Хронічний атрофічний гастрит як передрак: еволюція уявлень від Сіднейського консенсусу до Маастрихт VI

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.3.269011

Ключові слова:

хронічний атрофічний гастрит, H. pylori, метаплазія, дисплазія, передрак

Анотація

Мета роботи – навести еволюцію уявлень, систем і класифікацій гастритів: Сіднейського консенсусу (1990 р.), Сіднейсько-Х’юстонської модифікації (1994 р.), Віденської класифікації (1998 р.), OLGA/OLGIM (2008 р.), Kioto (2014 р.), MAPS ІІ (2019 р.), Маастрихт VI (2022 р.).

Матеріали та методи. Під час роботи проаналізували 25 джерел інформації.

Результати. Хронічний гастрит (ХГ) − клініко-морфологічний діагноз, а клінічні форми (типи) гастритів, що розрізняють, мають характерні морфологічні критерії. В Сіднейській системі окремо описують зміни в антрумі та тілі шлунка. Тому досі немає чітких критеріїв стратифікації ризику раку шлунка (РШ), і це ускладнює об’єктивний аналіз прогресування запалення й атрофії. OLGA/OLGIM системи запропоновано для визначення стадії атрофії та кишкової метаплазії (КМ). Автори Кіотського консенсусу доповнюють та уточнюють етіологічний розділ ХГ. У MAPS II хронічний атрофічний гастрит (ХАГ) і КМ оцінюють як передракові стани, оскільки вони збільшують ризик розвитку раку шлунка та є фоном для виникнення дисплазії та аденокарциноми. Пацієнтам із дисплазією та без видимих змін слизової оболонки рекомендована високороздільна ендоскопія з забарвленням. Їх необхідно обстежувати через 6 місяців, якщо виявлено високий ступінь дисплазії, та через 12 місяців при низькому. Хворі з КМ та однією локалізацією мають високий ризик виникнення раку шлунка. Однак високий ризик не дає підстав для наступного спостереження в багатьох випадках, коли високоякісна ендоскопія з біопсією не показує тяжкої атрофії. Пацієнтам із КМ однієї локалізації з фамільною історією раку або з неповною КМ і персистенцією Helicobacter pylori (Н. pylori) хромоендоскопія з біопсією показана 1 раз на 3 роки. Хворих із розширеними станами атрофічної агресії (виражені атрофічні зміни та/або КМ в антрумі й тілі за системою OLGA/OLGIM III/IV) необхідно обстежувати шляхом хромоендоскопії з біопсією кожні 3 роки. Пацієнтам зі значною атрофією та сімейним раком показані хромоендоскопія та біопсія кожні 1–2 роки після первинної діагностики. Хворим на аутоімунний гастрит діагностика рекомендована кожні 3–5 років. Згідно з Маастрихт VI, H. pylori – основний етіологічний фактор аденокарциноми шлунка, включаючи проксимальний рак шлунка.

Висновки. Після ретельного вивчення й аналізу зробили висновок про поступовий розвиток принципів доказової медицини в питанні щодо удосконалення клініко-морфологічної діагностики хронічного атрофічного гастриту як передраку шлунка.

Біографії авторів

Ю. М. Степанов, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, член-кор. НАМН України

д-р мед. наук, директор, член-кор. НАМН України

Ю. А. Гайдар, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро

д-р мед. наук, старший науковий співробітник, зав. лабораторії патоморфології

О. А. Мальцева, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро

лікар-патологоанатом лабораторії патоморфології

Посилання

Dixon, M. F., Genta, R. M., Yardley, J. H., & Correa, P. (1996). Classification and grading of gastritis. The updated Sydney System. International Workshop on the Histopathology of Gastritis, Houston 1994. The American journal of surgical pathology, 20(10), 1161-1181. https://doi.org/10.1097/00000478-199610000-00001

Pimentel-Nunes, P., Libânio, D., Marcos-Pinto, R., Areia, M., Leja, M., Esposito, G., Garrido, M., Kikuste, I., Megraud, F., Matysiak-Budnik, T., Annibale, B., Dumonceau, J. M., Barros, R., Fléjou, J. F., Carneiro, F., van Hooft, J. E., Kuipers, E. J., & Dinis-Ribeiro, M. (2019). Management of epithelial precancerous conditions and lesions in the stomach (MAPS II): European Society of Gastrointestinal Endoscopy (ESGE), European Helicobacter and Microbiota Study Group (EHMSG), European Society of Pathology (ESP), and Sociedade Portuguesa de Endoscopia Digestiva (SPED) guideline update 2019. Endoscopy, 51(4), 365-388. https://doi.org/10.1055/a-0859-1883

Crafa, P., Russo, M., Miraglia, C., Barchi, A., Moccia, F., Nouvenne, A., Leandro, G., Meschi, T., De' Angelis, G. L., & Di Mario, F. (2018). From Sidney to OLGA: an overview of atrophic gastritis. Acta bio-medica : Atenei Parmensis, 89(8-S), 93-99. https://doi.org/10.23750/abm.v89i8-S.7946

Kim, H. W., Jeong, Y. J., Hwang, S. K., Park, Y. Y., Choi, Y. H., Kim, C. H., Magae, J., & Chang, Y. C. (2020). Ascofuranone inhibits epidermal growth factor-induced cell migration by blocking epithelial-mesenchymal transition in lung cancer cells. European journal of pharmacology, 880, 173199. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2020.173199

Mentis, A. A., Boziki, M., Grigoriadis, N., & Papavassiliou, A. G. (2019). Helicobacter pylori infection and gastric cancer biology: tempering a double-edged sword. Cellular and molecular life sciences : CMLS, 76(13), 2477-2486. https://doi.org/10.1007/s00018-019-03044-1

Bychkov, M. A., & Yakhnytska, M. M. (2019). Hastroezofahealna refliuksna khvoroba: suchasnyi pohliad na problemu. Bukovynskyi medychnyi visnyk [Gastroesophageal reflux disease: a modern view on the problem]. Bukovynskyi medychnyi visnyk, 23(3),118-122. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.3.91.2019.71

Shibata, W., Sue, S., Tsumura, S., Ishii, Y., Sato, T., Kameta, E., Sugimori, M., Yamada, H., Kaneko, H., Sasaki, T., Ishii, T., Tamura, T., Kondo, M., & Maeda, S. (2017). Helicobacter-induced gastric inflammation alters the properties of gastric tissue stem/progenitor cells. BMC gastroenterology, 17(1), 145. https://doi.org/10.1186/s12876-017-0706-6

Alfarouk, K. O., Bashir, A. H. H., Aljarbou, A. N., Ramadan, A. M., Muddathir, A. K., AlHoufie, S. T. S., Hifny, A., Elhassan, G. O., Ibrahim, M. E., Alqahtani, S. S., AlSharari, S. D., Supuran, C. T., Rauch, C., Cardone, R. A., Reshkin, S. J., Fais, S., & Harguindey, S. (2019). The Possible Role of Helicobacter pylori in Gastric Cancer and Its Management. Frontiers in oncology, 9, 75. https://doi.org/10.3389/fonc.2019.00075

Rugge, M., Correa, P., Dixon, M. F., Fiocca, R., Hattori, T., Lechago, J., Leandro, G., Price, A. B., Sipponen, P., Solcia, E., Watanabe, H., & Genta, R. M. (2002). Gastric mucosal atrophy: interobserver consistency using new criteria for classification and grading. Alimentary pharmacology & therapeutics, 16(7), 1249-1259. https://doi.org/10.1046/j.1365-2036.2002.01301.x

Stolnicu, S., Barsan, I., Hoang, L., Patel, P., Chiriboga, L., Terinte, C., Pesci, A., Aviel-Ronen, S., Kiyokawa, T., Alvarado-Cabrero, I., Pike, M. C., Oliva, E., Park, K. J., & Soslow, R. A. (2018). Diagnostic Algorithmic Proposal Based on Comprehensive Immunohistochemical Evaluation of 297 Invasive Endocervical Adenocarcinomas. The American journal of surgical pathology, 42(8), 989-1000. https://doi.org/10.1097/PAS.0000000000001090

Correa P. (1988). A human model of gastric carcinogenesis. Cancer research, 48(13), 3554-3560.

Fan, X., Yang, X. S., Bai, P., Ren, Y. B., Zhang, L., Li, X., Wang, L., Wang, Y., Ding, Y. M., Zeng, R. R., & Lin, X. C. (2020). Gastric adenocarcinoma of the fundic gland type: A case report. Medicine, 99(21), e20361. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000020361

Shah, S. C., Piazuelo, M. B., Kuipers, E. J., & Li, D. (2021). AGA Clinical Practice Update on the Diagnosis and Management of Atrophic Gastritis: Expert Review. Gastroenterology, 161(4), 1325-1332.e7. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2021.06.078

Rugge, M., Correa, P., Dixon, M. F., Hattori, T., Leandro, G., Lewin, K., Riddell, R. H., Sipponen, P., & Watanabe, H. (2000). Gastric dysplasia: the Padova international classification. The American journal of surgical pathology, 24(2), 167-176. https://doi.org/10.1097/00000478-200002000-00001

Schlemper, R. J., Riddell, R. H., Kato, Y., Borchard, F., Cooper, H. S., Dawsey, S. M., Dixon, M. F., Fenoglio-Preiser, C. M., Fléjou, J. F., Geboes, K., Hattori, T., Hirota, T., Itabashi, M., Iwafuchi, M., Iwashita, A., Kim, Y. I., Kirchner, T., Klimpfinger, M., Koike, M., Lauwers, G. Y., … Yamabe, H. (2000). The Vienna classification of gastrointestinal epithelial neoplasia. Gut, 47(2), 251-255. https://doi.org/10.1136/gut.47.2.251

Mosyichuk, L. M., Gaydar, Yu. A., Klenina, I. A., & Petishko, O. P. (2022). Morfofunktsionalni paraleli shlunka u khvorykh na khronichnyi atrofichnyi hastryt [Morphofunctional parallels of the stomach in patients with chronic atrophic gastritis]. Gastroenterologìa, 56(1), 1-7. https://doi.org/10.22141/2308-2097.56.1.2022.479

Rugge, M., Sugano, K., Scarpignato, C., Sacchi, D., Oblitas, W. J., & Naccarato, A. G. (2019). Gastric cancer prevention targeted on risk assessment: Gastritis OLGA staging. Helicobacter, 24(2), e12571. https://doi.org/10.1111/hel.12571

Sugano, K., Tack, J., Kuipers, E. J., Graham, D. Y., El-Omar, E. M., Miura, S., Haruma, K., Asaka, M., Uemura, N., Malfertheiner, P., & faculty members of Kyoto Global Consensus Conference (2015). Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis. Gut, 64(9), 1353-1367. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2015-309252

Sugano, K., Spechler, S. J., El-Omar, E. M., McColl, K. E. L., Takubo, K., Gotoda, T., Fujishiro, M., Iijima, K., Inoue, H., Kawai, T., Kinoshita, Y., Miwa, H., Mukaisho, K. I., Murakami, K., Seto, Y., Tajiri, H., Bhatia, S., Choi, M. G., Fitzgerald, R. C., Fock, K. M., … Malfertheiner, P. (2022). Kyoto international consensus report on anatomy, pathophysiology and clinical significance of the gastro-oesophageal junction. Gut, 71(8), 1488-1514. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2022-327281

Sung, H., Ferlay, J., Siegel, R. L., Laversanne, M., Soerjomataram, I., Jemal, A., & Bray, F. (2021). Global Cancer Statistics 2020: GLOBOCAN Estimates of Incidence and Mortality Worldwide for 36 Cancers in 185 Countries. CA: a cancer journal for clinicians, 71(3), 209-249. https://doi.org/10.3322/caac.21660

Wu, M., Feng, S., Qian, M., Wang, S., & Zhang, K. (2022). Helicobacter pylori Infection Combined with OLGA and OLGIM Staging Systems for Risk Assessment of Gastric Cancer: A Retrospective Study in Eastern China. Risk management and healthcare policy, 15, 2243-2255. https://doi.org/10.2147/RMHP.S391386

Mansour-Ghanaei, F., Joukar, F., Yeganeh, S., Sadeghi, M., Daryakar, A., & Sepehrimanesh, M. (2022). OLGA- and OLGIM-Based Staging in the Patients with Gastritis and Endoscopy Indications. The Turkish journal of gastroenterology, 33(2), 95-102. https://doi.org/10.5152/tjg.2021.201154

Mera, R. M., Bravo, L. E., Camargo, M. C., Bravo, J. C., Delgado, A. G., Romero-Gallo, J., Yepez, M. C., Realpe, J. L., Schneider, B. G., Morgan, D. R., Peek, R. M., Jr, Correa, P., Wilson, K. T., & Piazuelo, M. B. (2018). Dynamics of Helicobacter pylori infection as a determinant of progression of gastric precancerous lesions: 16-year follow-up of an eradication trial. Gut, 67(7), 1239-1246. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-311685

Nagtegaal, I. D., Odze, R. D., Klimstra, D., Paradis, V., Rugge, M., Schirmacher, P., Washington, K. M., Carneiro, F., Cree, I. A., & WHO Classification of Tumours Editorial Board (2020). The 2019 WHO classification of tumours of the digestive system. Histopathology, 76(2), 182-188. https://doi.org/10.1111/his.13975

Malfertheiner, P., Megraud, F., Rokkas, T., Gisbert, J. P., Liou, J. M., Schulz, C., Gasbarrini, A., Hunt, R. H., Leja, M., O'Morain, C., Rugge, M., Suerbaum, S., Tilg, H., Sugano, K., El-Omar, E. M., & European Helicobacter and Microbiota Study group (2022). Management of Helicobacter pylori infection: the Maastricht VI/Florence consensus report. Gut, 71(9), 1724-1762. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2022-327745

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-27

Номер

Том 19 № 3 (2022)

Розділ

Огляди

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Лицензия Creative Commons
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).