Особливості хірургічного лікування передсердних макро ре-ентрі тахіаритмій у пацієнтів старечої групи з імплантованим штучним водієм ритму серця

Автор(и)

  • А. В. Якушев ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7888-1838
  • О. А. Лозовий ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4646-8365

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.2.257517

Ключові слова:

тріпотіння передсердь, пароксизмальна тахікардія, реципрокна тахікардія, кардіохірургія

Анотація

Передсердні макро ре-ентрі тахікардії – найпоширеніші тахіаритмії в структурі порушень ритму серця у людей похилого віку. «Золотим стандартом» лікування передсердних макро ре-ентрі аритмій є катетерні абляції, проте в старечій групі пацієнтів ризики від складних абляцій часто переважають користь.

Мета роботи – визначити оптимальний обсяг катетерної абляції при передсердній тахіаритмії за допомогою імплантованого штучного водія ритму серця у пацієнтів старечої вікової групи.

Матеріали та методи. Робота ґрунтується на ретроспективному аналізі результатів хірургічного лікування в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» 45 пацієнтів старечого віку (75–90 років) із передсердними макро ре-ентрі тахікардіями, яким попередньо було встановлено штучний водій ритму серця. Залежно від відповіді кола тахікардії на електричну стимуляцію, що оцінювали за різницею постстимуляційного інтервалу (РРІ) та циклу тахікардії (CL), пацієнтів поділили на 3 групи: у І (n = 20) включили пацієнтів із PPI-CL 20–40 мс; у ІІ (n = 12) – хворих із PPI-CL 40–60 мс; у ІІІ (n = 13) – осіб із PPI-CL ≥60 мс.

Результати. У І групі (n = 20) у 100 % пацієнтів виявили істмус-залежну ре-ентрі тахіаритмію та виконали абляцію каво-трикуспідального перешийка. В ІІ групі (n = 12) у 4 (33 %) осіб діагностували ре-ентрі тахікардію навколо правих легеневих вен, у 8 (67 %) пацієнтів – ре-ентрі тахікардію навколо мітрального клапана. В ІІІ групі (n = 13) у 8 (62 %) хворих виявили макро ре-ентрі навколо мітрального клапана, у 3 (23 %) пацієнтів – ре-ентрі навколо лівих легеневих вен, а в 2 (15 %) осіб – ре-ентрі даху лівого передсердя.

Висновки. Неінвазивне електрофізіологічне дослідження за допомогою штучного водія ритму серця може бути ефективним способом дослідження передсердних макро ре-ентрі тахіаритмій. Електрофізіологічний критерій PPI-СІ менше ніж 20 мс можна використовувати як додатковий критерій діагностики для відбору пацієнтів для хірургічного лікування. Пацієнтам старечого віку катетерна абляція рекомендована в разі розташування кола ре-ентрі в правому передсерді.

 

Біографії авторів

А. В. Якушев, ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ

канд. мед. наук, науковий співробітник

О. А. Лозовий, ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ

лікар-хірург серцево-судинний

 

Посилання

Methachittiphan, N., Akoum, N., Gopinathannair, R., Boyle, P. M., & Sridhar, A. R. (2020). Dynamic voltage threshold adjusted substrate modification technique for complex atypical atrial flutters with varying circuits. Pacing and clinical electrophysiology : PACE, 43(11), 1273-1280. https://doi.org/10.1111/pace.14068

Rodriguez, Z. M., Goyal, A., & Maani, C. V. (2022). Atrial Flutter. In StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK540985/

Woods, C. E., Schricker, A. A., Nayak, H., Hariharan, R., Stevens, B., Kwasnik, A., Shatz, N., Suchomel, L., Moskovitz, R., Salcedo, J., Winkle, R., & Tung, R. (2022). Correlation between sinus rhythm deceleration zones and critical sites for localized reentrant atrial flutter: A retrospective multicenter analysis. Heart rhythm O2, 3(3), 279-287. https://doi.org/10.1016/j.hroo.2022.03.003

Cosío F. G. (2017). Atrial Flutter, Typical and Atypical: A Review. Arrhythmia & electrophysiology review, 6(2), 55-62. https://doi.org/10.15420/aer.2017.5.2

Sekihara, T., Miyazaki, S., Nagao, M., Kakehashi, S., Mukai, M., Aoyama, D., Nodera, M., Eguchi, T., Hasegawa, K., Uzui, H., & Tada, H. (2022). Ultra-high resolution mapping of reverse typical atrial flutter: electrophysiological properties of a right atrial posterior wall and interatrial septum activation pattern. Journal of interventional cardiac electrophysiology, 63(2), 333-339. https://doi.org/10.1007/s10840-021-01003-0

Markowitz, S. M., Thomas, G., Liu, C. F., Cheung, J. W., Ip, J. E., & Lerman, B. B. (2019). Approach to catheter ablation of left atrial flutters. Journal of cardiovascular electrophysiology, 30(12), 3057-3067. https://doi.org/10.1111/jce.14209

Barmano, N., Charitakis, E., Karlsson, J. E., Nystrom, F. H., Walfridsson, H., & Walfridsson, U. (2019). Predictors of improvement in arrhythmia-specific symptoms and health-related quality of life after catheter ablation of atrial fibrillation. Clinical cardiology, 42(2), 247-255. https://doi.org/10.1002/clc.23134

Gil-Ortega, I., Pedrote-Martínez, A., Fontenla-Cerezuela, A., & Spanish Catheter Ablation Registry collaborators (2015). Spanish Catheter Ablation Registry. 14th Official Report of the Spanish Society of Cardiology Working Group on Electrophysiology and Arrhythmias (2014). Revista espanola de cardiologia, 68(12), 1127-1137. https://doi.org/10.1016/j.rec.2015.08.006

Yvorel, C., Da Costa, A., Lerebours, C., Guichard, J. B., Viallon, G., Romeyer, C., Ferreira, T., Benali, K., & Isaaz, K. (2021). Comparison of clockwise and counterclockwise right atrial flutter using high-resolution mapping and automated velocity measurements. Journal of cardiovascular electrophysiology, 32(8), 2127-2139. https://doi.org/10.1111/jce.15111

Mohanty, S., Natale, A., Mohanty, P., DI Biase, L., Trivedi, C., Santangeli, P., Bai, R., Burkhardt, J. D., Gallinghouse, G. J., Horton, R., Sanchez, J. E., Hranitzky, P. M., Al-Ahmad, A., Hao, S., Hongo, R., Beheiry, S., Pelargonio, G., Forleo, G., Rossillo, A., Themistoclakis, S., … Dixit, S. (2015). Pulmonary Vein Isolation to Reduce Future Risk of Atrial Fibrillation in Patients Undergoing Typical Flutter Ablation: Results from a Randomized Pilot Study (REDUCE AF). Journal of cardiovascular electrophysiology, 26(8), 819-825. https://doi.org/10.1111/jce.12688

Sato, Y., Kusa, S., Hachiya, H., Yamao, K., Miwa, N., Hara, S., Hirano, H., & Sasano, T. (2021). Perimitral atrial tachycardias dependent on residual nonligament of Marshall conduction. Journal of cardiovascular electrophysiology, 32(12), 3146-3155. https://doi.org/10.1111/jce.15268

Pathik, B., & Kalman, J. M. (2017). Perceiving the Imperceptible in Atrial Macro-Reentry: Ultrahigh Resolution Mapping to Characterize the Critical Isthmus. Circulation. Arrhythmia and electrophysiology, 10(1), e004850. https://doi.org/10.1161/CIRCEP.116.004850

Guo, J. C., Huang, W. B., Zhou, F. G., Hong, J., & Wang, Y. (2018). Sustained localized reentry within the left atrial appendage as a mechanism of recurrent arrhythmia following atrial fibrillation ablation. Experimental and therapeutic medicine, 16(2), 772-778. https://doi.org/10.3892/etm.2018.6243

Calkins, H., Hindricks, G., Cappato, R., Kim, Y. H., Saad, E. B., Aguinaga, L., Akar, J. G., Badhwar, V., Brugada, J., Camm, J., Chen, P. S., Chen, S. A., Chung, M. K., Nielsen, J. C., Curtis, A. B., Davies, D. W., Day, J. D., d'Avila, A., de Groot, N., Di Biase, L., … Yamane, T. (2017). 2017 HRS/EHRA/ECAS/APHRS/SOLAECE expert consensus statement on catheter and surgical ablation of atrial fibrillation. Heart rhythm, 14(10), e275-e444. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2017.05.012

Markowitz, S. M., Thomas, G., Liu, C. F., Cheung, J. W., Ip, J. E., & Lerman, B. B. (2019). Atrial Tachycardias and Atypical Atrial Flutters: Mechanisms and Approaches to Ablation. Arrhythmia & electrophysiology review, 8(2), 131-137. https://doi.org/10.15420/aer.2019.17.2

Wang, X. H., Kong, L. C., Shuang, T., Li, Z., & Pu, J. (2021). Macro-reentrant atrial tachycardia after tricuspid or mitral valve surgery: is there difference in electrophysiological characteristics and effectiveness of catheter ablation?. BMC cardiovascular disorders, 21(1), 538. https://doi.org/10.1186/s12872-021-02368-w

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-22

Номер

Том 19 № 2 (2022)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).