Структурно-функціональний стан лімфоцитів крові хворих на інфекційний мононуклеоз із різним його перебігом

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.3.239166

Ключові слова:

діти, інфекційний мононуклеоз, структура, імунітет, лімфоцит, прогнозування перебігу

Анотація

У статті наведені результати власних досліджень.

Мета роботи – визначення структурно-функціонального стану лімфоцитів крові дітей із гострим і тривалим перебігом інфекційного мононуклеозу (ІМ).

Матеріали та методи. Під клінічним і лабораторно-інструментальним наглядом перебували 102 дитини. Пацієнтів поділили на групи: перша – 65 дітей із гострим перебігом ІМ; друга – 37 хворих на ІМ тривалого перебігу. Всім дітям здійснили стандартне клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження. Діагноз ІМ верифікували методами ПЛР (виявлення ДНК ВЕБ у крові) та ІФА (анти-ВЕБ IgM та IgG).

Результати. У результаті дослідження структурного стану цитоплазматичної мембрани лімфоцитів крові хворих на ІМ у дебюті захворювання виявили: середні значення швидкості проникнення електронного парамагнітного резонансу спінових зондів (ШП ЕПР с. з.) у дітей обох груп вірогідно перевищували нормативні (р < 0,001). Виявили також відмінності між групами хворих. Значення ШП ЕПР с. з. у хворих із тривалим перебігом на 15,8 % перевищували такі в пацієнтів із гострим ІМ (р < 0,001). Щодо показника мікров’язкості внутрішньоклітинного вмісту, то його значення виявилися зниженими порівняно з контролем: на 22,1 % (р < 0,001) у хворих із гострим перебігом захворювання, на 25,1 % у пацієнтів із тривалим перебігом ІМ (р < 0,001). У дітей із тривалим перебігом хвороби цей показник на 9 % нижчий, ніж у групі з гострим перебігом ІМ.

Оцінюючи імунологічні дані, встановили: з-поміж показників Т-системи імунітету для хворих із тривалим перебігом хвороби порівняно з альтернативною групою характерне зниження вмісту СD3 <50 % (у 51,3 % і 26,2 % пацієнтів за групами відповідно; р < 0,05); СD4 <31 % (у 62,1 % і 32,4 % відповідно, р < 0,05), СD8 <15 % (у 37,8 % і 10,8 % відповідно, р < 0,01). Щодо цитокінового профілю, то в пацієнтів із тривалим перебігом хвороби порівняно з дітьми з гострим перебігом у 3,5 раза частіше визначали ІЛ-1 <20,0 пг/мл (у 64,8 % і 18,5 % хворих відповідно); ФНПα <20,0 пг/мл в 1,9 раза частіше (у 48,6 % і 24,6 % відповідно) і дуже високий (>30,1 пг/мл) рівень ІЛ-4 (у 40,5 % і 20,0 % відповідно). З боку В-системи імунітету в пацієнтів із тривалим перебігом ІМ порівняно з дітьми з гострим перебігом частіше визначали підвищені концентрації СD22, а також низький рівень IgА, IgМ (<1,1 г/л) і IgG (<10,0 г/л).

Висновки. У результаті спостережень встановили патогенетичну роль порушення структурної організації лімфоцитів крові у формуванні перебігу ІМ. Наведені порушення (підвищення проникності цитоплазматичної мембрани лімфоцитів і зниження в’язкоеластичних властивостей їхнього внутрішньоклітинного середовища) більше виражені в пацієнтів із тривалим перебігом хвороби, і це – фактор пролонгації захворювання. Показники клітинної та гуморальної ланок імунітету впливають на варіант перебігу ІМ. При формуванні гострого перебігу ІМ у дітей у гострому періоді захворювання спостерігають активацію і клітинної, і гуморальної ланки імунітету (збільшення відносного вмісту CD3+, CD4+, CD8+ та СD22+ і рівнів імуноглобулінів М, А). Для тривалого перебігу ІМ у дебюті хвороби характерна депресія Т-клітинної ланки імунітету (зниження відносного вмісту CD3+, CD4+ та CD8+ лімфоцитів, підвищення СD22+), а також гальмування антитілоґенезу. Варіант перебігу ІМ залежить від типу реакції Т-хелперних клонів: у початковому періоді маніфестації ІМ із гострим перебігом відбувається активація Т1 і Т2 хелперної відповіді (суттєве підвищення ІЛ-1, ФНПα, помірне – ІЛ-4). Тривалий перебіг хвороби формується на тлі слабкої активації прозапальних інтерлейкінів (ІЛ-1, ФНПα), значущої – протизапального ІЛ-4.

 

Біографії авторів

Я. В. Колесник, Харківський національний медичний університет, Україна

PhD, асистентка каф. дитячих інфекційних хвороб

 

Т. О. Брюханова, Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

канд. біол. наук, асистентка каф. біологічної хімії

М. Ю. Слєпченко, Харківський національний медичний університет, Україна

асистентка каф. дитячих інфекційних хвороб

 

О. А. Наконечна, Харківський національний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. біологічної хімії

О. Г. Сорокіна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна

канд. мед. наук, асистентка каф. загальної та клінічної імунології та алергології

Посилання

Yang, Y., & Gao, F. (2020). Clinical characteristics of primary and reactivated Epstein-Barr virus infection in children. Journal of medical virology, 92(12), 3709-3716. https://doi.org/10.1002/jmv.26202

Kuri, A., Jacobs, B. M., Vickaryous, N., Pakpoor, J., Middeldorp, J., Giovannoni, G., & Dobson, R. (2020). Epidemiology of Epstein-Barr virus infection and infectious mononucleosis in the United Kingdom. BMC public health, 20(1), 912. https://doi.org/10.1186/s12889-020-09049-x

Rostgaard, K., Balfour, H. H., Jr, Jarrett, R., Erikstrup, C., Pedersen, O., Ullum, H., Nielsen, L. P., Voldstedlund, M., & Hjalgrim, H. (2019). Primary Epstein-Barr virus infection with and without infectious mononucleosis. PloS one, 14(12), e0226436. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226436

Ebell, M. (2016). Infectious Mononucleosis. JAMA, 315(14), 1532.

Ishii, T., Sasaki, Y., Maeda, T., Komatsu, F., Suzuki, T., & Urita, Y. (2019). Clinical differentiation of infectious mononucleosis that is caused by Epstein-Barr virus or cytomegalovirus: A single-center case-control study in Japan. Journal of infection and chemotherapy, 25(6), 431-436. https://doi.org/10.1016/j.jiac.2019.01.012

Fujiwara, S., & Nakamura, H. (2020). Chronic Active Epstein-Barr Virus Infection: Is It Immunodeficiency, Malignancy, or Both?. Cancers, 12(11), 3202. https://doi.org/10.3390/cancers12113202

Stanfield, B. A., & Luftig, M. A. (2017). Recent advances in understanding Epstein-Barr virus. F1000Research, 6, 386. https://doi.org/10.12688/f1000research.10591.1

Long, H. M., Meckiff, B. J., & Taylor, G. S. (2019). The T-cell Response to Epstein-Barr Virus-New Tricks From an Old Dog. Frontiers in immunology, 10, 2193. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.02193

Barros, M., Vera-Lozada, G., Segges, P., Hassan, R., & Niedobitek, G. (2019). Revisiting the Tissue Microenvironment of Infectious Mononucleosis: Identification of EBV Infection in T Cells and Deep Characterization of Immune Profiles. Frontiers in immunology, 10, 146. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.00146

Siliézar, M. M., Muñoz, C. C., Solano-Iturri, J. D., Ortega-Comunian, L., Mollejo, M., Montes-Moreno, S., & Piris, M. A. (2018). Spontaneously Ruptured Spleen Samples in Patients With Infectious Mononucleosis: Analysis of Histology and Lymphoid Subpopulations. American journal of clinical pathology, 150(4), 310-317. https://doi.org/10.1093/ajcp/aqy056

Hayashida, M., Daibata, M., Tagami, E., Taguchi, T., Maekawa, F., Takeoka, K., Fukutsuka, K., Shimomura, D., Hayashi, T., Iwatani, Y., & Ohno, H. (2017). Establishment and characterization of a novel Hodgkin lymphoma cell line, AM-HLH, carrying the Epstein-Barr virus genome integrated into the host chromosome. Hematological oncology, 35(4), 567-575. https://doi.org/10.1002/hon.2369

Cohen, J. I., Iwatsuki, K., Ko, Y. H., Kimura, H., Manoli, I., Ohshima, K., Pittaluga, S., Quintanilla-Martinez, L., & Jaffe, E. S. (2020). Epstein-Barr virus NK and T cell lymphoproliferative disease: report of a 2018 international meeting. Leukemia & lymphoma, 61(4), 808-819. https://doi.org/10.1080/10428194.2019.1699080

Kimura, H., & Fujiwara, S. (2019). Overview of EBV-Associated T/NK-Cell Lymphoproliferative Diseases. Frontiers in pediatrics, 6, 417. https://doi.org/10.3389/fped.2018.00417

Ko, Y.-H. (2018). Epstein-Barr virus-positive T/NK-cell lymphoproliferative diseases in children and adolescents. Precision and Future Medicine, 2(1), 1-7. https://doi.org/10.23838/pfm.2017.00198

Chen, L., Chen, X., Yao, W., Wei, X., Jiang, Y., Guan, J., Liu, X., Xie, Y., Lu, H., Qian, J., Zhang, Z., Wu, L., & Lin, X. (2021). Dynamic Distribution and Clinical Value of Peripheral Lymphocyte Subsets in Children with Infectious Mononucleosis. Indian journal of pediatrics, 88(2), 113-119. https://doi.org/10.1007/s12098-020-03319-7

Brustolon, M., & Giamello, E. (Eds.). (2009). Electron paramagnetic resonance. Hoboken, N.J: John Wiley & Sons, Inc.

Arashiki, N., & Takakuwa, Y. (2017). Maintenance and regulation of asymmetric phospholipid distribution in human erythrocyte membranes: implications for erythrocyte functions. Current opinion in hematology, 24(3), 167-172. https://doi.org/10.1097/MOH.0000000000000326

Sezgin, E., Levental, I., Mayor, S., & Eggeling, C. (2017). The mystery of membrane organization: composition, regulation and roles of lipid rafts. Nature reviews. Molecular cell biology, 18(6), 361-374. https://doi.org/10.1038/nrm.2017.16

Harvey, J. M., Broderick, G., Bowie, A., Barnes, Z. M., Katz, B. Z., O'Gorman, M., Vernon, S. D., Fletcher, M. A., Klimas, N. G., & Taylor, R. (2016). Tracking post-infectious fatigue in clinic using routine Lab tests. BMC pediatrics, 16, 54. https://doi.org/10.1186/s12887-016-0596-8

Baxter, A. A., Poon, I. K., & Hulett, M. D. (2017). The lure of the lipids: how defensins exploit membrane phospholipids to induce cytolysis in target cells. Cell death & disease, 8(3), e2712. https://doi.org/10.1038/cddis.2017.69

Degreif, D., de Rond, T., Bertl, A., Keasling, J. D., & Budin, I. (2017). Lipid engineering reveals regulatory roles for membrane fluidity in yeast flocculation and oxygen-limited growth. Metabolic engineering, 41, 46-56. https://doi.org/10.1016/j.ymben.2017.03.002

Chen M. R. (2011). Epstein-barr virus, the immune system, and associated diseases. Frontiers in microbiology, 2, 5. https://doi.org/10.3389/fmicb.2011.00005

Merlo, A., Turrini, R., Dolcetti, R., Martorelli, D., Muraro, E., Comoli, P., & Rosato, A. (2010). The interplay between Epstein-Barr virus and the immune system: a rationale for adoptive cell therapy of EBV-related disorders. Haematologica, 95(10), 1769-1777. https://doi.org/10.3324/haematol.2010.023689

Iemura, T., Kondo, T., Hishizawa, M., Yamashita, K., Kimura, H., & Takaori-Kondo, A. (2019). NK-cell post-transplant lymphoproliferative disease with chronic active Epstein-Barr virus infection-like clinical findings. International journal of infectious diseases, 88, 31-33. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2019.07.039

Kimura, H., Morishima, T., Kanegane, H., Ohga, S., Hoshino, Y., Maeda, A., Imai, S., Okano, M., Morio, T., Yokota, S., Tsuchiya, S., Yachie, A., Imashuku, S., Kawa, K., Wakiguchi, H., & Japanese Association for Research on Epstein-Barr Virus and Related Diseases (2003). Prognostic factors for chronic active Epstein-Barr virus infection. The Journal of infectious diseases, 187(4), 527-533. https://doi.org/10.1086/367988

Fukuda, M., & Kawaguchi, Y. (2014). Role of the immunoreceptor tyrosine-based activation motif of latent membrane protein 2A (LMP2A) in Epstein-Barr virus LMP2A-induced cell transformation. Journal of virology, 88(9), 5189-5194. https://doi.org/10.1128/JVI.03714-13

Fish, K., Chen, J., & Longnecker, R. (2014). Epstein-Barr virus latent membrane protein 2A enhances MYC-driven cell cycle progression in a mouse model of B lymphoma. Blood, 123(4), 530-540. https://doi.org/10.1182/blood-2013-07-517649

Cen, O., & Longnecker, R. (2015). Latent Membrane Protein 2 (LMP2). Current topics in microbiology and immunology, 391, 151-180. https://doi.org/10.1007/978-3-319-22834-1_5

Chiereghin, A., Piccirilli, G., Belotti, T., Prete, A., Bertuzzi, C., Gibertoni, D., Gabrielli, L., Turello, G., Borgatti, E. C., Barbato, F., Sessa, M., Arpinati, M., Bonifazi, F., & Lazzarotto, T. (2019). Clinical utility of measuring Epstein-Barr virus-specific cell-mediated immunity after HSCT in addition to virological monitoring: results from a prospective study. Medical microbiology and immunology, 208(6), 825-834. https://doi.org/10.1007/s00430-019-00629-2

Tangye, S. G., Palendira, U., & Edwards, E. S. (2017). Human immunity against EBV-lessons from the clinic. The Journal of experimental medicine, 214(2), 269-283. https://doi.org/10.1084/jem.20161846

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-01

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження