DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2020.2.212807

TLR-опосередкована активація фагоцитозу моноцитів периферичної крові у хворих на розсіяний склероз

A. I. Skliar, O. М. Koliada, N. І. Vdovichenko, T. I. Koliada

Анотація


 

Мета роботи – визначити особливості фагоцитарної активності TLR4, TLR7/8-активованих моноцитів периферичної крові залежно від типу перебігу розсіяного склерозу та ефективності лікування.

Матеріали та методи. У збагачену моноцитами суспензію клітин додавали ліпополісахарид E. coli або ssRNA40/LyoVec як агоністи TLR4 та TLR7/8 відповідно та інкубували протягом 24 годин за t 37 ºC при атмосфері 5 % СО2. Як об’єкт фагоцитозу використали у паралельних серіях сенсибілізовані гемолітичною сироваткою еритроцити барана (ЕБ) та інактивовані клітини C. albicans, час інкубації – 30 хвилин. Розраховували фагоцитарний індекс (ФІ) як відсоток моноцитів, що фагоцитують, та фагоцитарне число (ФЧ) як відношення загальної кількості поглинутих ЕБ або клітин C. albicans до числа моноцитів, що вступили в фагоцитоз.

Наведені результати обстеження 58 пацієнтів із рецидивно-ремітувальним (РРРС) і 36 осіб із прогресуючим типом (ПРС) розсіяного склерозу.

Результати. Показано різну фагоцитарну активність моноцитів периферичної крові у відповідь на стимуляцію TLR4 та TLR7/8 у хворих на РС, що свідчить про особливості механізмів активації мононуклеарних клітин залежно від типу перебігу захворювання.

Пригнічення фагоцитарної активності моноцитів спостерігали в пацієнтів із РРРС, більше – у хворих на ПРС, що передусім пов’язано із FcR-опосередкованими механізмами фагоцитозу.

Ефективність лікування IFN-β у хворих на РРРС супроводжувалася нормалізацією фагоцитарних реакцій моноцитів, і TLR7/8-опосередкована активація моноцитів супроводжувалася підвищенням кількості клітин, що фагоцитують.

У пацієнтів із незадовільними результатами лікування IFN-β зниження фагоцитарної активності стимульованих моноцитів свідчить про зниження функціонального резерву щодо FcR-опосередкованого фагоцитозу.

Висновки. Результати вказують на різну активність мононуклеарних клітин при стимуляції TLR4 та TLR7/8 та можуть свідчити про наявність функціональних і фенотипових альтерацій моноцитів периферичної крові залежно від ефективності лікування РС.

 


Ключові слова


розсіяний склероз; IFN-β; фагоцитарна активність моноцитів; Toll-подібні рецептори

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Baufeld, C., O'Loughlin, E., Calcagno, N., Madore, C., & Butovsky, O. (2018). Differential contribution of microglia and monocytes in neurodegenerative diseases. Journal of neural transmission, 125(5), 809-826. https://doi.org/10.1007/s00702-017-1795-7

Boyette, L. B., Macedo, C., Hadi, K., Elinoff, B. D., Walters, J. T., Ramaswami, B., Chalasani, G., Taboas, J. M., Lakkis, F. G., & Metes, D. M. (2017). Phenotype, function, and differentiation potential of human monocyte subsets. PloS one, 12(4), e0176460. https://doi.org/10.1371

Pinheiro, C., Monteiro, A., Dutra, F. F., Bozza, M. T., Peters-Golden, M., Benjamim, C. F., & Canetti, C. (2017). Short-Term Regulation of FcγR-Mediated Phagocytosis by TLRs in Macrophages: Participation of 5-Lipoxygenase Products. Mediators of inflammation, 2017, 2086840. https://doi.org/10.1155/2017/2086840

Gjelstrup, M. C., Stilund, M., Petersen, T., Møller, H. J., Petersen, E. L., & Christensen, T. (2018). Subsets of activated monocytes and markers of inflammation in incipient and progressed multiple sclerosis. Immunology and cell biology, 96(2), 160-174. https://doi.org/10.1111/imcb.1025

Jakubzick, C. V., Randolph, G. J., & Henson, P. M. (2017). Monocyte differentiation and antigen-presenting functions. Nature reviews. Immunology, 17(6), 349-362. https://doi.org/10.1038/nri.2017.28

Asadzadeh Manjili, F., Yousefi-Ahmadipour, A., & Kazemi Arababadi, M. (2020). The roles played by TLR4 in the pathogenesis of multiple sclerosis; A systematic review article. Immunology letters, 220, 63-70. https://doi.org/10.1016/j.imlet.2020.02.004

Zheng, C., Chen, J., Chu, F., Zhu, J., & Jin, T. (2020). Inflammatory Role of TLR-MyD88 Signaling in Multiple Sclerosis. Frontiers in molecular neuroscience, 12, 314. https://doi.org/10.3389/fnmol.2019.00314

Bhargava, P., Nogueras-Ortiz, C., Chawla, S., Bæk, R., Jørgensen, M. M., & Kapogiannis, D. (2019). Altered Levels of Toll-Like Receptors in Circulating Extracellular Vesicles in Multiple Sclerosis. Cells, 8(9), 1058. https://doi.org/10.3390/cells8091058

Deckx, N., Willekens, B., Wens, I., Eijnde, B. O., Goossens, H., Van Damme, P., Berneman, Z. N., & Cools, N. (2016). Altered molecular expression of TLR-signaling pathways affects the steady-state release of IL-12p70 and IFN-α in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis. Innate immunity, 22(4), 266-273. https://doi.org/10.1177/1753425916642615

Bender, A. T., Tzvetkov, E., Pereira, A., Wu, Y., Kasar, S., Przetak, M. M., Vlach, J., Niewold, T. B., Jensen, M. A., & Okitsu, S. L. (2020). TLR7 and TLR8 Differentially Activate the IRF and NF-κB Pathways in Specific Cell Types to Promote Inflammation. ImmunoHorizons, 4(2), 93-107. https://doi.org/10.4049/immunohorizons.2000002

Golden, R. (2018). A Review of Multiple Sclerosis Treatments: Interferon Beta, Glatiramer Acetate, Fingolimod, and Natalizumab. Biology and Microbiology Graduate Students Plan B Research Projects. 3. https://openprairie.sdstate.edu/biomicro_plan-b/3

Chuluundorj, D., Harding, S. A., Abernethy, D., & La Flamme, A. C. (2017). Glatiramer acetate treatment normalized the monocyte activation profile in MS patients to that of healthy controls. Immunology and cell biology, 95(3), 297-305. https://doi.org/10.1038/icb.2016.99

Kzhyshkowska, J., Gudima, A., Moganti, K., Gratchev, A., & Orekhov, A. (2016). Perspectives for Monocyte/Macrophage-Based Diagnostics of Chronic Inflammation. Transfusion medicine and hemotherapy, 43(2), 66-77. https://doi.org/10.1159/000444943

Bustamante, M. F., Morcillo-Suárez, C., Malhotra, S., Rio, J., Leyva, L., Fernández, O., … Comabella, M. (2015). Pharmacogenomic study in patients with multiple sclerosis. Neurology - Neuroimmunology Neuroinflammation, 2(5), e154. https://doi.org/10.1212/nxi.0000000000000154

Editors: Rousselet, G. (Ed.) (2018). Macrophages. Methods and Protocols. In Methods in Molecular Biology. Humana Press. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-7837-3

Metcalf, T. U., Wilkinson, P. A., Cameron, M. J., Ghneim, K., Chiang, C., Wertheimer, A. M., Hiscott, J. B., Nikolich-Zugich, J., & Haddad, E. K. (2017). Human Monocyte Subsets Are Transcriptionally and Functionally Altered in Aging in Response to Pattern Recognition Receptor Agonists. Journal of immunology (Baltimore, Md. : 1950), 199(4), 1405-1417. https://doi.org/10.4049/jimmunol.1700148

González-Oria, M. C., Márquez-Coello, M., Girón-Ortega, J. A., Argente, J., Moya, M., & Girón-González, J. A. (2019). Monocyte and Lymphocyte Activation and Regulation in Multiple Sclerosis Patients. Therapy Effects. Journal of neuroimmune pharmacology : the official journal of the Society on NeuroImmune Pharmacology, 14(3), 413-422. https://doi.org/10.1007/s11481-018-09832-z

Waschbisch, A., Schröder, S., Schraudner, D., Sammet, L., Weksler, B., Melms, A., Pfeifenbring, S., Stadelmann, C., Schwab, S., & Linker, R. A. (2016). Pivotal Role for CD16+ Monocytes in Immune Surveillance of the Central Nervous System. Journal of immunology (Baltimore, Md. : 1950), 196(4), 1558-1567. https://doi.org/10.4049/jimmunol.1501960

Hurtado-Guerrero, I., Pinto-Medel, M. J., Urbaneja, P., Rodriguez-Bada, J. L., León, A., Guerrero, M., Fernández, Ó., Leyva, L., & Oliver-Martos, B. (2017). Activation of the JAK-STAT Signaling Pathway after In Vitro Stimulation with IFNß in Multiple Sclerosis Patients According to the Therapeutic Response to IFNß. PloS one, 12(1), e0170031. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0170031




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет