Спленізм – функція селезінки як органа, що здійснює взаємозв’язок систем кровообігу і кровотворення

V. I. Filimonov, N. V. Stepanova

Анотація


На щурах лінії Вістар вивчали участь селезінки в регуляції еритропоезу. Для цього відтворювали спленомегалію двома шляхами: перев’язкою вен селезінки і переливанням суспензії відмитих еритроцитів, що призводило до вираженого збільшення розмірів селезінки, яка депонувала частину еритроцитів. Спостережено, що в обох випадках відбувається пригнічення еритропоезу за рахунок появи в плазмі крові активного інгібітора: введення такої плазми призводить до зниження активності кровотворення інтактних щурів-реципієнтів. Передбачається, що цей інгібітор пригнічує кровотворення шляхом зниження утворення еритропоетину нирками. Вважаємо, що цей інгібуючий ефект зумовлений серотоніном, концентрація якого в плазмі крові підвищувалась. Про інгібуючий вплив серотоніну свідчить його збільшення у тих шарах нирок, де розташовуються структури, що синтезують еритропоетин. Опосередкованим підтвердженням участі серотоніну в пригніченні кровотворення можуть бути клінічні дані про наявність у хворих на спленомегалію зниженої кількості тромбоцитів, які, ймовірно, руйнуються в селезінці (а в тромбоцитах міститься багато серотоніну). Доведено, якщо позбавити селезінку можливості депонувати надлишки перелитих еритроцитів шляхом попереднього щільного обшивання її капроном, то фактор, що пригнічує еритропоез (серотоніну), не з’являється. Вважаємо, що при вторинній спленомегалії у хворих на цироз печінки відбувається активація нормальної функції селезінки (гіперспленізм), що полягає в регуляції еритропоезу завдяки депонуючій функції. Саме цю функцію нормальної селезінки пропонуємо називати спленізмом.


Ключові слова


еритропоез; спленомегалія; гіперспленізм; інгібітор кровотворення

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Видмане-Озола И. Лапароскапическая спленэктомия у пациента с гиперспленизмом, вызванным циррозом печени. / И. Видмане-Озола, В. Бока, Е. Чунскис, С. Лейнитс, А. Ривкина, И. Калныш // Хирургия. – 2012. – №6. – С. 13–18.

Дымшиц Р.А. О гуморальной функции селезенки / Р.А. Дымшиц, Ю.П. Балдин, В.С. Зудин // Проблемы гематологии и переливания крови. – 1963. – №7. – С. 39–43.

Молдавская А.А. Морфологические критерии строения селезенки в постнатальном онтогенезе / А.А. Молдавская // Успехи совр. естествознания. – 2009. – №2. – С. 15–18.

Павлов А.Д. Эритропоэз, эритропоэтин, железо / А.Д. Павлов, Е.Ф. Моршакова, А.Г. Румянцев – М.: «ГЭОТАР-Медиа», 2011. – 300 с.

Филимонов В.И. Исследование в онтогенезе механизмов гуморальной регуляции эритропоэза и роли селезенки в этом процессе: автореф. дис. … д-ра мед. наук / В.И. Филимонов – Новосибирск, 1974.

Филимонов В.И. Эритропоэз и остеогенез. Механизм угнетения эритропоэза при репаративном процессе в костной ткани / В.И. Филимонов, Н.В. Степанова // Физиологический журнал. – 1991. – Т. 37, №2. – С. 19–24.

Филимонов В.И. Роль селезенки во взаимодействии систем кровообращения и кроветворения / В.И. Филимонов, Н.В Степанова, С.В. Цапенко // Сб. Всес. конф. Физиология висцеральных систем. – СПб., 1992. – С. 116–120.

Филимонов В.И. Патогенетическая роль серотонина в развитии анемий / В.И. Филимонов, Н.В. Степанова, И.Е. Сухомлинова // Запорожский медицинский журнал. – 2008. – №5. – С. 70–73.

Шапкин Ю.Г. Селезенка и иммунный статус организма / Ю.Г. Шапкин, В.В. Масляков // Вестник хирургии. – 2009. – №2. – С. 52–56.

Alzen G. Partial splenic embolization as an alternative to splenectomy in hypersplenism-single center experience in 16 years / Alzen G., Basedow J., Luedemann M., Berthold L.D., Zimmer K.P. // Klin. Padiatr. -2010. -Vol. 222(6). – P. 368-373.

Amin M.A. Partial splenic embolization versus splenectomy for the management of hypersplenism in cirrhotic patients / Amin M.A., el-Gendy M.M., Dawoud I.E., Shoma A., Negm A.M., Amer T.A. // World J. Surg. – 2009. – Vol. 33 (8) – P. 1702–1710.

Bancu S. Spleno-renal distal and proximal shunts for hypersplenism due to hepatic cirrhosis / Bancu S., Borz C., Popescu G., Torok A., Mureşan A., Bancu L., Turcu M. // Chirurgia (Bacur). – 2007. – Vol. 102 (6). – P. 665–668.

Cesta M.F. Normal structure, function and histology of the spleen / M.F. Cesta // Toxicol Pathol. – 2006. – Vol. 34 (5). – P. 455–465.

Elira Dokekias A. Etiologic profile of hyperspleenism at the University Hospital of Brazzaville / Elira Dokekias A., Boukoumou G.A., Malanda F., Datse Y., Martin A. // Tunis Med. – 2008. – Vol. 86 (5). – P. 441–446.

Kouadio K. Splenectomy for Splenomegaly in Ivory Coast. Indications and Short Term Results / Kouadio K., Kouassi J., Ehua S., Kanga-Miessan J., Turquin T. // Mali Med. – 2006. – Vol. 21 (2). – P. 23–26.

Madhavan M. Hematological changes following early ligation of splenic artery during splenectomy in shunt surgery for portal hypertension / Madhavan M., Vimalraj V., Selvakumar E., Jyothibasu D., et al. // Trop Gastroenterol. – 2012. – Vol. 33 (1). – P. 51–54.

Mebius R. Structure and function of the spleen / R. Mebius, G. Kraal // Nature Review Imm. – 2005. – Vol. 8. – P. 606–616.

Olivera J. P. Splenomegale, hypersplenism and peripherie blood cytopaenias in patients with classical Anderson-Fabry disease / Olivera J.P., Valbuena C., Baldaia Modeira A., Fonseca E. // Virchows Arch. – 2008. – Vol. 453 (3). – P. 291–300.

Santra G. A cross-sectional study of the clinical profile and aetiological spectrum of pancytopenia in a tertiary care center / Santra G., Das B.K. // Singapore Med J. –2010. – Vol. 51 (10). – P. 806–812.

Sockrider C.S. Partial splenic embolization for hypersplenism before and after liver transplantation / Sockrider C.S., Boykin K.N., Green J., Marsala A., Mladenka M., McMillan R., Zibari G.B. // Clin Transplant. – 2002. – Vol. 16 (7). – P. 59–61.

Stepanova N.V. To the mechanism of serotonine inhibiting on erythropoietin biosynthesis / Stepanova N.V., Filimonov V.I. // European Journal of Physiology. – 1995. – V. 430, №4. – Р. 175.

Yoshida M. Portal and splenic venous thrombosis after splenectomy in patients with hypersplenism / Yoshida M., Watanabe Y., Horiuchi A., Yamamoto Y., Sugishita H., Kawachi K. // Hepatogastroendoterology. – 2009. – Vol. 56 (90). –P. 538–541.

Zhu K. Partial splenic embolization using polyvinyl alcohol particles for hypersplenism in cirrhosis: a prospective randomized study / Zhu K., Meng X., Li Z., Huang M., Guan S., Jiang Z., Shan H. // Eur J Radiol. – 2008. – Vol. 66 (1). –P. 100–106.

Деклараційний патент на корисну модель 6147, Україна, G01№33/48. Спосіб визначення серотоніну та мелатоніну в одній пробі біологічного матеріалу / Колесник Ю.М., Бєлєнічев І.Ф., Ганчева О.В., Сухомлінова І.Є. (Україна). Заявлено 11.10.2004, опубліковано 15.04.2005; Бюл. №4.




DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2013.2.17812

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет