічного перитоніту з встановленням дренажу черевної порожнини через контрапертуру на спинній поверхні та фіксацією його правого фланку до парієтальної очеревини в щурів спостерігають стійкий лейкоцитоз крові в межах 10,2 × 109/л, у змивах з очеревини відбувається зменшення кількості мітозів у мезотеліоцитах і збільшення кількості фіброцитів, що дає змогу вважати ці параметри показниками розвитку дифузного фіброзу очеревини.


Ключові слова


перитоніт; фіброз очеревини

Повний текст:

PDF

Посилання


Savytskyi, I. V., Tshipoviaz, S. V., Belash, О. V., Vastyanov, R. S., Znamerovskyi, S. G., Lenik, R. G., et al. (2018). Issledovanie gematologicheskikh pokazatelej pri e'ksperimental'nom peritonite [Investigation of hematological indices in experimental peritonitis]. Klinicheskaya khirurgiya, 85(6), 63–66. [in Russian]. doi: 10.26779/2522-1396.2018.06.63

Tabibian, N., Swehli, E., Boyd, A., Umbreen, A., & Tabibian, J. (2017). Abdominal adhesions: A practical review of an often overlooked entity. Annals of Medicine And Surgery, 15, 9–13. doi: 10.1016/j.amsu.2017.01.021

Vogels, R., Bosmans, J., van Barneveld, K., Verdoold, V., van Rijn, S., Gijbels, M., et al. (2015). A new poly(1,3-trimethylene carbonate) film provides effective adhesion reduction after major abdominal surgery in a rat model. Surgery, 157(6), 1113–1120. doi: 10.1016/j.surg.2015.02.004

Wu, Z., Boersema, G., Vakalopoulos, K., Daams, F., Sparreboom, C., Kleinrensink, G., et al. (2014). Critical analysis of cyanoacrylate in intestinal and colorectal anastomosis. Journal of Biomedical Materials Research Part B: Applied Biomaterials, 102(3), 635–642. doi: 10.1002/jbm.b.33039

Bosmans, J., Moossdorff, M., Al-Taher, M., van Beek, L., Derikx, J., & Bouvy, N. (2016). International consensus statement regarding the use of animal models for research on anastomoses in the lower gastrointestinal tract. International Journal of Colorectal Disease, 31(5), 1021–1030. doi: 10.1007/s00384-016-2550-5

Vakalopoulos, K., Wu, Z., Kroese, L., Jeekel, J., Kleinrensink, G., Dodou, D., et al. (2017). Sutureless closure of colonic defects with tissue adhesives: an in vivo study in the rat. The American Journal of Surgery, 213(1), 151–158. doi: 10.1016/j.amjsurg.2016.05.009

Kraemer, B., Scharpf, M., Planck, C., Tsaousidis, C., Enderle, M., Neugebauer, A. et al. (2014). Randomized experimental study to investigate the peritoneal adhesion formation of conventional monopolar contact coagulation versus noncontact argon plasma coagulation in a rat model. Fertility and Sterility, 102(4), 1197–1202. doi: 10.1016/j.fertnstert.2014.07.007

Lipatov, V. A. (2013) Koncepciya profilaktiki posleoperacionnogo spaechnogo processa bryushnoj polosti s primeneniem bar'ernykh sredstv (Avtoref. dis… dokt. med. nauk) [The concept of prevention of postoperative adhesive process of the abdominal cavity with the use of barrier agents. Dr. med. sci. diss.]. Kursk. [in Russian].

Alonso, J., Alves, A., Watanabe, M., Rodrigues, C., & Hussni, C. (2014). Peritoneal Response to Abdominal Surgery: The Role of Equine Abdominal Adhesions and Current Prophylactic Strategies. Veterinary Medicine International, 2014, 1–8. doi: 10.1155/2014/279730

Saed, G. M., Fletcher, N. M., & Diamond, M. P. (2015). The Creation of a Model for Ex Vivo Development of Postoperative Adhesions. Reproductive Sciences, 23(5), 610–612. doi: 10.1177/1933719115607997

Kosovskih, A. A., Caen, S. L., Churljaev, J. A., & Bykova, E. V. (2012). Korrekciya narushenij mikrocirkulyacii pri rasprostranennom gnojnom peritonite [Correction of infringgements of microcirculation at a widespread peritonitis]. Khirurgiya, 6, 42–45. [in Russian].

Boyko, V. V., & Yevtushenko, D. A. (2013) Sposob profilaktiki spajkoobrazovaniya u ranee operirovannykh bol'nykh na organakh bryushnoj polosti [A method for preventing adhesions in patients previously operated on the abdominal organs]. Innovacii v nauke, 25, 177–181. [in Russian].

Kondratovich, L. M. (2014). [The Basics for Comprehension of Adhesive Process Formation in Abdominal Cavity. Perioperative Prevention by means of Anti-Adhesive Drugs (Review of Literature)]. Journal of New Medical Technologies, 21(3), 169–173. doi: 10.12737/5929

Poroyskiy, S. V., Poroyskaya, A. V., & Bulycheva, O. S. (2014). Morfometricheskaya kharakteristika parietal'noj i visceral'noj bryushiny v dinamike posle naneseniya operacionnoj travmy razlichnogo ob''ema [Morphometric characteristics of the parietal and visceral peritoneum in the dynamics after various sizes surgical operation trauma application]. Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo medicinskogo universiteta, 3(51), 102–107. [in Russian].

Zhura, A. V., Tratsyak, S. I., Khryshchanovich, V. J., & Makarevich, Z. A. (2017). E'ksperimental'naya model' peritoneal'nykh spaek [Experimental Model of Peritoneal Adhesion]. Novosti khirurgii, 25(4), 333–339. [in Russian]. doi: 10.18484/2305-0047.2017.4.333

Tikhonov, V. I., Plotnikov, M. V., Logvinov, S. V., Grishchenko, V. Yu., & Shkatov, D. A. (2014). Vliyanie antioksidantnogo kompleksa na processy spajkoobrazovaniya v e'ksperimente [Effect of antioxidant complex on the processes of adhesion in the experiment]. Voprosy rekonstruktivnoj i plasticheskoj khirurgii, 17, 1(48), 31–40. [in Russian].

Nasrtdinov, I. G., Ishkinin, R. E'., & Garipov, I. I. (2016). Protivospaechnye sposoby obrabotki bryushnoj polosti [Antiseptic methods of abdominal cavity treatment]. Novaya nauka: problemy i perspektivy, 4–2, 30–33. [in Russian].

Pawar, A., & Biswas, S. (2016). Postoperative Spine Infections. Asian Spine Journal, 10(1), 176–183. doi: 10.4184/asj.2016.10.1.176

Mehrotra, R., Devuyst, O., Davies, S., & Johnson, D. (2016). The Current State of Peritoneal Dialysis. Journal of The American Society of Nephrology, 27(11), 3238–3252. doi: 10.1681/asn.2016010112

Nadeau-Fredette, A., Johnson, D., Hawley, C., Pascoe, E., Cho, Y., Clayton, P. et al. (2016). Center-Specific Factors Associated with Peritonitis Risk--A Multi-Center Registry Analysis. Peritoneal Dialysis International, 36(5), 509–518. doi: 10.3747/pdi.2015.00146

Ye, H., Zhou, Q., Fan, L., Guo, Q., Mao, H., Huang, F., et al. (2017). The impact of peritoneal dialysis-related peritonitis on mortality in peritoneal dialysis patients. BMC Nephrology, 18(1), 186. doi: 10.1186/s12882-017-0588-4

Viglino, G., Neri, L., & Feola, M. (2015). Peritoneal ultrafiltration in congestive heart failure—findings reported from its application in clinical practice: a systematic review. Journal of Nephrology, 28(1), 29–38. doi: 10.1007/s40620-014-0166-9

Garosi, G. (2003). Different Aspects of Peritoneal Sclerosis. Contributions to Nephrology, 140(140), 18–29. doi: 10.1159/000071385

Reimold, F., Braun, N., Zsengellér, Z., Stillman, I., Karumanchi, S., Toka, H., et al. (2013). Transcriptional Patterns in Peritoneal Tissue of Encapsulating Peritoneal Sclerosis, a Complication of Chronic Peritoneal Dialysis. Plos ONE, 8(2), e56389. doi: 10.1371/journal.pone.0056389

Machado, N. (2016). Sclerosing Encapsulating Peritonitis: Review. Sultan Qaboos University Medical Journal, 16(2), e142–151. doi: 10.18295/squmj.2016.16.02.003

Shahbazov, R., Talanian, M., Alejo, J., Azari, F., Agarwal, A., & Brayman, K. (2018). Surgical Management of Encapsulating Peritoneal Sclerosis: A Case Report in Kidney Transplant Patient. Case Reports In Surgery, 2018, 4965459. doi: 10.1155/2018/4965459

Brown, E., Bargman, J., van Biesen, W., Chang, M., Finkelstein, F., Hurst, H. et al. (2017). Length of Time on Peritoneal Dialysis and Encapsulating Peritoneal Sclerosis – Position Paper for ISPD: 2017 Update. Peritoneal Dialysis International, 37(4), 362–374. doi: 10.3747/pdi.2017.00018

Johnson, D., Cho, Y., Livingston, B., Hawley, C., McDonald, S., Brown, F., et al. (2010). Encapsulating peritoneal sclerosis: incidence, predictors, and outcomes. Kidney International, 77(10), 904–912. doi: 10.1038/ki.2010.16

Ito, Y., Kinashi, H., Katsuno, T., Suzuki, Y., & Mizuno, M. (2017). Peritonitis-induced peritoneal injury models for research in peritoneal dialysis review of infectious and non-infectious models. Renal Replacement Therapy, 3. doi: 10.1186/s41100-017-0100-4

van Diepen, A., van Esch, S., Struijk, D. G., & Krediet, R. T. (2015). The First Peritonitis Episode Alters the Natural Course of Peritoneal Membrane Characteristics in Peritoneal Dialysis Patients. Peritoneal Dialysis International, 35(3), 324–332. doi: 10.3747/pdi.2014.00277




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет