Стареча астенія як предиктор тяжкості перебігу періопераційного періоду в пацієнтів похилого та старечого віку

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.3.260273

Ключові слова:

Edmonton Frail, стареча астенія, гострий холецистит

Анотація

Мета роботи – оцінити ефективність діагностики старечої астенії за допомогою шкали Edmonton Frail у невідкладній абдомінальній хірургії та визначити її вплив на тяжкість перебігу періопераційного періоду.

Матеріали та методи. У дослідження залучили 81 пацієнта з гострим холециститом на фоні жовчнокам’яної хвороби. Хворим здійснили оцінювання старечої астенії за допомогою шкали Edmonton Frail. Для одержання вірогідних результатів у дослідження залучали лише пацієнтів, госпіталізованих ургентно в хірургічне відділення з ліжками гінекології КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР із клінічними симптомами гострого холециститу. Всі хворі перебували на лікуванні в одному відділенні, їм призначали лікування за стандартами та клінічними протоколами клініки. За результатами оцінювання за шкалою Edmonton Frail пацієнтів поділили на дві групи: у групу порівняння включили 50 (61,7 %) осіб, у яких не виявили старечу астенію, в основну – 31 (38,3 %) пацієнта з діагностовано старечою астенією.

Результати. Оперативне лікування хворих обох груп здійснили ургентно, застосувавши тотальну внутрішньовенну анестезію зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ). Щодо різновидів оперативного втручання, то в обох групах перевагу віддавали малоінвазивним методам. Лапароскопічну холецистектомію в групі порівняння виконали 49 (98,0 %) пацієнтам, тільки в одного хворого (2,0 %) оперативне втручання потребувало конверсії та продовження операції з мінідоступу. В основній групі всі оперативні втручання передбачали лапароскопічну холецистектомію (U = 759,50, р = 0,8841). Проаналізувавши параметри тривалості та необхідність пролонгованої ШВЛ, з’ясували, що вона прогресивно збільшується в пацієнтів з астенією: в групі порівняння – 61,50 (48,00; 75,00) хвилини, в основній – 93,84 (60,00; 80,00), U = 513,50, р = 0,0112. Виявили, що в пацієнтів зі старечою астенією збільшується кількість післяопераційних ускладнень: у групі порівняння зафіксували лише 2 (4,0 %) випадки, а в основній – 7 (22,6 %), U = 556,00, р = 0,0337.

Узагальнивши результати, встановили: внаслідок підвищення частоти післяопераційних ускладнень, збільшення необхідності пролонгованої штучної вентиляції легень зросла тривалість перебування пацієнтів зі старечою астенією в стаціонарі. Так, у групі порівняння цей показник становив 7,9 ± 2,2 доби, в основній – 9,7 ± 3,2 доби (U = 530,50, р = 0,0177).

Висновки. Шкала Edmonton Frail показала свою ефективність під час встановлення ступеня вираженості старечої астенії в пацієнтів похилого та старечого віку в невідкладній абдомінальній хірургії, є простою та швидкою в використанні.

Загальна тяжкість стану, серцева недостатність у пацієнтів зі старечою астенією спричиняють збільшення тривалості оперативного втручання та загальної тривалості ШВЛ: у групі порівняння – 39,52 (30,00; 45,00) хвилини, в основній – 49,19 (35,00; 50,00) хвилини, U = 482,50, р = 0,0046. Значущо відрізнялась і тривалість ШВЛ: у групі порівняння – 61,50 (48,00; 75,00) хвилини, в основній – 93,84 (60,00; 80,00), U = 513,50, р = 0,0112.

Ступінь тяжкості старечої астенії негативно впливає на перебіг періопераційного періоду, збільшується частота післяопераційних ускладнень: 2 (4,0 %) випадки у групі порівняння, 7 (22,6 %) – в основній, U = 556,00, р = 0,0337. Внаслідок цього збільшується тривалість стаціонарного лікування: в групі порівняння – 7,9 ± 2,2 доби, в основній – 9,7 ± 3,2, U = 530,50, р = 0,0177. Модифікація підходів до передопераційної підготовки та післяопераційного ведення пацієнтів похилого та старечого віку, в яких діагностована стареча астенія, дасть змогу зменшити частоту післяопераційних ускладнень і скоротити термін перебування в стаціонарі.

Біографії авторів

М. Б. Данилюк, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. загальної хірургії та післядипломної хірургічної освіти

С. М. Завгородній, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. загальної хірургії та післядипломної хірургічної освіти

А. І. Рилов, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. загальної хірургії та післядипломної хірургічної освіти

М. А. Кубрак, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р філософії, асистент каф. загальної хірургії та післядипломної хірургічної освіти

І. В. Перцов, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. загальної хірургії та післядипломної хірургічної освіти

Посилання

Gale, C. R., Cooper, C., & Sayer, A. A. (2015). Prevalence of frailty and disability: findings from the English Longitudinal Study of Ageing. Age and ageing, 44(1), 162-165. https://doi.org/10.1093/ageing/afu148

Guidet, B., de Lange, D. W., Boumendil, A., Leaver, S., Watson, X., Boulanger, C., Szczeklik, W., Artigas, A., Morandi, A., Andersen, F., Zafeiridis, T., Jung, C., Moreno, R., Walther, S., Oeyen, S., Schefold, J. C., Cecconi, M., Marsh, B., Joannidis, M., Nalapko, Y., … VIP2 study group (2020). The contribution of frailty, cognition, activity of daily life and comorbidities on outcome in acutely admitted patients over 80 years in European ICUs: the VIP2 study. Intensive care medicine, 46(1), 57-69. https://doi.org/10.1007/s00134-019-05853-1

Nahorna, A. M., Basanets, А. V., Kononova, I. G., Medvedovska, N. V., & Gvozdetskiy, V. A. (2021). Stan zdorovia naselennia pratsezdatnoho viku ta efektyvnist funktsionuvannia systemy okhorony zdorovia Ukrainy [The state of health of the working age population and the effectiveness of the health care system in Ukraine]. Ukraina. Zdorovia natsii, (1), 5-22. [in Ukrainian].

Chepelevska, L. A. (2018). Tendentsii medyko-demohrafichnykh pokaznykiv Ukrainy u XXI stolitti [Trends in medical and demographic indicators of Ukraine in the XXI century]. Ukraina. Zdorovia natsii, (1), 48-52. [in Ukrainian].

Wæhler, I. S., Saltvedt, I., Lydersen, S., Fure, B., Askim, T., Einstad, M. S., & Thingstad, P. (2021). Association between in-hospital frailty and health-related quality of life after stroke: the Nor-COAST study. BMC neurology, 21(1), 100. https://doi.org/10.1186/s12883-021-02128-5

Cardoso, A. L., Fernandes, A., Aguilar-Pimentel, J. A., de Angelis, M. H., Guedes, J. R., Brito, M. A., Ortolano, S., Pani, G., Athanasopoulou, S., Gonos, E. S., Schosserer, M., Grillari, J., Peterson, P., Tuna, B. G., Dogan, S., Meyer, A., van Os, R., & Trendelenburg, A. U. (2018). Towards frailty biomarkers: Candidates from genes and pathways regulated in aging and age-related diseases. Ageing research reviews, 47, 214-277. https://doi.org/10.1016/j.arr.2018.07.004

Faller, J. W., Pereira, D. D. N., de Souza, S., Nampo, F. K., Orlandi, F. S., & Matumoto, S. (2019). Instruments for the detection of frailty syndrome in older adults: A systematic review. PloS one, 14(4), e0216166. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0216166

Rolfson, D. B., Majumdar, S. R., Tsuyuki, R. T., Tahir, A., & Rockwood, K. (2006). Validity and reliability of the Edmonton Frail Scale. Age and ageing, 35(5), 526-529. https://doi.org/10.1093/ageing/afl041

Ijaz, N., Buta, B., Xue, Q. L., Mohess, D. T., Bushan, A., Tran, H., Batchelor, W., deFilippi, C. R., Walston, J. D., Bandeen-Roche, K., Forman, D. E., Resar, J. R., O'Connor, C. M., Gerstenblith, G., & Damluji, A. A. (2022). Interventions for Frailty Among Older Adults With Cardiovascular Disease: JACC State-of-the-Art Review. Journal of the American College of Cardiology, 79(5), 482-503. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2021.11.029

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-27

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження