Періопераційний метаболізм у хворих на вторинний гіперпаратиреоз і способи його корекції
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.3.238811Ключові слова:
періопераційний енергомоніторинг, поточний метаболізм, базальний метаболізм, цільовий метаболізм, порушення метаболізмуАнотація
Актуальним є вивчення змін метаболізму у хворих на вторинний гіперпаратиреоз (ВГПТ) при паратиреоїдних хірургічних втручаннях (ПТХВ) і пошуки способів їхньої корекції.
Мета роботи – вивчити метаболізм у хворих на ВГПТ при ПТХВ, оцінити можливості його корекції.
Матеріали та методи. Виконали проспективне нерандомізоване дослідження. Обстежили 135 хворих на ВГПТ із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, яким виконали ПТХВ (72 чоловіки, 63 жінки віком 19–73 роки). Передопераційний ризик ASA – IІI–ІV. Здійснили загальне знеболювання з використанням інгаляційного анестетика севофлурану та наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низькопотокової штучної вентиляції легень. Операційний моніторинг доповнений непрямою калориметрією. У І групі (n = 70) визначали поточний (ПМ) і базальний метаболізм (БМ) на тлі стандартної інтенсивної терапії. У ІІ групі (n = 65) додатково визначали цільовий метаболізм (ЦМ) і ступінь порушення метаболізму (СПМ = (ЦМ – ПМ)/ЦМ × 100 %), а до інтенсивної терапії додано глюкокортикоїди.
Результати. Вихідні значення метаболізму в обох групах низькі, близькі до базального рівня. Метаболізм пацієнтів групи І залишався низьким протягом усього ПТХВ (р < 0,05). У групі ІІ з етапу видалення паращитоподібних залоз спостерігали стійке зростання поточного метаболізму з суттєвим перевищенням вихідного та базального рівнів (р < 0,05). Цільовий метаболізм знижувався, але перевищував рівень поточного метаболізму (р < 0,05). Пацієнти групи ІІ швидше прокидалися, їх швидше переводили в палату порівняно з І групою, а нудота та блювота у них були у 2,5 раза рідше (9,2 % у групі ІІ, 22,9 % у групі І, р < 0,05). Через 12 годин після ПТХВ відчуття болю за шкалою ВАШ у ІІ групі було нижчим, ніж у І групі (р < 0,05).
Упродовж доби після ПТХВ кислотно-лужний стан венозної крові пацієнтів обох груп суттєво не змінювався, а рівень іонізованого кальцію знижувався (р < 0,05); це зумовило необхідність додаткового внутрішньовенного введення 10 % глюконату кальцію.
Висновки. Періопераційний енергомоніторинг робить безпечнішим виконання ПТХВ у пацієнтів із ВГПТ. Додаткове визначення цільового метаболізму та ступеня порушення метаболізму дає змогу ефективніше будувати інтенсивну терапію.
Посилання
Jiang, M., Liu, S., Deng, H., Liang, X., & Bo, Z. (2021). The efficacy and safety of fast track surgery (FTS) in patients after hip fracture surgery: a meta-analysis. Journal of orthopaedic surgery and research, 16(1), 162. https://doi.org/10.1186/s13018-021-02277-w
Pissetti, V. C., Nunes, R. D., Zomer, M. T., & Kondo, W. (2017). Fast-track surgery in intestinal deep infiltrative endometriosis. Journal of Endometriosis and Pelvic Pain Disorders, 9(4), 263-269. https://doi.org/10.5301/jeppd.5000308
Berg, U., Berg, M., Rolfson, O., & Erichsen-Andersson, A. (2019). Fast-track program of elective joint replacement in hip and knee-patients' experiences of the clinical pathway and care process. Journal of orthopaedic surgery and research, 14(1), 186. https://doi.org/10.1186/s13018-019-1232-8
Pollmann, C. T., Røtterud, J. H., Gjertsen, J. E., Dahl, F. A., Lenvik, O., & Årøen, A. (2019). Fast track hip fracture care and mortality - an observational study of 2230 patients. BMC musculoskeletal disorders, 20(1), 248. https://doi.org/10.1186/s12891-019-2637-6
VanTienderen, R. J., Bockelman, K., Khalifa, R., Reich, M. S., Adler, A., & Nguyen, M. P. (2021). Implementation of a Multidisciplinary “Code Hip” Protocol is Associated with Decreased Time to Surgery and Improved Patient Outcomes. Geriatric Orthopaedic Surgery & Rehabilitation, 12, 21514593211004904. https://doi.org/10.1177/21514593211004904
Boitsova, O. N. (2017). Personifikatsiya perioperatsionnogo biomonitoringa [Personification of Perioperative Biomonitoring]. Pathologia, 14(2), 188-192. [in Russian]. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.2.109663
Boitsova, O. N. (2018). Energostrukturnyi status pri perioperatsionnoi sedoanalgezii [Energy Structural Status in Perioperative Sedoanalgesia]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 11(2), 197-203. [in Russian]. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2018.2.133502
Chernіy, V. І., & Denysenko, A. І. (2020). Suchasnі mozhlyvostі vykorystannia nepriamoi kalorymetrіi u pіsliaoperatsіinomu enerhomonіtorynhu [Current possibilities of use of indirect calorimetry in perioperative energy monitoring]. Klinichna ta profilaktychna medytsyna, 2(12), 79-89. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(12).2020.05
Denysenko, A. І., & Chernіy, V. І. (2021). Peryoperatsiinyi metabolizm u patsiientiv z tyreotoksykozom, mozhlyvosti yoho korektsii [Perioperative metabolism in patients with thyrotoxicosis, possibilities of its correction]. Klinichna ta profilaktychna medytsyna, 3(17), 36-48. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(17).2021.05
Denysenko, A. I. Cherniy, V. I. & Tkachenko, R. P. (2021). Voprosy lecheniya vtorichnogo giperparatireoza glazami anesteziologa. Opyt perioperatsionnogo anesteziologicheskogo obespecheniya i intensivnoi terapii pri paratireoidnom khirurgicheskom vmeshatel'stve [Issues of treatment of secondary hyperparathyroidism with the eyes of an anesthesiologist. Experience of perioperative anesthesiological support and intensive therapy in parathyroid surgery]. Klinichna ta profilaktychna medytsyna, 2(16), 4-16. [in Russian]. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(16).2021.01
Lau, W. L., Obi, Y., & Kalantar-Zadeh, K. (2018). Parathyroidectomy in the Management of Secondary Hyperparathyroidism. Clinical journal of the American Society of Nephrology : CJASN, 13(6), 952-961. https://doi.org/10.2215/CJN.10390917
Zhang, Y., Lu, Y., Feng, S., Zhan, Z., & Shen, H. (2019). Evaluation of laboratory parameters and symptoms after parathyroidectomy in dialysis patients with secondary hyperparathyroidism. Renal failure, 41(1), 921-929. https://doi.org/10.1080/0886022X.2019.1666724
Ketteler, M., Block, G. A., Evenepoel, P., Fukagawa, M., Herzog, C. A., McCann, L., Moe, S. M., Shroff, R., Tonelli, M. A., Toussaint, N. D., Vervloet, M. G., & Leonard, M. B. (2018). Diagnosis, Evaluation, Prevention, and Treatment of Chronic Kidney Disease-Mineral and Bone Disorder: Synopsis of the Kidney Disease: Improving Global Outcomes 2017 Clinical Practice Guideline Update. Annals of internal medicine, 168(6), 422-430. https://doi.org/10.7326/M17-2640
Steinl, G. K., & Kuo, J. H. (2021). Surgical Management of Secondary Hyperparathyroidism. Kidney International Reports, 6(2), 254-264. https://doi.org/10.1016/j.ekir.2020.11.023
Borysova, V. Y., Dubrov, S. A., & Lianskorunskyi, V. N. (2018). Anesteziologicheskoe obespechenie pri travmatologicheskoi operatsii u patsientki s terminal'noi stadiei khronicheskoi pochechnoi nedostatochnosti nakhodyashcheisya na programmnom gemodialize [Anesthetic management during trauma surgery in a patient with end-stage chronic renal failure on programmed hemodialysis]. Bil, znebolennia ta intensyvna terapiia, (2), 95-104. [in Russian]. https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(83).2018.135827
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
