Зв’язок морфологічних показників ураження великогомілкової кістки та м’яких тканин і деяких біохімічних показників крові у хворих на травматичний остеомієліт

Автор(и)

  • В. В. Григоровський ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6375-1595
  • С. Магомедов ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-1958-4037
  • М. П. Грицай ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-1958-4037
  • В. М. Цокало ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9509-6337
  • Т. А. Кузуб ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine
  • Л. В. Поліщук ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9416-4596
  • А. В. Григоровська ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8962-2150

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.2.237156

Ключові слова:

травматичний остеомієліт, великогомілкова кістка, м’які тканини, трофічні розлади

Анотація

Мета роботи – встановити статистичні відмінності біохімічних показників крові та морфометричних показників ураження тканин, зв’язків між ними у хворих на травматичний остеомієліт великогомілкової кістки з трофічними розладами кінцівки.

Матеріали та методи. Дослідили матеріал від 28 хворих на травматичний остеомієліт, що супроводжувався трофічними розладами тканин різних ступенів вираженості. Визначали рівні прокальцитоніну, лактатдегідрогенази та ацетилхолінестерази у сироватці крові. Гістологічно у тканинах гомілки вивчали кількісні біохімічні, градаційні морфометричні показники, частоти трапляння випадків різних ступенів вираженості та зв’язки «клініка – біохімія – патоморфологія».

Результати. Середні значення прокальцитоніну, лактатдегідрогенази та ацетилхолінестерази у хворих на травматичний остеомієліт великогомілкової кістки, що супроводжується трофічними порушеннями у тканинах гомілки, вірогідно вищі, ніж в інтактних донорів.

У більшості хворих на хронічний травматичний остеомієліт у тканинах гомілки виявили патологічні зміни, які за результатами клінічного оцінювання є трофічними порушеннями. Це поєднання дисциркуляторних, ішемічно-некротичних, ексудативних, продуктивно-запальних, а також репаративних процесів, що разом створюють складну картину комплексного ураження та можуть персистувати впродовж багатьох років.

Найтісніші зв’язки, за значенням коефіцієнта асоціації, щодо біохімічних показників встановили для таких клінічних даних: ступінь неконсолідованості відламків кістки та вираженість трофічних порушень у кістковій тканині (за клінічними оцінками); щодо морфометричних показників для біохімічних даних: рівні прокальцитоніну та лактатдегідрогенази крові. З-поміж морфометричних показників ураження найтісніші зв’язки щодо біохімічних показників виявляли в кістках (форма патологічного осередку травматичного остеомієліту та наявність секвестрів) і м’яких тканинах (ексудативне запалення у внутрішній оболонці капсули осередку).

Висновки. При хронічному травматичному остеомієліті, що поєднується з трофічними розладами тканин гомілки, є залежності між певними клінічними, біохімічними та морфометричними показниками стану тканин кінцівки. Відхилення показників метаболізму від норми можуть бути біохімічними маркерами під час визначення ступеня їхньої вираженості та ефективності лікування хворих.

Біографії авторів

В. В. Григоровський, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

д-р мед. наук, професор, лікар-патологоанатом вищої категорії, завідувач відділу патоморфології

С. Магомедов, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

 д-р біол. наук, професор, керівник відділу біохімії та клінічних аналізів

М. П. Грицай, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

д-р мед. наук, професор, керівник відділу кістково-гнійної хірургії

В. М. Цокало, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

канд. мед. наук, старший науковий співробітник відділення кістково-гнійної хірургії

Т. А. Кузуб, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

науковий співробітник відділу біохімії та клінічних аналізів

Л. В. Поліщук, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

молодший науковий співробітник відділу біохімії та клінічних аналізів

А. В. Григоровська, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ

лікар-патологоанатом відділу патоморфології

Посилання

Sato, S. K., & Pimenta-Rodrigues, M. V. (2012). Morphological aspects of osteomyelitis: a mini-review. Journal of Morphological Sciences, 29(1), 16-17.

Grigorovskii, V. V. (2013). Aspekty patomorfologii i nomenklatury v sovremennoi klassifikatsii nespetsificheskikh osteomielitov [Aspects of pathomorphology and nomenclature in the contemporary classification of nonspecific osteomyelitides]. Ortopediya, travmatologiya i protezirovanie, (3), 77-87. [in Russian].

Beck-Broichsitter, B. E., Smeets, R., & Heiland, M. (2015). Current concepts in pathogenesis of acute and chronic osteomyelitis. Current opinion in infectious diseases, 28(3), 240-245. https://doi.org/10.1097/QCO.0000000000000155

Metsemakers, W. J., Morgenstern, M., McNally, M. A., Moriarty, T. F., McFadyen, I., Scarborough, M., Athanasou, N. A., Ochsner, P. E., Kuehl, R., Raschke, M., Borens, O., Xie, Z., Velkes, S., Hungerer, S., Kates, S. L., Zalavras, C., Giannoudis, P. V., Richards, R. G., & Verhofstad, M. (2018). Fracture-related infection: A consensus on definition from an international expert group. Injury, 49(3), 505-510. https://doi.org/10.1016/j.injury.2017.08.040

Govaert, G., Kuehl, R., Atkins, B. L., Trampuz, A., Morgenstern, M., Obremskey, W. T., Verhofstad, M., McNally, M. A., Metsemakers, W. J., & Fracture-Related Infection (FRI) Consensus Group (2020). Diagnosing Fracture-Related Infection: Current Concepts and Recommendations. Journal of orthopaedic trauma, 34(1), 8-17. https://doi.org/10.1097/BOT.0000000000001614

Hryhorovskyi, V. V., Hrytsai, M. P., Tsokalo, V. M., Kolov, H. B., & Hryhorovska, A. V. (2020). Histopatologiia tkanyn homilky ta kliniko-morpholohichni zalezhnosti u hvoryh na travmatychnyi osteomiielit iz trofichnymy rozladamy [Crural tissues histopathology and clinical-morphological correlations in patients with traumatic osteomyelitis, combined with trophic disorders]. Ortopediya, travmatologiya i protezirovanie, (1), 54-65. [in Ukrainian].

Mahomedov, S., Polishchuk, L. V., Kuzub, T. A., Kolov, H. B., & Hordii, A. S. (2016). Metabolizm soedinitel'noi tkani u bol'nykh s gnoinymi oslozhneniyami posle osteosinteza otlomkov dlinnykh kostei [The metabolism of connective tissue in patients with suppurative complications after osteosynthesis of long bone fragments]. Travma, 17(1), 111-115. [in Russian].

Wang, S., Yin, P., Quan, C., Khan, K., Wang, G., Wang, L., Cui, L., Zhang, L., Zhang, L., & Tang, P. (2017). Evaluating the Use of Serum Inflammatory Markers for Preoperative Diagnosis of Infection in Patients with Nonunions. BioMed research international, 2017, 9146317. https://doi.org/10.1155/2017/9146317

Lapin, S. V., Maslyanskiy, A. L., Lazareva, N. M., Vasilyeva, Ye. Yu., & Totolyan, A. A. (2013). Znachenie kolichestvennogo opredeleniya prokal'tsitonina dlya diagnostiki septicheskikh oslozhnenii u bol'nykh s autoimmunnymi revmaticheskimi zabolevaniyami [The value of quantitative analysis of procalcitonine in diagnostics of septic complications in patients with autoimmune rheumatic deseases]. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika, 58(1), 28-33. [in Russian].

Bukhanova, D. V., Belov, B. S., Tarasova, G. M., Dilbaryan, A. G. (2017). Prokal'tsitoninovyi test v revmatologii [Procalcitonin testing in rheumatology]. Klinitsist, 11(2), 16-23. [in Russian]. https://doi.org/10.17650/1818-8338-2017-11-2-16-23

Simon, L., Gauvin, F., Amre, D. K., Saint-Louis, P., Lacroix, J. (2004). Serum procalcitonin and C-reactive protein levels as markers of bacterial infection: a systematic review and meta-analysis. Clinical Infectious Diseases, 39(2), 206-217. https://doi.org/10.1086/421997

Puchkova, M. S., Dzeboyeva, T. A., Kaminskaya, L. A. (2015). Funktsional'naya rol' prokal'tsitonina pri razlichnykh zabolevaniyakh [The functional role of procalcitonin by some diseases]. Vestnik nauki i obrazovaniya, 3(5), 163-168. [in Russian].

Mahomedov, S., Kravchenko, O. M., Kolov, G. B., & Shevchuk, A. V. (2018). Prokaltsytonin yak biokhimichnyi marker pry diahnostytsi zapalnykh protsesiv (ohliad literatury) [Procalcitonin as a biochemical marker in the diagnosis of inflammatory processes (literature review)]. Visnyk ortopedii, travmatologii ta protezuvannia, (1), 63-67. [in Ukrainian].

Uzzan, B., Cohen, R., Nicolas, P., Cucherat, M., & Perret, G. Y. (2006). Procalcitonin as a diagnostic test for sepsis in critically ill adults and after surgery or trauma: a systematic review and meta-analysis. Critical care medicine, 34(7), 1996-2003. https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000226413.54364.36

Sager, R., Kutz, A., Mueller, B., & Schuetz, P. (2017). Procalcitonin-guided diagnosis and antibiotic stewardship revisited. BMC Medicine, 15(1), 15. https://doi.org/10.1186/s12916-017-0795-7

Sato, H., Wada, Y., Hasegawa, E., Nozawa, Y., Nakatsue, T., Ito, T., Kuroda, T., Saeki, T., Umezu, H., Suzuki, Y., Nakano, M., & Narita, I. (2017). Adult-onset Chronic Recurrent Multifocal Osteomyelitis with High Intensity of Muscles Detected by Magnetic Resonance Imaging, Successfully Controlled with Tocilizumab. Internal medicine, 56(17), 2353-2360. https://doi.org/10.2169/internalmedicine.8473-16

Gallagher, K., Armon, K., & Bale, P. (2018). Bone inflammation and fever: an atypical presentation of chronic recurrent multifocal osteomyelitis (CRMO)?. Rheumatology, 57(Suppl 8), key273.034. https://doi.org/10.1093/rheumatology/key273.034

Mathews, D. M., Vance, K. M., McMahon, P. M., Boston, C., & Bolton, M. T. (2018). An Atypical Case of Bartonella henselae Osteomyelitis and Hepatic Disease. Case reports in pediatrics, 2018, 2750275. https://doi.org/10.1155/2018/2750275

Sinhabahu, V.P., Jamison, S. (2020). Unusual presentation of osteomyelitis: A clinical dilemma. Sri Lanka Journal of Child Health, 49(4), 399-400. http://dx.doi.org/10.4038/sljch.v49i4.9276

Butbul-Aviel, Y., Koren, A., Halevy, R., & Sakran, W. (2005). Procalcitonin as a diagnostic aid in osteomyelitis and septic arthritis. Pediatric emergency care, 21(12), 828-832. https://doi.org/10.1097/01.pec.0000190226.12610.24

Hügle, T., Schuetz, P., Mueller, B., Laifer, G., Tyndall, A., Regenass, S., & Daikeler, T. (2008). Serum procalcitonin for discrimination between septic and non-septic arthritis. Clinical and experimental rheumatology, 26(3), 453-456.

Maharajan, K., Patro, D. K., Menon, J., Hariharan, A. P., Parija, S. C., Poduval, M., & Thimmaiah, S. (2013). Serum Procalcitonin is a sensitive and specific marker in the diagnosis of septic arthritis and acute osteomyelitis. Journal of orthopaedic surgery and research, 8, 19. https://doi.org/10.1186/1749-799X-8-19

Shen, C. J., Wu, M. S., Lin, K. H., Lin, W. L., Chen, H. C., Wu, J. Y., Lee, M. C., & Lee, C. C. (2013). The use of procalcitonin in the diagnosis of bone and joint infection: a systemic review and meta-analysis. European journal of clinical microbiology & infectious diseases, 32(6), 807-814. https://doi.org/10.1007/s10096-012-1812-6

Paosong, S., Narongroeknawin, P., Pakchotanon, R., Asavatanabodee, P., & Chaiamnuay, S. (2015). Serum procalcitonin as a diagnostic aid in patients with acute bacterial septic arthritis. International journal of rheumatic diseases, 18(3), 352-359. https://doi.org/10.1111/1756-185X.12496

Zhao, J., Zhang, S., Zhang, L., Dong, X., Li, J., Wang, Y., & Yao, Y. (2017). Serum procalcitonin levels as a diagnostic marker for septic arthritis: A meta-analysis. The American journal of emergency medicine, 35(8), 1166-1171. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2017.06.014

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-20

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження