Вегетативні й електричні порушення в жінок із хронічним коронарним синдромом залежно від стану мінеральної щільності кісткової тканини

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.2.254816

Ключові слова:

хронічний коронарний синдром, остеопенія, остеопороз, розлади вегетативної нервової системи, порушення ритму

Анотація

Мета роботи – визначити особливості варіабельності серцевого ритму й електричні зміни міокарда в жінок із хронічним коронарним синдромом (ХКС) залежно від мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ).

Матеріали та методи. Обстежили 121 жінку з ХКС: стабільною стенокардією напруження ІІ–ІІІ функціонального класу віком 68,0 (60,0; 75,0) року. Пацієнток поділили на 3 групи: 1 – 30 жінок із ХКС і нормальними показниками МЩКТ; 2 – 33 особи з ХКС та остеопенією (ОПе); 3 – 58 хворих на ХКС та остеопороз (ОП). Усім обстеженим виконали добовий моніторинг ЕКГ, а також ультразвукову остеоденситометрію.

Результати. У жінок із ХКС та ОП виявили збільшення частоти (у 2,9 раза; р < 0,05) та тривалості (у 2,3 раза; р < 0,05) епізодів тахікардії, частоти реєстрації шлуночкової та надшлуночкової екстрасистолії (у 8,1 раза та 1,2 раза відповідно; р < 0,05) порівняно з пацієнтами без порушень МЩКТ. У жінок із ХКС та ОПе визначили тенденцію до підвищення названих показників, що не досягла статистичної значущості. Порушення МЩКТ у хворих на ХКС супроводжувалися зменшенням загальної активності ВСР (RMSSD і HRVT), а також переважанням активності симпатичного домену ВНС, підтверджене збільшенням LF на 44,3 % вдень і на 44,0 % вночі, зниженням HF в 2,3 раза вдень і в 2,1 раза вночі у пацієнтів з ОПе та ОП відповідно. У результаті кореляційного аналізу виявили зв’язок стану МЩКТ з індикаторами електричної та вегетативної активності міокарда.

Висновки. У жінок із ХКС у постменопаузальному періоді вираженість вегетативних та електричних порушень асоціюється зі ступенем кісткових порушень та є максимальною при остеопорозі.

Біографії авторів

Н. С. Михайловська, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор, зав. каф. загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб

І. О. Стецюк, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р філософії, асистент каф. загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб

Посилання

Timmis, A., Townsend, N., Gale, C. P., Torbica, A., Lettino, M., Petersen, S. E., Mossialos, E. A., Maggioni, A. P., Kazakiewicz, D., May, H. T., De Smedt, D., Flather, M., Zuhlke, L., Beltrame, J. F., Huculeci, R., Tavazzi, L., Hindricks, G., Bax, J., Casadei, B., Achenbach, S., … European Society of Cardiology (2020). European Society of Cardiology: Cardiovascular Disease Statistics 2019. European heart journal, 41(1), 12-85. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz859

Lyakhotska, A. V. (2017). Porivnyalna kharakterystyka zmin trombotsytarnoho hemostazu khvorykh na stabilni formy ishemichnoi khvoroby sertsia v zalezhnosti vid indyvidualnoyi chutlyvosti do antytrombotsytarnoho likuvannia [Comparative characteristics of changes in platelet hemostasis in patients with stable forms of coronary heart disease depending on individual sensitivity to antiplatelet therapy]. ScienceRise: Medical Sciense, (11), 31-36. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.116580

Chystyk, T. V. (2020). Sympatychnyi overdraiv yak hlobalna problema sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan [Sympathetic overdrive as a global problem of cardiovascular disease]. Arterialna hipertenziia, 13(6), 47-51. [in Ukrainian].

Cherpita, V. O. (2021). Kliniko-anamnestychna kharakterystyka ta osoblyvosti metabolizmu homotsysteinu u zhinok iz tsukrovym diabetom 2-ho typu ta osteoartrozom v pre- ta postmenopauzi [Clinical and anamnestic characteristics and peculiarities of homocysteine metabolism in women with type 2 diabetes mellitus and osteoarthritis in the pre- and post-menopause periods]. Ukrayinskyi revmatolohichniy zhurnal, (4), 27-31. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32471/rheumatology.2707-6970.86.16470

Serin, Y., & Acar Tek, N. (2019). Effect of Circadian Rhythm on Metabolic Processes and the Regulation of Energy Balance. Annals of nutrition & metabolism, 74(4), 322-330. https://doi.org/10.1159/000500071

Khyts, A. (2020). Postmenopauzalnyi osteoporoz: farmakolohichne likuvannia [Postmenopausal osteoporosis: pharmacological treatment]. Ukrayinskyi medychnyi chasopys, 2(3), 55-56. [in Ukrainian].

Mykhailovska, N. S., & Miniailenko, L. Ye. (2017). The state of vascular endothelium, clinical and metabolic features of patients with coronary heart disease combined with nonalcoholic fatty liver disease. Pathologia, 14(1), 62-67 https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.1.97505

Dimitri, P., & Rosen, C. (2017). The Central Nervous System and Bone Metabolism: An Evolving Story. Calcified tissue international, 100(5), 476-485. https://doi.org/10.1007/s00223-016-0179-6

Athimulam, S., & Bancos, I. (2019). Evaluation of bone health in patients with adrenal tumors. Current opinion in endocrinology, diabetes, and obesity, 26(3), 125-132. https://doi.org/10.1097/MED.0000000000000478

Hofbauer, L. C., & Henneicke, H. (2018). β-Blockers and bone health. The Journal of clinical investigation, 128(11), 4745-4747. https://doi.org/10.1172/JCI122992

Hamajima, K., Hamamura, K., Chen, A., Yokota, H., Mori, H., Yo, S., Kondo, H., Tanaka, K., Ishizuka, K., Kodama, D., Hirai, T., Miyazawa, K., Goto, S., & Togari, A. (2018). Suppression of osteoclastogenesis via α2-adrenergic receptors. Biomedical reports, 8(5), 407-416. https://doi.org/10.3892/br.2018.1075

Guzon-Illescas, O., Perez Fernandez, E., Crespí Villarias, N., Quirós Donate, F. J., Peña, M., Alonso-Blas, C., García-Vadillo, A., & Mazzucchelli, R. (2019). Mortality after osteoporotic hip fracture: incidence, trends, and associated factors. Journal of orthopaedic surgery and research, 14(1), 203. https://doi.org/10.1186/s13018-019-1226-6

Mykhailovska, N. S., & Stetsiuk, І. О. (2019) The interrelationship between the cardiovascular remodeling indicators and the state of bone mineral density in women with coronary artery disease. Pathologia, 16(1), 53-59. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2019.1.166296

Mykhailovska, N. S., Stetsiuk, I. O., Kulynych, T. O. & Fedoniuk, L. Y. (2020). The diagnostic and prognostic value of biomarkers in women with coronary artery disease and osteoporosis. Archives of the Balkan Medical Union, 55(1), 31-39. https://doi.org/10.31688/ABMU.2020.55.1.03

Mykhailovska, N. S., Stetsiuk, I. O., Kulynych, T. O., Gorbachova, S. V., & Zhulkevych, I. V. (2020). The interrelationship of the bone and cardiovascular remodeling biomarkers and clinical peculiarities of coronary artery disease in postmenopausal women. Reumatologia, 58(3), 142-149. https://doi.org/10.5114/reum.2020.96687

Lisun, Y. B., & Uhlev Y. I. (2020). Variabelnist sertsevoho rytmu, vykorystannia ta metody analizu [Heart rate variability, applying and methods of analysis]. Pain, Anaesthesia & Intensive Care, (4), 83-89. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220693

Zharikova Yu. V. (2021). Endokrynni aspekty rozladiv snu ta nespannia [Endocrine aspects of sleep and wakefulness disorders]. Ukrainskyi medychnyi chasopys. [in Ukrainian]. https://www.umj.com.ua/article/212145/endokrinni-aspekti-rozladiv-snu-ta-nespannya

Zaremba, E. H., Karplyak, V. M., Virna, M. M., Zaremba-Fedchyshyn, O. V., & Zaremba, O. V. (2018). Patohenetychne obgruntuvannia zastosuvannia metabolichnoi terapii u patsiientiv z khronichnoiu ishemichnoiu khvoroboiu sertsia [Pathogenetic substantiation of metabolic theatment for patients with ischemic heart disease]. Liky Ukrainy, (7), 46-50. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2018.7(223).199778

Stein, P. K., Buzkova, P., Fink, H. A., Robbins, J. A., Mukamal, K. J., Cauley, J. A., Carbone, L., Elam, R., McMillan, D. W., Valderrabano, R., & Barzilay, J. I. (2021). Cardiovascular autonomic nervous system function and hip fracture risk: the Cardiovascular Health Study. Archives of osteoporosis, 16(1), 163. https://doi.org/10.1007/s11657-021-01028-y

Kiselev, A. R., & Karavaev, A. S. (2020). The intensity of oscillations of the photoplethysmographic waveform variability at frequencies 0.04-0.4 Hz is effective marker of hypertension and coronary artery disease in males. Blood pressure, 29(1), 55-62. https://doi.org/10.1080/08037051.2019.1645586

Abdelnaby, M. H. (2018). Effect of percutaneous coronary intervention on heart rate variability in coronary artery disease patients. European Cardiology Review , 13(1), 60-61. https://doi.org/10.15420/ecr.2018.13.2

Elefteriou, F. (2018). Impact of the Autonomic Nervous System on the Skeleton. Physiological reviews, 98(3), 1083-1112. https://doi.org/10.1152/physrev.00014.2017

Kim, B. J., Kwak, M. K., Kim, J. S., Lee, S. H., & Koh, J. M. (2018). Higher sympathetic activity as a risk factor for skeletal deterioration in pheochromocytoma. Bone, 116, 1-7. https://doi.org/10.1016/j.bone.2018.06.023

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-22

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження