Структурно-функціональний стан лімфоцитів крові хворих на інфекційний мононуклеоз із різним його перебігом
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.3.239166Ключові слова:
діти, інфекційний мононуклеоз, структура, імунітет, лімфоцит, прогнозування перебігуАнотація
У статті наведені результати власних досліджень.
Мета роботи – визначення структурно-функціонального стану лімфоцитів крові дітей із гострим і тривалим перебігом інфекційного мононуклеозу (ІМ).
Матеріали та методи. Під клінічним і лабораторно-інструментальним наглядом перебували 102 дитини. Пацієнтів поділили на групи: перша – 65 дітей із гострим перебігом ІМ; друга – 37 хворих на ІМ тривалого перебігу. Всім дітям здійснили стандартне клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження. Діагноз ІМ верифікували методами ПЛР (виявлення ДНК ВЕБ у крові) та ІФА (анти-ВЕБ IgM та IgG).
Результати. У результаті дослідження структурного стану цитоплазматичної мембрани лімфоцитів крові хворих на ІМ у дебюті захворювання виявили: середні значення швидкості проникнення електронного парамагнітного резонансу спінових зондів (ШП ЕПР с. з.) у дітей обох груп вірогідно перевищували нормативні (р < 0,001). Виявили також відмінності між групами хворих. Значення ШП ЕПР с. з. у хворих із тривалим перебігом на 15,8 % перевищували такі в пацієнтів із гострим ІМ (р < 0,001). Щодо показника мікров’язкості внутрішньоклітинного вмісту, то його значення виявилися зниженими порівняно з контролем: на 22,1 % (р < 0,001) у хворих із гострим перебігом захворювання, на 25,1 % у пацієнтів із тривалим перебігом ІМ (р < 0,001). У дітей із тривалим перебігом хвороби цей показник на 9 % нижчий, ніж у групі з гострим перебігом ІМ.
Оцінюючи імунологічні дані, встановили: з-поміж показників Т-системи імунітету для хворих із тривалим перебігом хвороби порівняно з альтернативною групою характерне зниження вмісту СD3 <50 % (у 51,3 % і 26,2 % пацієнтів за групами відповідно; р < 0,05); СD4 <31 % (у 62,1 % і 32,4 % відповідно, р < 0,05), СD8 <15 % (у 37,8 % і 10,8 % відповідно, р < 0,01). Щодо цитокінового профілю, то в пацієнтів із тривалим перебігом хвороби порівняно з дітьми з гострим перебігом у 3,5 раза частіше визначали ІЛ-1 <20,0 пг/мл (у 64,8 % і 18,5 % хворих відповідно); ФНПα <20,0 пг/мл в 1,9 раза частіше (у 48,6 % і 24,6 % відповідно) і дуже високий (>30,1 пг/мл) рівень ІЛ-4 (у 40,5 % і 20,0 % відповідно). З боку В-системи імунітету в пацієнтів із тривалим перебігом ІМ порівняно з дітьми з гострим перебігом частіше визначали підвищені концентрації СD22, а також низький рівень IgА, IgМ (<1,1 г/л) і IgG (<10,0 г/л).
Висновки. У результаті спостережень встановили патогенетичну роль порушення структурної організації лімфоцитів крові у формуванні перебігу ІМ. Наведені порушення (підвищення проникності цитоплазматичної мембрани лімфоцитів і зниження в’язкоеластичних властивостей їхнього внутрішньоклітинного середовища) більше виражені в пацієнтів із тривалим перебігом хвороби, і це – фактор пролонгації захворювання. Показники клітинної та гуморальної ланок імунітету впливають на варіант перебігу ІМ. При формуванні гострого перебігу ІМ у дітей у гострому періоді захворювання спостерігають активацію і клітинної, і гуморальної ланки імунітету (збільшення відносного вмісту CD3+, CD4+, CD8+ та СD22+ і рівнів імуноглобулінів М, А). Для тривалого перебігу ІМ у дебюті хвороби характерна депресія Т-клітинної ланки імунітету (зниження відносного вмісту CD3+, CD4+ та CD8+ лімфоцитів, підвищення СD22+), а також гальмування антитілоґенезу. Варіант перебігу ІМ залежить від типу реакції Т-хелперних клонів: у початковому періоді маніфестації ІМ із гострим перебігом відбувається активація Т1 і Т2 хелперної відповіді (суттєве підвищення ІЛ-1, ФНПα, помірне – ІЛ-4). Тривалий перебіг хвороби формується на тлі слабкої активації прозапальних інтерлейкінів (ІЛ-1, ФНПα), значущої – протизапального ІЛ-4.
Посилання
Yang, Y., & Gao, F. (2020). Clinical characteristics of primary and reactivated Epstein-Barr virus infection in children. Journal of medical virology, 92(12), 3709-3716. https://doi.org/10.1002/jmv.26202
Kuri, A., Jacobs, B. M., Vickaryous, N., Pakpoor, J., Middeldorp, J., Giovannoni, G., & Dobson, R. (2020). Epidemiology of Epstein-Barr virus infection and infectious mononucleosis in the United Kingdom. BMC public health, 20(1), 912. https://doi.org/10.1186/s12889-020-09049-x
Rostgaard, K., Balfour, H. H., Jr, Jarrett, R., Erikstrup, C., Pedersen, O., Ullum, H., Nielsen, L. P., Voldstedlund, M., & Hjalgrim, H. (2019). Primary Epstein-Barr virus infection with and without infectious mononucleosis. PloS one, 14(12), e0226436. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226436
Ebell, M. (2016). Infectious Mononucleosis. JAMA, 315(14), 1532.
Ishii, T., Sasaki, Y., Maeda, T., Komatsu, F., Suzuki, T., & Urita, Y. (2019). Clinical differentiation of infectious mononucleosis that is caused by Epstein-Barr virus or cytomegalovirus: A single-center case-control study in Japan. Journal of infection and chemotherapy, 25(6), 431-436. https://doi.org/10.1016/j.jiac.2019.01.012
Fujiwara, S., & Nakamura, H. (2020). Chronic Active Epstein-Barr Virus Infection: Is It Immunodeficiency, Malignancy, or Both?. Cancers, 12(11), 3202. https://doi.org/10.3390/cancers12113202
Stanfield, B. A., & Luftig, M. A. (2017). Recent advances in understanding Epstein-Barr virus. F1000Research, 6, 386. https://doi.org/10.12688/f1000research.10591.1
Long, H. M., Meckiff, B. J., & Taylor, G. S. (2019). The T-cell Response to Epstein-Barr Virus-New Tricks From an Old Dog. Frontiers in immunology, 10, 2193. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.02193
Barros, M., Vera-Lozada, G., Segges, P., Hassan, R., & Niedobitek, G. (2019). Revisiting the Tissue Microenvironment of Infectious Mononucleosis: Identification of EBV Infection in T Cells and Deep Characterization of Immune Profiles. Frontiers in immunology, 10, 146. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.00146
Siliézar, M. M., Muñoz, C. C., Solano-Iturri, J. D., Ortega-Comunian, L., Mollejo, M., Montes-Moreno, S., & Piris, M. A. (2018). Spontaneously Ruptured Spleen Samples in Patients With Infectious Mononucleosis: Analysis of Histology and Lymphoid Subpopulations. American journal of clinical pathology, 150(4), 310-317. https://doi.org/10.1093/ajcp/aqy056
Hayashida, M., Daibata, M., Tagami, E., Taguchi, T., Maekawa, F., Takeoka, K., Fukutsuka, K., Shimomura, D., Hayashi, T., Iwatani, Y., & Ohno, H. (2017). Establishment and characterization of a novel Hodgkin lymphoma cell line, AM-HLH, carrying the Epstein-Barr virus genome integrated into the host chromosome. Hematological oncology, 35(4), 567-575. https://doi.org/10.1002/hon.2369
Cohen, J. I., Iwatsuki, K., Ko, Y. H., Kimura, H., Manoli, I., Ohshima, K., Pittaluga, S., Quintanilla-Martinez, L., & Jaffe, E. S. (2020). Epstein-Barr virus NK and T cell lymphoproliferative disease: report of a 2018 international meeting. Leukemia & lymphoma, 61(4), 808-819. https://doi.org/10.1080/10428194.2019.1699080
Kimura, H., & Fujiwara, S. (2019). Overview of EBV-Associated T/NK-Cell Lymphoproliferative Diseases. Frontiers in pediatrics, 6, 417. https://doi.org/10.3389/fped.2018.00417
Ko, Y.-H. (2018). Epstein-Barr virus-positive T/NK-cell lymphoproliferative diseases in children and adolescents. Precision and Future Medicine, 2(1), 1-7. https://doi.org/10.23838/pfm.2017.00198
Chen, L., Chen, X., Yao, W., Wei, X., Jiang, Y., Guan, J., Liu, X., Xie, Y., Lu, H., Qian, J., Zhang, Z., Wu, L., & Lin, X. (2021). Dynamic Distribution and Clinical Value of Peripheral Lymphocyte Subsets in Children with Infectious Mononucleosis. Indian journal of pediatrics, 88(2), 113-119. https://doi.org/10.1007/s12098-020-03319-7
Brustolon, M., & Giamello, E. (Eds.). (2009). Electron paramagnetic resonance. Hoboken, N.J: John Wiley & Sons, Inc.
Arashiki, N., & Takakuwa, Y. (2017). Maintenance and regulation of asymmetric phospholipid distribution in human erythrocyte membranes: implications for erythrocyte functions. Current opinion in hematology, 24(3), 167-172. https://doi.org/10.1097/MOH.0000000000000326
Sezgin, E., Levental, I., Mayor, S., & Eggeling, C. (2017). The mystery of membrane organization: composition, regulation and roles of lipid rafts. Nature reviews. Molecular cell biology, 18(6), 361-374. https://doi.org/10.1038/nrm.2017.16
Harvey, J. M., Broderick, G., Bowie, A., Barnes, Z. M., Katz, B. Z., O'Gorman, M., Vernon, S. D., Fletcher, M. A., Klimas, N. G., & Taylor, R. (2016). Tracking post-infectious fatigue in clinic using routine Lab tests. BMC pediatrics, 16, 54. https://doi.org/10.1186/s12887-016-0596-8
Baxter, A. A., Poon, I. K., & Hulett, M. D. (2017). The lure of the lipids: how defensins exploit membrane phospholipids to induce cytolysis in target cells. Cell death & disease, 8(3), e2712. https://doi.org/10.1038/cddis.2017.69
Degreif, D., de Rond, T., Bertl, A., Keasling, J. D., & Budin, I. (2017). Lipid engineering reveals regulatory roles for membrane fluidity in yeast flocculation and oxygen-limited growth. Metabolic engineering, 41, 46-56. https://doi.org/10.1016/j.ymben.2017.03.002
Chen M. R. (2011). Epstein-barr virus, the immune system, and associated diseases. Frontiers in microbiology, 2, 5. https://doi.org/10.3389/fmicb.2011.00005
Merlo, A., Turrini, R., Dolcetti, R., Martorelli, D., Muraro, E., Comoli, P., & Rosato, A. (2010). The interplay between Epstein-Barr virus and the immune system: a rationale for adoptive cell therapy of EBV-related disorders. Haematologica, 95(10), 1769-1777. https://doi.org/10.3324/haematol.2010.023689
Iemura, T., Kondo, T., Hishizawa, M., Yamashita, K., Kimura, H., & Takaori-Kondo, A. (2019). NK-cell post-transplant lymphoproliferative disease with chronic active Epstein-Barr virus infection-like clinical findings. International journal of infectious diseases, 88, 31-33. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2019.07.039
Kimura, H., Morishima, T., Kanegane, H., Ohga, S., Hoshino, Y., Maeda, A., Imai, S., Okano, M., Morio, T., Yokota, S., Tsuchiya, S., Yachie, A., Imashuku, S., Kawa, K., Wakiguchi, H., & Japanese Association for Research on Epstein-Barr Virus and Related Diseases (2003). Prognostic factors for chronic active Epstein-Barr virus infection. The Journal of infectious diseases, 187(4), 527-533. https://doi.org/10.1086/367988
Fukuda, M., & Kawaguchi, Y. (2014). Role of the immunoreceptor tyrosine-based activation motif of latent membrane protein 2A (LMP2A) in Epstein-Barr virus LMP2A-induced cell transformation. Journal of virology, 88(9), 5189-5194. https://doi.org/10.1128/JVI.03714-13
Fish, K., Chen, J., & Longnecker, R. (2014). Epstein-Barr virus latent membrane protein 2A enhances MYC-driven cell cycle progression in a mouse model of B lymphoma. Blood, 123(4), 530-540. https://doi.org/10.1182/blood-2013-07-517649
Cen, O., & Longnecker, R. (2015). Latent Membrane Protein 2 (LMP2). Current topics in microbiology and immunology, 391, 151-180. https://doi.org/10.1007/978-3-319-22834-1_5
Chiereghin, A., Piccirilli, G., Belotti, T., Prete, A., Bertuzzi, C., Gibertoni, D., Gabrielli, L., Turello, G., Borgatti, E. C., Barbato, F., Sessa, M., Arpinati, M., Bonifazi, F., & Lazzarotto, T. (2019). Clinical utility of measuring Epstein-Barr virus-specific cell-mediated immunity after HSCT in addition to virological monitoring: results from a prospective study. Medical microbiology and immunology, 208(6), 825-834. https://doi.org/10.1007/s00430-019-00629-2
Tangye, S. G., Palendira, U., & Edwards, E. S. (2017). Human immunity against EBV-lessons from the clinic. The Journal of experimental medicine, 214(2), 269-283. https://doi.org/10.1084/jem.20161846
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
