Результати динамічного моніторингу спектра бактеріальних збудників гострих інфекцій сечовивідної системи у дітей
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.3.259108Ключові слова:
діти, інфекції сечовивідної системи, антибіотикорезистентністьАнотація
Мета роботи – дослідити в динаміці структуру збудників гострих інфекцій сечовивідної системи у дітей Запорізької області та можливу зміну їхньої чутливості до антибіотиків.
Матеріали та методи. Здійснили аналіз результатів бактеріологічних засівів сечі 439 дітей віком від 4 до 18 років, які хворі на гостру інфекцію сечовивідної системи (293 пацієнти за період 2014–2016 рр. та 146 пацієнтів за 2018–2020 рр.). Визначення видів та чутливості бактерій до антибіотиків здійснили на бактеріологічному аналізаторі VITEK 2 COMPACT (bioMerieux, Франція) з використанням програмного забезпечення AES: Global CLSI-based + Phenotypic (2014, 2018) відповідно до таблиць SLSI та EUCAST. Для кожного ізоляту додатково розраховували коефіцієнт резистентності до антибіотиків.
Результати. Встановлено, що в 2018–2020 рр. порівняно з періодом 2014–2016 рр. серед збудників гострих інфекцій сечовивідної системи у дітей зросла роль грамнегативних бактерій внаслідок збільшення питомої ваги Escherichia сoli та Proteus mirabilis. Грампозитивна мікрофлора представлена бактеріями роду Enterococcus, серед них у 2018–2020 рр. переважав Enterococcus faecium (28,1 %), а в 2014–2016 рр. в більшості проб виділяли Enterococcus faecalis (38,9 %).
У 2018–2020 рр. порівняно з 2014–2016 рр. збільшилась в 6,8 раза кількість резистентних штамів Escherichia сoli до амікацину (p < 0,01) та відбулось зниження кількості культур ентерококів, чутливих до амінопеніцилінів, з 91,4 % до 41,3 % (p < 0,01). У 2018–2020 рр. коефіцієнт резистентності бактерій роду Enterococcus до антибіотиків збільшився в 3,75 раза щодо показника 2014–2016 рр. внаслідок збільшення в 2,3 раза частоти виділення мультирезистентних штамів (p < 0,05).
Висновки. Результати свідчать про необхідність обов’язкового бактеріологічного дослідження сечі перед початком антибактеріальної терапії гострих інфекцій сечовивідної системи у дітей для підвищення ефективності терапевтичних заходів і профілактики виникнення, зростання антибіотикорезистентності. Збільшення резистентності E. coli до амікацину та Enterococcus spp. до ампіциліну не дає змоги використовувати ці препарати як емпіричну терапію при цій патології.
Посилання
Petca, R. C., Popescu, R. I., Mares, C., Petca, A., Mehedintu, C., Sandu, I., & Maru, N. (2019). Antibiotic resistance profile of common uropathogens implicated in urinary tract infections in Romania. Farmacia, 67(6), 994-1004. https://doi.org/10.31925/farmacia.2019.6.9
Kaufman, J., Temple-Smith, M., & Sanci, L. (2019). Urinary tract infections in children: an overview of diagnosis and management. BMJ paediatrics open, 3(1). e000487. https://doi.org/10.1136/bmjpo-2019-000487
Rosello, A., Pouwels, K. B., De Cellès, M. D., Van Kleef, E., Hayward, A. C., Hopkins, S., & Deeny, S. R. (2018). Seasonality of urinary tract infections in the United Kingdom in different age groups: longitudinal analysis of The Health Improvement Network (THIN). Epidemiology & Infection, 146(1), 37-45. https://doi.org/10.1017/S095026881700259X
Esposito, S., Biasucci, G., Pasini, A., Predieri, B., Vergine, G., Crisafi, A., Malaventura, C., Casadio, L., Sella, M., Pierantoni, L., Gatti, C., Paglialonga, L., Sodini, C., La Scola, C., Bernardi, L., Autore, G., Canto, G. D., Argentiero, A., Cantatore, S., Ceccoli, M., … Iughetti, L. (2022). Antibiotic Resistance in Paediatric Febrile Urinary Tract Infections. Journal of global antimicrobial resistance, 29, 499-506. https://doi.org/10.1016/j.jgar.2021.11.003
EAU Guidelines. Edn. presented at the EAU Annual Congress Amsterdam, the Netherlands 2022. ISBN 978-94-92671-16-5
The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. (n.d.). Expert rules and expected phenotypes. https://www.eucast.org/expert_rules_and_expected_phenotypes/
The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. (2020). Clinical breakpoint tables for interpretation of MICs and zone diameters.
Weinstein, M. P., Mirrett, S., Kannangara, S., Monahan, J., Harrell, L. J., Wilson, A. C., & Reller, L. B. (2004). Multicenter evaluation of use of penicillin and ampicillin as surrogates for in vitro testing of susceptibility of enterococci to imipenem. Journal of clinical microbiology, 42(8), 3747-3751. https://doi.org/10.1128/JCM.42.8.3747-3751.2004
Firoozeh, F., Saffari, M., Neamati, F., & Zibaei, M. (2014). Detection of virulence genes in Escherichia coli isolated from patients with cystitis and pyelonephritis. International journal of infectious diseases : IJID, 29, 219-222. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2014.03.1393
Egorov, A. M., Ulyashova, M. M., & Rubtsova, M. Y. (2018). Bacterial Enzymes and Antibiotic Resistance. Acta naturae, 10(4), 33-48.
Ranjbar, R., Zeynali, M., Sohrabi, N., Kamboh, A. A., & Moshaveri, A. (2018). Antibiotic resistance and prevalence of class 1 and 2 integrons in Escherichia coli isolated from hospital wastewater. Universa Medicina, 37(3), 209-215. https://doi.org/10.18051/univmed.2018.v37.209-215
Sugathan, S., & Mandal, J. (2019). An invitro experimental study of the effect of fosfomycin in combination with amikacin, ciprofloxacin or meropenem on biofilm formation by multidrug-resistant urinary isolates of Escherichia coli. Journal of Medical Microbiology, 68(12), 1699-1706. https://doi.org/10.1099/jmm.0.001061
Mancini, S., Marchesi, M., Imkamp, F., Wagner, K., Keller, P. M., Quiblier, C., Bodendoerfer, E., Courvalin, P., & Böttger, E. C. (2019). Population-based inference of aminoglycoside resistance mechanisms in Escherichia coli. EBioMedicine, 46, 184-192. https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2019.07.020
Haggag, Y. A. E. G., Saafan, A. E., El-Gendy, A. O., Hefzy, E. M., & AbdelGhani, S. (2020). Molecular Characterization of Quinolone Resistant Urinary Isolates of Escherichia coli. Journal of Pure and Applied Microbiology, 14(2), 1269-1278.
Lorestani, R. C., Akya, A., & Elahi, A. (2018). The mutations of topoisomerase genes and their effect on resistance to fluoroquinolones in extended-spectrum β-lactamase-producing Escherichia coli. Jundishapur Journal of Natural Pharmaceutical Products, 13(1). https://doi.org/10.5812/jjnpp.57964
Conwell, M., Dooley, J. S. G., & Naughton, P. J. (2022). Enterococcal biofilm-A nidus for antibiotic resistance transfer?. Journal of applied microbiology, 132(5), 3444-3460. https://doi.org/10.1111/jam.15441
De Rosa, F. G., Corcione, S., Pagani, N., & Di Perri, G. (2015). From ESKAPE to ESCAPE, from KPC to CCC. Clinical infectious diseases : an official publication of the Infectious Diseases Society of America, 60(8), 1289-1290. https://doi.org/10.1093/cid/ciu1170
Flores-Treviño, S., Garza-González, E., Mendoza-Olazarán, S., Morfín-Otero, R., Camacho-Ortiz, A., Rodríguez-Noriega, E., Martínez-Meléndez, A., & Bocanegra-Ibarias, P. (2019). Screening of biomarkers of drug resistance or virulence in ESCAPE pathogens by MALDI-TOF mass spectrometry. Scientific reports, 9(1), 18945. https://doi.org/10.1038/s41598-019-55430-1
Tandogdu, Z., Cek, M., Wagenlehner, F., Naber, K., Tenke, P., van Ostrum, E., & Bjerklund Johansen, T. (2014). Resistance patterns of nosocomial urinary tract infections in urology departments: 8-year results of the global prevalence of infections in urology study. World Journal of Urology, 32(3), 791-801. https://doi.org/10.1007/s00345-013-1154-8
Cattoir, V., & Giard, J. C. (2014). Antibiotic resistance in Enterococcus faecium clinical isolates. Expert review of anti-infective therapy, 12(2), 239-248. https://doi.org/10.1586/14787210.2014.870886
World Health Organization (WHO). (2017). Global priority list of antibiotic-resistant bacteria to guide research, discovery, and development of new antibiotics. https://www.quotidianosanita.it/allegati/allegato4135670.pdf
Remschmidt, C., Schröder, C., Behnke, M., Gastmeier, P., Geffers, C., & Kramer, T. S. (2018). Continuous increase of vancomycin resistance in enterococci causing nosocomial infections in Germany - 10 years of surveillance. Antimicrobial resistance and infection control, 7, 54. https://doi.org/10.1186/s13756-018-0353-x
Melese, A., Genet, C., & Andualem, T. (2020). Prevalence of Vancomycin resistant enterococci (VRE) in Ethiopia: a systematic review and meta-analysis. BMC infectious diseases, 20(1), 124. https://doi.org/10.1186/s12879-020-4833-2
Raza, T., Ullah, S. R., Mehmood, K., & Andleeb, S. (2018). Vancomycin resistant Enterococci: A brief review. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association, 68(5), 768-772.
Selim, S. (2022). Mechanisms of gram-positive vancomycin resistance (Review). Biomedical reports, 16(1), 7. https://doi.org/10.3892/br.2021.1490
Amberpet, R., Sistla, S., Parija, S. C., & Thabah, M. M. (2016). Screening for Intestinal Colonization with Vancomycin Resistant Enterococci and Associated Risk Factors among Patients Admitted to an Adult Intensive Care Unit of a Large Teaching Hospital. Journal of clinical and diagnostic research : JCDR, 10(9), DC06-DC09. https://doi.org/10.7860/JCDR/2016/20562.8418
Szajewska, H., Guarino, A., Hojsak, I., Indrio, F., Kolacek, S., Shamir, R., Vandenplas, Y., Weizman, Z., & European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (2014). Use of probiotics for management of acute gastroenteritis: a position paper by the ESPGHAN Working Group for Probiotics and Prebiotics. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition, 58(4), 531-539. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000320
Takesue, Y., Kusachi, S., Mikamo, H., Sato, J., Watanabe, A., Kiyota, H., Iwata, S., Kaku, M., Hanaki, H., Sumiyama, Y., Kitagawa, Y., Nakajima, K., Ueda, T., Uchino, M., Mizuguchi, T., Ambo, Y., Konosu, M., Ishibashi, K., Matsuda, A., Hase, K., … Yanagihara, K. (2018). Antimicrobial susceptibility of common pathogens isolated from postoperative intra-abdominal infections in Japan. Journal of infection and chemotherapy, 24(5), 330-340. https://doi.org/10.1016/j.jiac.2018.02.011
Khan, I. U., Mirza, I. A., Ikram, A., Afzal, A., Ali, S., Hussain, A., Fayyaz, M., & Ghafoor, T. (2014). Antimicrobial susceptibility pattern of bacteria isolated from patients with urinary tract infection. Journal of the College of Physicians and Surgeons--Pakistan : JCPSP, 24(11), 840-844.
Guo, L., Yin, D., Guo, Y., Zheng, Y., Shi, Q., Yang, Y., Zhu, D., & Hu, F. (2019). Evaluation study of using ampicillin susceptibility to predict imipenem susceptibility of E. faecalis and E. faecium. PREPRINT (Version 1) available at Research Square. https://doi.org/10.21203/rs.2.14272/v1
Conceição, N., Rodrigues, W. F., de Oliveira, K. L. P., da Silva, L. E. P., de Souza, L. R. C., da de Cunha Hueb Barata Oliveira, C., & de Oliveira, A. G. (2020). Beta-lactams susceptibility testing of penicillin-resistant, ampicillin-susceptible Enterococcus faecalis isolates: a comparative assessment of Etest and disk diffusion methods against broth dilution. Annals of clinical microbiology and antimicrobials, 19(1), 43. https://doi.org/10.1186/s12941-020-00386-8
Gagetti, P., Bonofiglio, L., Gabarrot, G. G., Kaufman, S., Mollerach, M., Vigliarolo, L., von Specht M., Toresani I., & Lopardo H. (2019). Resistencia a los β -lactámicos en enterococos TT - Resistance to β-lactams in enterococci. Revista Argentina de microbiologia, 51(2), 179-183. https://doi.org/10.1016/j.ram.2018.01.007
Gawryszewska, I., Żabicka, D., Hryniewicz, W., & Sadowy, E. (2021). Penicillin-Resistant, Ampicillin-Susceptible Enterococcus faecalis in Polish Hospitals. Microbial drug resistance (Larchmont, N.Y.), 27(3), 291-300. https://doi.org/10.1089/mdr.2019.0504
Rice, L. B., Desbonnet, C., Tait-Kamradt, A., Garcia-Solache, M., Lonks, J., Moon, T. M., D'Andréa, É. D., Page, R., & Peti, W. (2018). Structural and Regulatory Changes in PBP4 Trigger Decreased β-Lactam Susceptibility in Enterococcus faecalis. mBio, 9(2), e00361-18. https://doi.org/10.1128/mBio.00361-18
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
