Проблеми оцінювання та диференційної діагностики аденоїдно-кістозної карциноми молочної залози в черезшкірній біопсії на основі окремого випадку
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.2.245804Ключові слова:
аденоїдно-кістозна карцинома, карцинома молочної залози, tru cut біопсіяАнотація
Аденоїдно-кістозна карцинома (AdCC) – дуже рідкісна низькодиференційована інвазивна карцинома переважно молочної залози. Те, що у черезшкірних біоптатах подібні з AdCC патерни можна спостерігати в інвазивній карциномі молочної залози (IBC) та в карциномі in situ (DCIS), спричиняє труднощі їхньої диференційної діагностики.
Клінічний випадок. Хвора, 70 років надійшла до нашої клініки зі скаргами на пальпаторне утворення в субареолярній ділянці лівої молочної залози. Під час мікроскопічного дослідження в 3 зразках тканини черезшкірного біоптату пухлини молочної залози виявили IBC-подібні трубчасті структури, деякі з яких були утворені дрібними уніформними клітинами з вузькою цитоплазмою, інші містили еозинофільний матеріал у просвітах, а також гнізда солідноклітинних структур, що вказувало на DCIS у фокальних зонах.
Під час імуногістохімічного дослідження визначили p63-позитивні і кальпонін-позитивні міоепітеліальні клітини, Cd117-позитивні та CK7-позитивні епітеліальні клітини. Експресію прогестерону, естрогену і Cerbb2 не спостерігали. Експресія Ki-67 виявлена у 2 % клітин. За цими результатами встановили діагноз AdCC.
Висновки. У біоптатах грудної залози, крім подвійної популяції пухлинних клітин (епітеліальних і міоепітеліальних), важливо визначати різні патерни пухлини та звертати увагу на матеріал у просвітах трубчастих структур, що містять патерни AdCC і можуть призвести до помилкової діагностики IBC і DCIS. У сумнівних випадках під час імуногістохімічного дослідження корисним є використання хоча б одного міоепітеліального маркера та епітеліальних маркерів, як-от Cd117 і CK7.
Посилання
WHO Classification of Tumours Editorial Board. (2019, December 3). Breast Tumours: WHO Classification of Tumours (Medicine) (5th ed.). World Health Organization.
Ghabach, B., Anderson, W. F., Curtis, R. E., Huycke, M. M., Lavigne, J. A., & Dores, G. M. (2010). Adenoid cystic carcinoma of the breast in the United States (1977 to 2006): a population-based cohort study. Breast cancer research : BCR, 12(4), R54. https://doi.org/10.1186/bcr2613
Miyai, K., Schwartz, M. R., Divatia, M. K., Anton, R. C., Park, Y. W., Ayala, A. G., & Ro, J. Y. (2014). Adenoid cystic carcinoma of breast: Recent advances. World journal of clinical cases, 2(12), 732-741. https://doi.org/10.12998/wjcc.v2.i12.732
Treitl, D., Radkani, P., Rizer, M., El Hussein, S., Paramo, J. C., & Mesko, T. W. (2018). Adenoid cystic carcinoma of the breast, 20 years of experience in a single center with review of literature. Breast cancer, 25(1), 28-33. https://doi.org/10.1007/s12282-017-0780-1
Yang, C., Zhang, L., & Sanati, S. (2019). SOX10 Is a Sensitive Marker for Breast and Salivary Gland Adenoid Cystic Carcinoma: Immunohistochemical Characterization of Adenoid Cystic Carcinomas. Breast cancer : basic and clinical research, 13, 1178223419842185. https://doi.org/10.1177/1178223419842185
Defaud-Hénon, F., Tunon-de-Lara, C., Fournier, M., Marty, M., Velasco, V., de Mascarel, I., & MacGrogan, G. (2010). Le carcinome adénoïde kystique du sein: étude clinique, histologique, immunohistochimique et revue de la littérature [Adenoid cystic carcinoma of the breast: clinical, histological and immunohistochemical characterization]. Annales de pathologie, 30(1), 7-16. https://doi.org/10.1016/j.annpat.2010.01.003
Poling, J. S., Yonescu, R., Subhawong, A. P., Sharma, R., Argani, P., Ning, Y., & Cimino-Mathews, A. (2017). MYB Labeling by Immunohistochemistry Is More Sensitive and Specific for Breast Adenoid Cystic Carcinoma than MYB Labeling by FISH. The American journal of surgical pathology, 41(7), 973-979. https://doi.org/10.1097/PAS.0000000000000878
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
