Морфологічні та імуногістохімічні особливості дезоблітерованих стегнових артерій і підшкірних вен пацієнтів з облітеруючим атеросклерозом судин нижніх кінцівок в умовах розвитку хронічної критичної ішемії
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2013.3.22729Ключові слова:
облітеруючий атеросклероз, дезоблітеровані стегнові артерії, гладком’язова гіперплазія, імуногістохіміяАнотація
Статтю присвячено дослідженню морфологічних та імуногістохімічних особливостей фрагментів судин для наступного їх використання як трансплантатів в артеріальне русло у пацієнтів з облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок. Дослідили матеріал 21 хворого чоловіка (вік – від 50 до 73 років); загальна група дезоблітерованих стегнових артерій включала дві групи: перша – до внутрішньої еластичної мембрани (n=8), друга – до зовнішньої еластичної мембрани (n=7). Контрольна група – 6 фрагментів великих підшкірних вен. Виявили, що великі підшкірні вени, незважаючи на наявність ендотелію, у порівнянні з дезоблітерованими стегновими артеріями, мають інтимальний фіброз і гіпертрофію повздовжніх і кільцевих м’язів з істотним збільшенням у медії колагену IV типу. Відзначили більш жорстку конструкцію прохідної трубки І групи (рІ<0,05) і підвищений ризик утворення інтрамуральної гематоми у ІІ групі за рахунок великої васкуляризації (рІІ<0,05) та низької міцності. Обидві групи дезоблітерованих стегнових артерій мають однаково низькі передумови до гіперплазії гладком’язових клітин у порівнянні з великими підшкірними венами (р<0,05) і високий ризик тромбоутворення внаслідок дезоблітерації (р<0,05). В умовах мультифокального атеросклерозу з вираженим фіброзом стінок судин рівень експресії ММР-9, що спрямована на деградацію колагену IV типу, однаково високий у всіх трьох групах дослідження (р>0,05).
Посилання
Автандилов Г.Г. Основы количественной патологической анатомии / Г.Г. Автандилов. – М.: Медицина, 2002. – 240 с.
Влияние активности воспаления сосудистой стенки на отдаленные результаты реконструктивных операций у пациентов, страдающих облитерирующим атеросклерозом аорты и артерий нижних конечностей / А.А. Полянцев, П.В. Мозговой, Д.В. Фролов, Г.Л. Снигур // Хирургия. – 2011. – Т. 12. – Р. 410–419.
Калинин Р.Е. К вопросу об эндотелиальном резерве у пациентов с облитерирующим атеросклерозом артерий нижних конечностей / Р.Е. Калинин, И.А. Сучков, А.С. Пшенников // Вестник Национального медико-хирургического Центра им. Н.И. Пирогова. – 2012. – Т. 7. – № 2. – Р. 14–17. Кобзарь А.И. Прикладная математическая статистика / А. И. Кобзарь. – М.: Физматлит, 2006. – С. 454–456.
Особенности атеросклеротического поражения в различных сосудистых бассейнах / В.И. Скворцова, Е.В. Константинова, М.Х. Шурдумова, Е.А. Кольцова // Клиницист. – 2008. – № 4. – Р. 7–10.
Петров С.В. Руководство по иммуногистохимической диагностике опухолей человека. – 3-е изд., доп. и перераб / С.В. Петров, Н.Т. Райхлин. – Казань: Титул, 2004. – 456 с.
Фролов Д.В. Патогенез и профилактика поздних тромботических реокклюзий у больных облитерирующим атеросклерозом артерий нижних конечностей: дис. … д. мед. н.: спец. 14.01.26 «Сердечно-сосудистая хирургия» / Д.В. Фролов. – М., 2011. – 226 с.
Шостак Н.А. К вопросу об атеросклерозе как о системном мультифокальном процессе / Н.А. Шостак // Клиницист. – 2008. – № 4. – Р. 4–6.
Alexander J.J. Invited Commentary / J.J. Alexander // Journal of Surgical Research. – 2006. – Vol. 131. – № 1. – Р. 140-142.
Carpenter J.P. Human saphenous vein allograft bypass grafts: Immune response / J.P. Carpenter, J.E. Tomaszewski // J. of vascular surgery. – 1998. – Vol. 27. – № 3. – Р. 492–499.
Decellularized Native and Engineered Arterial Scaffolds for Transplantation / S.L.M. Dahl, J. Koh, V. Prabhakar, L.E. Niklason // Cell Transplantation. – 2003. – Vol. 12. – № 6. – Р. 659–666.
In Vivo Behavior of Decellularized Vein Allograft / N.D. Martin, P.J. Schaner, Th.N. Tulenko [et al.] // Journal of Surgical Research. – 2005. – Vol. 129. – Р. 17–23.
Kapadia M.R. Modified Prosthetic Vascular Conduits / M.R. Kapadia, D.A. Popowich, M.R. Kibbe // Circulation. – 2008. – Vol. 117. – № 3. – Р. 1873–1882.
Newby A.C. Matrix metalloproteinases regulate migration, proliferation, and death of vascular smooth muscle cells by degrading matrix and non-matrix substrates / A.C. Newby // Cardiovascular Research. – 2006. – Vol. 69. – Р. 614–624.
Owens C.D. Adaptive changes in autogenous vein grafts for arterial reconstruction: Clinical implications / C.D. Owens // J. Vasc. Surg. – 2010. – Vol. 51. – № 3. – Р. 736–746.
Subbotin V.M. Analysis of arterial intimal hyperplasia: review and hypothesis [Електронний ресурс] / V.M Subbotin // Theoretical Biology and Medical Modelling – 2007. – № 4. – С. 41. – Режим доступу: http://www.tbiomed.com/content/4/1/41.
The development of a tissue-engineered artery using decellularized scaffold and autologous ovine mesenchymal stem cells / Y. Zhao, S. Zhang, J. Zhou [et al.] // Biomaterials. – 2010. – Vol. 31. – № 2. – Р. 296–307.
Xie S. Inhibiting extracellular matrix metalloproteinase inducer maybe benefi cial for diminishing the atherosclerotic plaque instability / S. Xie, R. Nie, J. Wang // J Postgrad Med. – 2009. – Vol. 55. – № 4. – Р. 284–286.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
