Лабораторні зміни та прогностичні показники несприятливого перебігу хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, зайвою вагою та супутньою фібриляцією передсердь
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.3.268186Ключові слова:
лабораторні зміни, прогнозування, хронічна серцева недостатність, збережена фракція викиду, зайва вага, ожиріння, фібриляція передсердьАнотація
Мета роботи – дослідити особливості клініко-лабораторних змін і визначити прогностичні показники несприятливого перебігу хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ХСН збФВЛШ), зайвою вагою та супутньою фібриляцією передсердь (ФП).
Матеріали та методи. У відкрите, проспективне, когортне дослідження в паралельних групах залучили 248 хворих на ХСН збФВЛШ на тлі надлишкової маси тіла (НМТ) й абдомінального ожиріння; середній вік – 65,0 ± 11,0 року, 146 (58,9 %) жінок і 102 (41,1 %) чоловіки. У першу групу включили 181 хворого на ХСН збФВЛШ на тлі зайвої ваги без супутньої ФП; у другу групу – 67 пацієнтів із ХСН збФВЛШ і зайвою вагою на тлі супутньої ФП. Усім пацієнтам здійснили комплексне клінічне обстеження, враховували скарги та дані анамнезу, використали об’єктивні й додаткові (лабораторні, інструментальні) методи за чинними стандартами.
Результати. У хворих на ХСН збФВЛШ на тлі НМТ та ожиріння при супутній ФП встановили схильність до анемізації, що виявили за вірогідно нижчими показниками гемоглобіну й еритроцитів паралельно з меншими значеннями лімфоцитів, виразніші ознаки системного запалення, дисфункції нирок і печінки з проявами холестазу. Це свідчить про складніші функціональні та структурні порушення органів і систем. У результаті ROC-аналізу у хворих на ХСН збФВЛШ із зайвою вагою та супутньою ФП визначили збільшення частоти настання кумулятивної кінцевої точки при ІМТ ˃32 кг/м2, співвідношенні обводу талії до обводу стегон ˃1,1 Од., вмісті в крові лейкоцитів ˃6 × 109 л, креатиніну ˃96 мкмоль/л, сечовини ˃7,3 ммоль/л, швидкості клубочкової фільтрації ≤65 мл/хв/1,73 м2, співвідношенні ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ ˃2,05 Од. У хворих на ХСН збФВЛШ із зайвою вагою та супутньою ФП визначили предиктори п’ятирічної смерті: функціональний клас ХСН ˃ІІ, ХС ЛПВЩ ≤0,9 ммоль/л, ХС ЛПДНЩ ≤0,66 ммоль/л та ТГ ≤1,45 ммоль/л. У цих хворих визначили також предиктори повторної госпіталізації внаслідок декомпенсації ХСН збФВЛШ: вміст лейкоцитів у крові ˃6 × 109 л, ХС ЛПНЩ ˃2,49 ммоль/л, співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ ˃2,05 Од. та коефіцієнт атерогенності ˃2,91 Од.
Висновки. У хворих на ХСН збФВЛШ із зайвою вагою супутня ФП асоціювалася з тяжчими лабораторними змінами, що відбивали складніші функціональні та структурні порушення органів і систем. Встановили лабораторні предиктори несприятливого перебігу ХСН збФВЛШ у цих хворих.
Посилання
Thygesen, L. C., Zinckernagel, L., Dalal, H., Egstrup, K., Glümer, C., Grønbæk, M., Holmberg, T., Køber, L., la Cour, K., Nakano, A., Nielsen, C. V., Sibilitz, K. L., Tolstrup, J. S., Zwisler, A. D., & Taylor, R. S. (2022). Cardiac rehabilitation for patients with heart failure: association with readmission and mortality risk. European heart journal. Quality of care & clinical outcomes, 8(8), 830-839. https://doi.org/10.1093/ehjqcco/qcab086
Rucker, D., & Joseph, J. (2022). Defining the Phenotypes for Heart Failure With Preserved Ejection Fraction. Current heart failure reports, 19(6), 445-457. https://doi.org/10.1007/s11897-022-00582-x
Borlaug B. A. (2020). Evaluation and management of heart failure with preserved ejection fraction. Nature reviews. Cardiology, 17(9), 559-573. https://doi.org/10.1038/s41569-020-0363-2
Ma, C., Luo, H., Fan, L., Liu, X., & Gao, C. (2020). Heart failure with preserved ejection fraction: an update on pathophysiology, diagnosis, treatment, and prognosis. Brazilian journal of medical and biological research = Revista brasileira de pesquisas medicas e biologicas, 53(7), e9646. https://doi.org/10.1590/1414-431X20209646
Del Buono, M. G., Iannaccone, G., Scacciavillani, R., Carbone, S., Camilli, M., Niccoli, G., Borlaug, B. A., Lavie, C. J., Arena, R., Crea, F., & Abbate, A. (2020). Heart failure with preserved ejection fraction diagnosis and treatment: An updated review of the evidence. Progress in cardiovascular diseases, 63(5), 570-584. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2020.04.011
Yamashina, A., Nishikori, M., Fujimito, H., & Oba, K. (2022). Identification of predictive factors interacting with heart rate reduction for potential beneficial clinical outcomes in chronic heart failure: A systematic literature review and meta-analysis. International journal of cardiology. Heart & vasculature, 43, 101141. https://doi.org/10.1016/j.ijcha.2022.101141
Truby, L. K., & Rogers, J. G. (2020). Advanced Heart Failure: Epidemiology, Diagnosis, and Therapeutic Approaches. JACC. Heart failure, 8(7), 523-536. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2020.01.014
Sciomer, S., Moscucci, F., Salvioni, E., Marchese, G., Bussotti, M., Corrà, U., & Piepoli, M. F. (2020). Role of gender, age and BMI in prognosis of heart failure. European journal of preventive cardiology, 27(2_suppl), 46-51. https://doi.org/10.1177/2047487320961980
Elagizi, A., Carbone, S., Lavie, C. J., Mehra, M. R., & Ventura, H. O. (2020). Implications of obesity across the heart failure continuum. Progress in cardiovascular diseases, 63(5), 561-569. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2020.09.005
Reddy, Y., Obokata, M., Verbrugge, F. H., Lin, G., & Borlaug, B. A. (2020). Atrial Dysfunction in Patients With Heart Failure With Preserved Ejection Fraction and Atrial Fibrillation. Journal of the American College of Cardiology, 76(9), 1051-1064. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.07.009
Taniguchi, N., Miyasaka, Y., Suwa, Y., Harada, S., Nakai, E., & Shiojima, I. (2020). Heart Failure in Atrial Fibrillation - An Update on Clinical and Echocardiographic Implications. Circulation journal, 84(8), 1212-1217. https://doi.org/10.1253/circj.CJ-20-0258
Mykhailovskyi, Ya. M. (2022). Vplyv klinichnykh i henetychnykh chynnykiv na stabilnist antykoahuliatsii varfarynom u khvorykh iz fibryliatsiieiu peredserd [The influence of clinical and genetic factors on the stability of warfarin’s anticoagulant effect in patients with atrial fibrillation]. Pathologia, 19(1), 12-17. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.1.252662
Kolesnyk, M. Y., Mykhailovskyi, Y. M. (2021). The interrelation of CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 genes polymorphisms with warfarin dose and hemorrhagic complications risk rise in patients with atrial fibrillation: a retrospective study. East European scienetific journal, 1(1), 37-43.
Kolesnyk, M. Yu., Kamyshnyi, О. М., & Mykhailovskyi, Ya. M. (2018). Vzaiemozviazok polimorfizmu heniv CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 z rozvytkom hemorahichnykh uskladnen pry terapii varfarynom u khvorykh z fibryliatsiieiu peredserd: rezultaty odnotsentrovoho richnoho sposterezhennia [The interrelation of CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 genes polymorphism and hemorrhagic complications of warfarin therapy in patients with atrial fibrillation: a single-center one-year study]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal, (1), 54-59. [in Ukrainian].
Freedman, B., Hindricks, G., Banerjee, A., Baranchuk, A., Ching, C. K., Du, X., Fitzsimons, D., Healey, J. S., Ikeda, T., Lobban, T. C. A., Mbakwem, A., Narasimhan, C., Neubeck, L., Noseworthy, P., Philbin, D. M., Jr, Pinto, F. J., Rwebembera, J., Schnabel, R. B., Svendsen, J. H., Aguinaga, L., … Stepinska, J. (2021). World Heart Federation Roadmap on Atrial Fibrillation - A 2020 Update. Global heart, 16(1), 41. https://doi.org/10.5334/gh.1023
Ahn, M. S., Yoo, B. S., Yoon, J., Lee, S. H., Kim, J. Y., Ahn, S. G., Youn, Y. J., Lee, J. W., Son, J. W., Kim, H. S., Kang, D. R., Cho, H. J., Lee, H. Y., Jeon, E. S., Kang, S. M., Choi, D. J., & Cho, M. C. (2020). Guideline-directed therapy at discharge in patients with heart failure and atrial fibrillation. Heart (British Cardiac Society), 106(4), 292-298. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2019-315240
Bavishi, A., & Patel, R. B. (2020). Addressing Comorbidities in Heart Failure: Hypertension, Atrial Fibrillation, and Diabetes. Heart failure clinics, 16(4), 441-456. https://doi.org/10.1016/j.hfc.2020.06.005
Ishigami, J., Grams, M. E., Naik, R. P., Caughey, M. C., Loehr, L. R., Uchida, S., Coresh, J., & Matsushita, K. (2018). Hemoglobin, Albuminuria, and Kidney Function in Cardiovascular Risk: The ARIC (Atherosclerosis Risk in Communities) Study. Journal of the American Heart Association, 7(2), e007209. https://doi.org/10.1161/JAHA.117.007209
McGranaghan, P., Saxena, A., Düngen, H. D., Rubens, M., Appunni,S., Salami, J., Veledar, E., Lacour, P., Blaschke, F., Obradovic, D., Loncar, G., Tahirovic, E., Edelmann, F., Pieske, B., & Trippel, T. D. (2021). Performance of a cardiac lipid panel compared to four prognostic scores in chronic heart failure. Scientific reports, 11(1), 8164. https://doi.org/10.1038/s41598-021-87776-w
Ponikowski, P., Voors, A. A., Anker, S. D., Bueno, H., Cleland, J., Coats, A., Falk, V., González-Juanatey, J. R., Harjola, V. P., Jankowska, E. A., Jessup, M., Linde, C., Nihoyannopoulos, P., Parissis, J. T., Pieske, B., Riley, J. P., Rosano, G., Ruilope, L. M., Ruschitzka, F., Rutten, F. H., … ESC Scientific Document Group (2016). 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC)Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European heart journal, 37(27), 2129-2200. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128
Voronkov, L. H., Amosova, K. M., Dziak, H. V., Zharinov, O. Y., Kovalenko, V. M., Korkushko, O. V., Nesukai, O. H., Sychov, O. S., Rudyk, Yu. S., & Parkhomenko, O. M. (2017). Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti (2017) [Guidelines of the Ukrainian Association of Cardiology for the Diagnosis and Treatment of Chronic Heart Failure (2017)]. Sertseva nedostatnist ta komorbidni stany, (1, Suppl_1), 1-66. [in Ukrainian].
Hindricks, G., Potpara, T., Dagres, N., Arbelo, E., Bax, J. J., Blomström-Lundqvist, C., Boriani, G., Castella, M., Dan, G. A., Dilaveris, P. E., Fauchier, L., Filippatos, G., Kalman, J. M., La Meir, M., Lane, D. A., Lebeau, J. P., Lettino, M., Lip, G., Pinto, F. J., Thomas, G. N., ESC Scientific Document Group (2021). 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). European heart journal, 42(5), 373-498. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612
Cunha, F. M., Pereira, J., Ribeiro, A., Silva, S., Araújo, J. P., Leite-Moreira, A., Bettencourt, P., & Lourenço, P. (2019). The cholesterol paradox may be attenuated in heart failure patients with diabetes. Minerva medica, 110(6), 507-514. https://doi.org/10.23736/S0026-4806.19.06067-1
Bidzilya P. P., Kadzharian V. H., Kapshytar N. I. (2021). Klinichnyi perebih i naslidky khronichnoi sertsevoi nedostatnosti zi zberezhenoiu fraktsiieiu livoho shlunochka na tli nadlyshkovoi masy tila ta ozhyrinnia z suputnoiu fibryliatsiieiu peredserd [Clinical course and outcomes of chronic heart failure with preserved left ventricular ejection fraction in concomitant overweight and obesity with comorbid atrial fibrillation]. Zaporozhye medical journal, 23(6), 778-783. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.6.236247
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
