DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2020.1.203744

Можливості сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії в дітей дошкільного віку з сенсибілізацією до алергенів цвілевих грибів

O. V. Sharikadze, O. M. Okhotnikova

Анотація


 

Мета роботи – визначення ефективності сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії (СЛІТ) у дітей дошкільного віку з сенсибілізацією до алергенів цвілевих грибів Alternaria alternata.

Матеріали та методи. У дослідження залучили 447 дітей віком 4,1 ± 0,9 (від 3 до 7) року з верифікованими діагнозами алергічної бронхіальної астми та/або алергічного риніту. У 58 пацієнтів (I група) з доведеною сенсибілізацію до мажорних алергенів Alternaria alternata оцінювали ефективність сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії, що тривала протягом 3 років, за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) і рівнем sIgE до мажорного компонента альтернарії Alt a1. 27 дітей (ІІ група), які отримували тільки базисну терапію, ввійшли у групу порівняння.

Результати. У пацієнтів першої групи, які протягом 3 років отримували СЛІТ, встановили вірогідне зниження носових симптомів: чхання – з 29 (26; 31) мм до 8 (6; 11) мм (р = 0,008); ринорея – з 29 (26; 34 ) мм до 5 (4; 6) мм (р = 0,012); свербіння – з 20 (17; 23) мм до 5 (4; 6) (р = 0,002) мм; закладеність носа – з 29 (25; 35) мм до 7 (5; 9) мм (р = 0,016) порівняно з вихідним рівнем. Аналогічну динаміку визначили щодо неносових симптомів: свербіж очей, почервоніння очей і виділення з очей, – що вірогідно зменшилися (з 26 (23; 31) мм до 5 (3; 7) мм (р = 0,007), з 29 ( 26; 36) мм до 4 (3; 6) мм (р = 0,014) і з 29,5 мм до 5,0 (4; 7) мм (р = 0,003) відповідно) порівняно з вихідними значеннями. Крім того, встановили вірогідне зниження таких показників, як кашель та утруднене дихання з 54 (46; 61) мм до 7 (6; 9) мм (р = 0,013) і з 50 (39; 57) мм до 7 (5; 9) мм (р = 0,011). Варто відзначити також, що на тлі 3-річної СЛІТ у пацієнтів 1 групи виявили вірогідно нижчі показники усіх симптомів алергопатології (за шкалою ВАШ) порівняно з пацієнтами, які були тільки на базисній терапії.

Висновки. Результати дослідження показали, що використання сублінгвальної імунотерапії в дітей із сенсибілізацією до грибів роду Alternaria alternata та наявністю клінічних проявів алергічного риніту і/або алергічної бронхіальної астми є ефективним і безпечним методом лікування та дає змогу швидко (протягом перших 6 місяців) досягти контролю над симптомами захворювання.

 


Ключові слова


сублінгвальна імунотерапія; алерген-специфічна імунотерапія; діти; алергічна астма; цвіль Alternaria alternata

Повний текст:

PDF

Посилання


Rekalova, E. M., & Petrenko, L. V. (2017). Funhalna alerhіia u khvorykh na lehku ta serednoi vazhkostі bronkhіalnu astmu: klіnіchnі, funkcіonalnі, alerholohіchnі, laboratornі osoblyvostі [Fungal allergy in patients with mild and moderate asthma: clinical, functional, allergic, laboratory features]. Ukrainskyi pulmonolohichnyi zhurnal, (2), 19-22. [in Ukrainian].

Bongomin, F., Gago, S., Oladele, R. O., & Denning, D. W. (2017). Global and Multi-National Prevalence of Fungal Diseases-Estimate Precision. Journal of Fungi, 3(4), Article Unsp 57. https://doi.org/10.3390/jof3040057

Castanhinha, S., Sherburn, R., Walker, S., Gupta, A., Bossley, C. J., Buckley, J., Ullmann, N., Grychtol, R., Campbell, G., Maglione, M., Koo, S., Fleming, L., Gregory, L., Snelgrove, R. J., Bush, A., Lloyd, C. M., & Saglani, S. (2015). Pediatric severe asthma with fungal sensitization is mediated by steroid-resistant IL-33. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 136(2), 312-322. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2015.01.016

Coop, C. A. (2014). Immunotherapy for Mold Allergy. Clinical Reviews in Allergy & Immunology, 47(3), 289-298. https://doi.org/10.1007/s12016-013-8389-4

Denning, D. W., Pashley, C., Hartl, D., Wardlaw, A., Godet, C., Del Giacco, S., Delhaes, L., & Sergejeva, S. (2014). Fungal allergy in asthma-state of the art and research needs. Clinical and Translational Allergy, 4, Article 14. https://doi.org/10.1186/2045-7022-4-14

Crameri, R., Garbani, M., Rhyner, C., & Huitema, C. (2014). Fungi: the neglected allergenic sources. Allergy, 69(2), 176-185. https://doi.org/10.1111/all.12325

Fukutomi, Y., & Taniguchi, M. (2015). Sensitization to fungal allergens: Resolved and unresolved issues. Allergology International, 64(4), 321-331. https://doi.org/10.1016/j.alit.2015.05.007

del Rio, P. R., Vidal, C., Just, J., Tabar, A. I., Sanchez-Machin, I., Eberle, P., Borja, J., Bubel, P., Pfaar, O., Demoly, P., & Calderon, M. A. (2017). The European Survey on Adverse Systemic Reactions in Allergen Immunotherapy (EASSI): A paediatric assessment. Pediatric Allergy and Immunology, 28(1), 60-70. https://doi.org/10.1111/pai.12660

Seguel, J. M., Merrill, R., Seguel, D., & Campagna, A. C. (2017). Indoor Air Quality. American Journal of Lifestyle Medicine, 11(4), 284-295. https://doi.org/10.1177/1559827616653343

Twaroch, T. E., Curin, M., Valenta, R., & Swoboda, I. (2015). Mold allergens in respiratory allergy: From structure to therapy. Allergy, Asthma and Immunology Research, 7(3), 205-220. doi:10.4168/aair.2015.7.3.205

Del Giacco, S. R., Bakirtas, A., Bel, E., Custovic, A., Diamant, Z., Hamelmann, E., Heffler, E., Kalayci, O., Saglani, S., Sergejeva, S., Seys, S., Simpson, A., & Bjermer, L. (2017). Allergy in severe asthma. Allergy, 72(2), 207-220. https://doi.org/10.1111/all.13072




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет