DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2020.2.212734

Патоморфологічні зміни в серці в умовах тривалого вживання алкоголю

S. I. Tertyshnyi, T. V. Shuliatnikova, M. D. Zubko

Анотація


 

Алкоголь – одна з основних причин смертності в усьому світі, яка щорічно забирає 3 мільйони життів. Тривалий вплив алкоголю призводить до ураження серцево-судинної системи, зумовлюючи її недостатність.

Мета роботи – вивчити вираженість патоморфологічних змін в серці хворих з алкоголізмом, які померли.

Матеріали та методи. Здійснили гістомофометричний аналіз препаратів серця 35 померлих віком від 38 до 60 років, які тривало зловживали алкоголем. Як групу порівняння вивчили зміни в серці померлих (n = 15), які страждали на ішемічну хворобу серця (ІХС) і гіпертонічну хворобу (ГХ).

Результати. В умовах тривалого зловживання алкоголем в міокарді в 100 % спостережень виявили виражені мікроциркуляторні розлади. В усіх спостереженнях наявні склеротичні зміни, аналогічні за топографією до тих, що визначені в групі порівняння; однак склеротичні зміни в великих артеріолах були в 1,9 раза менше виражені, ніж у хворих на ІХС. У стромі виявили ділянки жирової дистрофії. У 20 % спостережень в міокарді визначали мозаїчні некрози окремих кардіоміоцитів і дрібні ділянки некрозу незначних груп кардіоміоцитів, фібриноїдний некроз стінок дрібних гілок коронарних артерій. У міокарді померлих з алкоголізмом в 1,23 раза збільшується кількість кардіоміоцитів у стані жирової дистрофії, в 1,38 раза – кількість фуксинофільних кардіоміоцитів. У судинах в 1,9 раза менше виражені склеротичні зміни порівняно з групою ІХС. Склеротичні зміни в стромі вірогідно вираженіші в групі з алкоголізмом, порівнюючи з померлими з ІХС і ГБ (в 1,88 і 6,94 раза відповідно).

Висновки. Морфогенез ураження серця в умовах тривалого зловживання алкоголем складається з дистрофічних, некротичних, атрофічних і склеротичних змін, що є морфологічним субстратом алкогольної кардіоміопатії. Встановлені із застосуванням якісного та кількісного методів порівняльного аналізу патоморфологічні зміни в міокарді, що виникають при алкоголізмі, – важливі морфологічні критерії, необхідні для аналізу танатогенезу і встановлення безпосередньої причини смерті.


Ключові слова


алкоголізм; серце; патогістологічні зміни

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Witkiewitz, K., Litten, R. Z., & Leggio, L. (2019). Advances in the science and treatment of alcohol use disorder. Science advances, 5(9), eaax4043. https://doi.org/10.1126/sciadv.aax4043

Pan, X. Q., Zhang, Y. H., Liu, Y. Y., & Tong, W. J. (2010). Interaction between the C(-344)T polymorphism of CYP11B2 and alcohol consumption on the risk of essential hypertension in a Chinese Mongolian population. European journal of epidemiology, 25(11), 813-821. https://doi.org/10.1007/s10654-010-9504-y

Piano, M. R. (2017). Alcohol's Effects on the Cardiovascular System. Alcohol Research-Current Reviews, 38(2), 219-242.

Maisch, B. (2016). Alcoholic cardiomyopathy : The result of dosage and individual predisposition. Alkoholische Kardiomyopathie : Eine Folge der Dosis und der individuellen Prädisposition. Herz, 41(6), 484-493. https://doi.org/10.1007/s00059-016-4469-6

Tolstrup, J. S., Wium-Andersen, M. K., Ørsted, D. D., & Nordestgaard, B. G. (2016). Alcohol consumption and risk of atrial fibrillation: Observational and genetic estimates of association. European journal of preventive cardiology, 23(14), 1514-1523. https://doi.org/10.1177/2047487316641804

Gillis, A. M. (2020). A Sober Reality? Alcohol, Abstinence, and Atrial Fibrillation. The New England journal of medicine, 382(1), 83-84. https://doi.org/10.1056/NEJMe1914981

Larsson, S. C., Wallin, A., Wolk, A., & Markus, H. S. (2016). Differing association of alcohol consumption with different stroke types: a systematic review and meta-analysis. BMC medicine, 14(1), 178. https://doi.org/10.1186/s12916-016-0721-4

Paloczi, J., Matyas, C., Cinar, R., Varga, Z. V., Hasko, G., Schindler, T. H., Kunos, G., & Pacher, P. (2019). Alcohol Binge-Induced Cardiovascular Dysfunction Involves Endocannabinoid-CB1-R Signaling. JACC. Basic to translational science, 4(5), 625-637. https://doi.org/10.1016/j.jacbts.2019.05.007

Rehm, J., & Roerecke, M. (2017). Cardiovascular effects of alcohol consumption. Trends in cardiovascular medicine, 27(8), 534-538. https://doi.org/10.1016/j.tcm.2017.06.002

Ajani, U. A., Gaziano, J. M., Lotufo, P. A., Liu, S., Hennekens, C. H., Buring, J. E., & Manson, J. E. (2000). Alcohol consumption and risk of coronary heart disease by diabetes status. Circulation, 102(5), 500-505. https://doi.org/10.1161/01.cir.102.5.500

Steiner, J. L., & Lang, C. H. (2017). Etiology of alcoholic cardiomyopathy: Mitochondria, oxidative stress and apoptosis. The international journal of biochemistry & cell biology, 89, 125-135. https://doi.org/10.1016/j.biocel.2017.06.009

Fernández-Solà J. (2020). The Effects of Ethanol on the Heart: Alcoholic Cardiomyopathy. Nutrients, 12(2), 572. https://doi.org/10.3390/nu12020572

Li, X., Nie, Y., Lian, H., & Hu, S. (2018). Histopathologic features of alcoholic cardiomyopathy compared with idiopathic dilated cardiomyopathy. Medicine, 97(39), e12259. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000012259

Husain, K., Ansari, R. A., & Ferder, L. (2014). Alcohol-induced hypertension: Mechanism and prevention. World journal of cardiology, 6(5), 245-252. https://doi.org/10.4330/wjc.v6.i5.245

Matsumoto, C., Miedema, M. D., Ofman, P., Gaziano, J. M., & Sesso, H. D. (2014). An expanding knowledge of the mechanisms and effects of alcohol consumption on cardiovascular disease. Journal of cardiopulmonary rehabilitation and prevention, 34(3), 159-171. https://doi.org/10.1097/HCR.0000000000000042

Fernández-Solà, J., & Planavila Porta, A. (2016). New Treatment Strategies for Alcohol-Induced Heart Damage. International journal of molecular sciences, 17(10), 1651. https://doi.org/10.3390/ijms17101651




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет