Плацентарні маркери невиношування вагітності
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.3.232302Ключові слова:
вагітність, невиношування, хоріон, плацента, експресія VEGF, CD31, PECAM-1, CD105, endoglin, TGFβ 1/3 receptor, TNF-α, CD45/T200/LCA, CD56, NCAM-1Анотація
Успішна імплантація передбачає високий рівень розвитку спіральних артерій, проліферативну активність, що забезпечує повноцінний матково-плацентарний кровообіг і народження здорової дитини. Дисфункція ангіогенезу, проліферації, міграції та інвазії трофобласта ускладнює перебіг вагітності. Плацента – унікальний орган біологічного моніторингу, «дзеркало» вагітності. Визначення плацентарних маркерів невиношування вагітності (НВ) – перспективний напрям запобігання репродуктивним утратам.
Мета роботи – визначити маркери невиношування вагітності у структурах хоріона та плаценти.
Матеріали та методи. В основну групу включили жінок із репродуктивними втратами в анамнезі та передчасним перериванням поточної вагітності; в контрольну – вагітних із фізіологічним перебігом гестації та неускладненим анамнезом.
Дослідили 22 зразки хоріона та 64 плаценти від жінок основної групи, а також 20 зразків хоріона після штучного аборту, 20 плацент після термінових пологів у жінок контрольної групи. У названих структурах імуногістохімічним методом вивчали експресію VEGF, CD31/PECAM-1, CD105/Endoglin/TGFβ 1/3 Receptor, Bcl-2α Ab-1, TNF-α, CD45/T200/LCA, CD56/NCAM-1.
Результати. На підставі гістологічного й імуногістохімічного дослідження зразків хоріона та плаценти в жінок із репродуктивними втратами в анамнезі та перериванням поточної вагітності встановили: ембріо-ендометріальна дисфункція – причина НВ ранніх термінів, а запалення – передумова передчасних пологів. Визначили маркери невиношування вагітності різних термінів гестації.
Висновки. Патоморфологічні зміни ендометрія та ворсинчастого хоріона на тлі виразної експресії TNF-α і NK-CD56, слабкої експресії CD31/PECAM-1, негативної експресії VEGF – прояви порушеної цитотрофобластичної інвазії та маркери невиношування у I триместрі гестації. Вирішальну роль запалення в розвитку передчасних пологів підтверджують структурні та функціональні зміни плаценти на тлі помірної експресії TNF-α в синцитії, виразної експресії NK-CD56 у стромі ворсин, виразної експресії CD45 у децидуальній оболонці, що є маркерами невиношування у II триместрі гестації.
Посилання
Tetruashvili, N. K. (2017). Privychnyy vykidysh [Habitual miscarriage]. Akusherstvo i ginekologíya: novosti, mneniya, obucheniye, (4), 70-87. [in Russian]. https://doi.org/10.24411/2303-9698-2017-00010
Chechuga, S. B., Nochvina, E. A., & Abdallah Sali. (2012). Patogeneticheskaya terapiya nevynashivaniya beremennosti u zhenshchin s gipergomotsisteinemiyey i gestagennoy nedostatochnost’yu [Pathogenetic therapy of miscarriage in women with hyperhomocysteinemia and progesterone deficiency]. Zdorovie zhenshiny, (5), 80-85. [in Ukrainian].
Zhivetskaya-Denisova, A. A., Vorobyova, I. I., Tkachenko, V. B., Podolskyi, V. V., & Tykha, V. G. (2019). Platsenta yak dzerkalo vahitnosti (Ohliad literatury) [Placenta - mirror of pregnancy (literature review)]. Zdorov’e zhenshchiny, (3), 101-106. [in Ukrainian].
Antipkin, Yu. G., Zadorozhnaya, T. D., & Parnitskaya, O. I. (Eds.). (2016). Patologiya placenty (sovremennye aspekty) [Pathology of placenta: modern aspects]. Кyiv. [in Russian].
Zhyvetska-Denysova A. A., Vorobiova I. I., Skrypchenko N. Ya., & Tkachenko V. B. (2020). Osoblyvosti tsytokinovoho profiliu v strukturakh khorionu ta platsenty pry peredchasnomu pereryvanni vahitnosti [Features of the cytokine profile in the structures of chorion and placenta in premature termination of pregnancy]. Pathologia, 17(2), 191-201. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2020.2.212790
Redline, R. W. (2015). Classification of placental lesions. American Journal of Obstetrics & Gynecology, 213(4), 21-28. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.056
Veropotvelyan, N. P., Veropotvelyan, P. N., Tsehmistrenko, I. S., Bondarenko, A. A., & Usenko, T. V. (2016). Morfologicheskaya klassifikatsiya povrezhdeniy platsenty [Morphological classification of lesions of the placenta]. Zdorov’e zhenshchiny, (8), 63-71. [in Russian]. https://doi.org/10.15574/hw.2016.114.63
Shegolev, A. I. (2016). Sovremennaya morfologicheskaya klassifikatsiya povrezhdenii platsenty [Current morphological classification of damages to the placenta]. Akusherstvo i ginekologiya, (4), 16-23. [in Russian]. http://doi.org/10.18565/aig.2016.4.16-23
Khong, T. Y., Mooney, E. E., Nikkels, P. G. J., Morgan, T. K., & Gordijn, S. J. (Eds.). (2019). Pathology of the Placenta: A Practical Guide. Switzerland: Springer Nature. https://doi.org/10.1007/978-3-319-97214-5
Ramazanova, E., Bapaeva, G., Akhmedianova, G., Hozhamuratova, А., Alisheva, А., & Shuganova, А. (2017). Immunologicheskiye aspekty nerazvivayushcheysya beremennosti v pervom trimestre gestatsii (obzornaya stat’ya) [Immunological aspects of missed abortion of the first trimester gestation]. Vestnik Kazakhskogo Natsional’nogo meditsinskogo universiteta, (4), 15-19. [in Russian].
Peretiatko, L. P., Fateeva, N. V., Kuznetsov, R. A., & Malyshkina A. I. (2017). Vaskulyarizatsiya vorsin khoriona v pervom trimestre beremennosti pri fiziologicheskom techenii i privychnom nevynashivanii na fone khronicheskogo endometrita [Vascularization of chorion villi in the first trimester of gestation with physiological course and in recurrent miscarriage with underlying chronic endometritis]. I. P. Pavlov Russian Medical Biological Herald, 25(4), 612-620. [in Russian]. https://doi.org/10.23888/PAVLOVJ20174612-620
Cöl-Madendag, I., Madendag, Y., Altinkaya, S. Ö., Bayramoglu, H., & Danisman, N. (2014). The role of VEGF and its receptors in the etiology of early pregnancy loss. Gynecological endocrinology, 30(2), 153-156. https://doi.org/ 10.3109/09513590.2013.864272
Okada, H., Tsuzuki, T., Shindoh, H., Nishigaki, A., Yasuda, K., & Kanzaki, H. (2014). Regulation of decidualization and angiogenesis in the human endometrium: mini review. The journal of obstetrics and gynecology research, 40(5), 1180-1187. https://doi.org/10.1111/jog.12392
Volkova, E. V., & Kopylova, Yu. V. (2013). Rol’ sosudistykh faktorov rosta v patogeneze platsentarnoy nedostatochnosti [The role of vascular growth factors in the pathogenesis of placental insufficiency]. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya, 7(2), 29-33. [in Russian].
Sementsova, N. A., Ponomareva, Ju. N., Barsanova, T. G., & Zayratyants, O. V. (2012). Narushenie protsessov angiogeneza, apoptoza i proliferatsii v tkanyakh plodnogo yaitsa i endometrii pri nerazvivayushcheisya beremennosti v I trimester [Disorders of angiogenesis, apoptosis and proliferation in the tissue of the gestational sac and endometrium in non-developing pregnancy]. Klinicheskaya i eksperimentalnaya morfologiya, (3), 11-16. [in Russian].
Kajdaniuk, D., Marek, B., Borgiel-Marek, H., & Kos-Kudła B. (2013). Transforming growth factor β1 (TGFβ1) in physiology and pathology. Endokrynologia Polska, 64(5), 384-96. https://doi.org/10.5603/EP.2013.0022
Batrak, N. V., Malyshkina, A. I., & Kroshkina, N. V. (2014). Immunologicheskie aspekty privychnogo nevynashivaniya beremennosti [Immunological aspects of habitual miscarriage]. Akusherstvo i ginekologiya, (12), 10-14. [in Russian].
Alijotas-Reig, J., Llurba, E., & Gris, J. M. (2014). Potentiating maternal immune tolerance in pregnancy: a new challenging role for regulatory T cells. Placenta, 35(4), 241-248. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2014.02.004
Dobrokhotova, Yu. E., Gankovskaya, L. V., Bakhareva, I. V., Svitich, O. A., Malushenko, S. V., & Magomedova, A. M. (2016). Rol’ immunnykh mekhanizmov v patogeneze nevynashivaniya beremennosti [Role of immune mechanisms in the pathogenesis of miscarriage]. Akusherstvo i hinekolohiia, (7), 5-10. [in Russian]. http://doi.org/10.18565/aig.2016.7.5-10
Vacca, P., Vitale, Ch., Munari, E., Cassatella, M. A., Mingari, M. C., & Moretta L. (2018). Human Innate Lymphoid Cells: Their Functional and Cellular Interactions in Decidua. Frontiers in Immunology, (9), 1897. https://doi.org/10.3389/fimmu.2018.01897
Matson, B. C., & Caron, K. M. (2014). Uterine natural killer cells as modulators of the maternal-fetal vasculature. The International journal of developmental biology, 58(2-4), 199-204. https://doi.org/10.1387/ijdb.140032kc
Jabrane-Ferrat, N., & Siewiera, J. (2014). The up side of decidual natural killer cells: new developments in immunology of pregnancy. Immunology, 141(4), 490-497. https://doi.org/10.1111/imm.12218
Vorobyeva, I. I., Skripchenko, N. Y., Tkachenko, V. B., Tolkach, S. M., & Hrazdaybedin, S. M. (2020). Osoblyvosti rozvytku zapal’nykh reaktsiy u platsenti pry polohakh na riznykh terminakh hestatsiyi [Peculiarities of the inflammatory reactions development in placenta at delivery in different gestational terms]. Reproduktyvna endokrynolohiya, (2), 44-48. [in Ukrainian].
Chernobai, L. V., Tyshchenko, A. N., Lazurenko, V. V., Muryzina, I. Yu., & Yurkova, O. V. (2016). Rol’ narusheniya tsitokinovogo profilya v snizhenii fertil’nosti [The role of cytokine profile disruption in fertility reduction]. Mizhnarodnyi medychnyi zhurnal, (2), 38-43. [in Russian].
Yuan, J., Li, J., Huang, S. Y., & Sun, X. (2015). Characterization of the subsets of human NK T-like cells and the expression of Th1/Th2 cytokines in patients with unexplained recurrent spontaneous abortion. Journal of reproductive immunology, (110), 81-88. https://doi.org/10.1016/j.jri.2015.05.001
Azizieh, F. Y., & Raghupathy R. G. (2015). Tumor necrosis factor-α and pregnancy complications: a prospective study. Medical principles and practice, 24(2), 165-170. https://doi.org/10.1159/000369363
Polushkina, E. S., & Shmakov, R. G. (2020). Rol’ didrogesterona v privychnom nevynashivanii beremennosti [The role of dydrogesterone in habitual miscarriage]. Meditsinskiy sovet, (3), 74-77. [in Russian]. https://doi.org/10.21518/2079-701X-2020-3-74-77
Avtandilov, G. G. (1990). Medicinskaya morfometriya [Medical morphometry]. Moscow: Meditsina. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
