Динаміка клініко-неврологічних показників у хворих на геморагічний півкульовий інсульт у відновному періоді захворювання

Автор(и)

  • С. О. Мєдвєдкова Запорізький державний медичний університет, Україна
  • А. О. Дронова Запорізький державний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.1.228923

Ключові слова:

геморагічний інсульт, реабілітація, відновний період

Анотація

Мета роботи – виявлення динаміки клініко-неврологічних показників у хворих на геморагічний півкульовий інсульт (ГПІ) у відновному періоді шляхом комплексного неврологічного та медико-соціального дослідження.

Матеріали та методи. Обстежили 90 хворих віком 38–70 років: 58 (64,4 %) чоловіків і 32 (35,6 %) жінки. Стан пацієнтів оцінили за NIHSS, mRS, ВІ та MSA на 30, 180, 360 добу ГПІ. Залежно від відновлення рівня самообслуговування пацієнтів поділили на дві групи: в першу ввійшли пацієнти, в яких на 360 добу визначили повне відновлення рівня самообслуговування (ВІ = 100), у другу групу – пацієнти, в яких на 360 добу ВІ ≤95.

Результати. Аналізуючи дані хворих під час реабілітації, не встановили вірогідної різниці перебігу відновного періоду ГПІ залежно від латералізації процесу. Так, наприклад, у пацієнтів з ураженням домінантної півкулі медіана сумарного бала за ВІ на 30 добу захворювання становила 70 балів, у пацієнтів з ураженням субдомінантної півкулі – 65, а на 360 добу в обох групах – 95 балів. Також не виявили вірогідної різниці в динаміці неврологічного дефіциту та відновлення функціональної активності залежно від статі хворих. На 30 добу захворювання у групі пацієнтів, які повністю відновили свою повсякденну активність на 360 добу ГПІ, визначили достовірно вищий бал за ВІ, ніж у групі з неповним відновленням (80 (70; 85) балів проти 55 (45; 65) (р ˂ 0,05)). Хоча встановили вірогідно більший регрес функціональних порушень у другій групі спостереження (р ˂ 0,05). Проаналізували вплив проявів спастичності на відновлення рівня самообслуговування; встановили вірогідний негативний вплив наявності підвищеного м’язового тонусу на відновлення рівня самообслуговування (р ˂ 0,05) і зниження вірогідності повного відновлення незалежності в повсякденному житті при зростанні ступеня проявів спастичності (р ˂ 0,05). Водночас не виявили вірогідні фактори (стать, вік, бік ураження тощо), які б впливали на розвиток спастичності в пацієнтів із ГПІ, крім рівня неврологічного дефіциту за NIHSS.

Висновки. Встановили, що на 30 добу захворювання у 35,6 % пацієнтів сумарний бал за NIHSS дорівнював 2–6, за mRS 55,6 % пацієнтів мали 3 бали, в 48,9 % пацієнтів виявлена помірна залежність від сторонньої допомоги за ВІ. Визначили вірогідну позитивну динаміку відновлення показників за шкалами NIHSS, mRS, BI на 180 і 360 добу захворювання (р ˂ 0,05). Встановили залежність показників рівня самообслуговування на 360 добу ГПІ від тяжкості інсульту на 30 добу захворювання (р ˂ 0,01) і від наявності проявів підвищеного м’язового тонусу. Виявили, що хворі, які мали прояви спастичності на 360 добу захворювання, мали вірогідно вищий бал за NIHSS у дебюті, на 30 та 360 добу захворювання, ніж хворі без проявів підвищеного м’язового тонусу (р ˂ 0,05). Водночас не виявили взаємозв’язок між показниками рівня самообслуговування на 360 добу ГПІ і латералізації процесу, а також статтю пацієнтів.

Біографії авторів

С. О. Мєдвєдкова, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО

А. О. Дронова, Запорізький державний медичний університет, Україна

аспірант каф. сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО

Посилання

Koziolkin, O. A., Kuznietsov, A. A., & Novikova, L. V. (2018). Prediction of the functional outcome of acute recurrent cerebral ischemic hemispheric stroke. Pathologia, 15(3), 354-359. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.3.151859

Wang, Y., Li, H., Wei, H., Xu, X., Jin, P., Wang, Z., Zhang, S., & Yang, L. (2019). Assessment of the quality and content of clinical practice guidelines for post-stroke rehabilitation of aphasia. Medicine, 98(31), e16629. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000016629

Mishchenko, T. S. (2017) Epidemiologiya tserebrovaskulyarnykh zabolevanii i organizatsiya pomoshchi bol'nym s mozgovym insul'tom v Ukraine [Epidemiology of cerebrovascular diseases and organization of medical care for patients with stroke in Ukraine]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii, 25(1), 22-24. [in Russian].

Janzen, S., Mirkowski, M., McIntyre, A., Mehta, S., Iruthayarajah, J., & Teasell, R. (2019). Referral patterns of stroke rehabilitation inpatients to a model system of outpatient services in Ontario, Canada: a 7-year retrospective analysis. BMC health services research, 19(1), 399. https://doi.org/10.1186/s12913-019-4236-5

Ko ziolkin, O. A., Miedviedkova, S. O., Shevchenko, L. O., Liakhova, I. M., Malakhova, S. M., Lisova, O. O., & Cherepok, O. O. (2019). Efficiency of medical and physical rehabilitation in patients who suffered from cerebral ischemic stroke. Pathologia(2), 200-206. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2019.2.177125

Winstein, C. J., Stein, J., Arena, R., Bates, B., Cherney, L. R., Cramer, S. C., Deruyter, F., Eng, J. J., Fisher, B., Harvey, R. L., Lang, C. E., MacKay-Lyons, M., Ottenbacher, K. J., Pugh, S., Reeves, M. J., Richards, L. G., Stiers, W., Zorowitz, R. D., & American Heart Association Stroke Council, Council on Cardiovascular and Stroke Nursing, Council on Clinical Cardiology, and Council on Quality of Care and Outcomes Research (2016). Guidelines for Adult Stroke Rehabilitation and Recovery: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke, 47(6), e98-e169. https://doi.org/10.1161/STR.0000000000000098

Rakesh, N., Boiarsky, D., Athar, A., Hinds, S., & Stein, J. (2019). Post-stroke rehabilitation: Factors predicting discharge to acute versus subacute rehabilitation facilities. Medicine, 98(22), e15934. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000015934

Dionísio, A., Duarte, I. C., Patrício, M., & Castelo-Branco, M. (2018). The Use of Repetitive Transcranial Magnetic Stimulation for Stroke Rehabilitation: A Systematic Review. Journal of stroke and cerebrovascular diseases, 27(1), 1-31. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2017.09.008

Edwardson, M. A., Ding, L., Park, C., Lane, C. J., Nelsen, M. A., Wolf, S. L., Winstein, C. J., & Dromerick, A. W. (2019). Reduced Upper Limb Recovery in Subcortical Stroke Patients With Small Prior Radiographic Stroke. Frontiers in neurology, 10, 454. https://doi.org/10.3389/fneur.2019.00454

Epifanov, V. A., & Epifanov A. V. (2014). Reabilitatsiya v nevrologii [Rehabilitation in neurology]. Moscow. [in Russian].

Broussy, S., Rouanet, F., Lesaine, E., Domecq, S., Kret, M., Maugeais, M., Aly, F., Dehail, P., Bénard, A., Wittwer, J., Salamon, R., Sibon, I., & Saillour-Glenisson, F. (2019). Post-stroke pathway analysis and link with one year sequelae in a French cohort of stroke patients: the PAPASePA protocol study. BMC health services research, 19(1), 770. https://doi.org/10.1186/s12913-019-4522-2

Gabet, A., de Peretti, C., Woimant, F., Giroud, M., Béjot, Y., Schnitzler, A., & Olié, V. (2018). Admission in Neurorehabilitation and Association with Functional Outcomes after Stroke in France: A Nation-Wide Study, 2010-2014. Journal of stroke and cerebrovascular diseases, 27(12), 3443-3450. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2018.08.005

Chang, W. H., Sohn, M. K., Lee, J., Kim, D. Y., Lee, S. G., Shin, Y. I., Oh, G. J., Lee, Y. S., Joo, M. C., Han, E. Y., Kang, C., & Kim, Y. H. (2016). Predictors of functional level and quality of life at 6 months after a first-ever stroke: the KOSCO study. Journal of neurology, 263(6), 1166-1177. https://doi.org/10.1007/s00415-016-8119-y

Menoux, D., Jousse, M., Quintaine, V., Tlili, L., & Yelnik, A. P. (2019). Decrease in post-stroke spasticity and shoulder pain prevalence over the last 15 years. Annals of physical and rehabilitation medicine, 62(6), 403-408. https://doi.org/10.1016/j.rehab.2018.03.003

Zucchella, C., Consilvio, M., Iacoviello, L., Intiso, D., Tamburin, S., Casale, R., & Bartolo, M. (2019). Rehabilitation in oldest-old stroke patients: a comparison within over 65 population. European journal of physical and rehabilitation medicine, 55(2), 148-155. https://doi.org/10.23736/S1973-9087.18.05297-8

Ren, L., Wang, K., Shen, H., Xu, Y., Wang, J., & Chen, R. (2019). Effects of continuous positive airway pressure (CPAP) therapy on neurological and functional rehabilitation in Basal Ganglia Stroke patients with obstructive sleep apnea: A prospective multicenter study. Medicine, 98(28), e16344. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000016344

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-18

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження