Закономірності розвитку ядра під’язикового нерва у пренатальному періоді онтогенезу людини: морфометричне дослідження

V. O. Tyholaz

Анотація


Глибше розуміння походження та диференціювання нейронів довгастого мозку сприятиме розумінню функціонального значення різноманітних нейронних комплексів, зокрема ядра під’язикового нерва. У науковій літературі мало досліджень, що стосуються гістоструктури та морфометричних параметрів ядра під’язикового нерва в ембріонів і плодів людини.

Мета роботи – встановити структуру, морфометричні параметри ядра під’язикового нерва та нервових клітин, що його формують, в ембріонів і плодів людини різного гестаційного віку.

Матеріали та методи. Здійснили морфологічне, гістологічне дослідження 230 ембріонів і плодів людини від 6–7 до 39–40 тижнів внутрішньоутробного розвитку.

Результати. У пренатальному періоді розвитку ядра під’язикового нерва з 17–18 тижнів гестації форма нейробластів змінюється з кулястої на овальну, з 20–21 тижня у структурі ядра крім овальних з’являються полігональні нервові клітини, з 37 тижня переважають полігональні нервові клітини над овальними. Встановлена найбільша площа ядра під’язикового нерва у плодів людини 39–40 тижнів гестації – 0,82±0,04 мм2. Середні значення площі нервових клітин є найбільшими у плодів людини 33–34 тижнів гестації – 301,2±9,3 мкм2, а середні значення ядер нервових клітин є найбільшими у плодів людини 39–40 тижнів гестації – 101,2±3,2 мкм2.

Висновки. Протягом пренатального онтогенезу виявлено найінтенсивніше збільшення площі ядра під’язикового нерва у плодів людини 10–11 тижнів  на 66,7 %, 12–13 тижнів – на 45,4 %, 20–21 тижня – на 31,2 %, 22–23 – на 36 %, 37–38 – на 45,1 %, 39–40 тижнів – на 42,7 % (p<0,01). Інтенсивне збільшення середньої площі нейробластів виявлене у плодів людини 10–11 тижня на 40,1 %, 17–18 – на 48,4 %, зменшення – у плодів людини 37–38 тижнів на 29,9 % (p<0,01). Найінтенсивніше збільшення середньої площі нейробластів виявлене у плодів людини 14–15 тижнів на 43,4 % та 39–40 тижнів – на 19,8 % (p<0,01). 


Ключові слова


пренатальний онтогенез; ядро під’язикового нерва; морфогенез; морфометричні параметри; цитометричні параметри

Повний текст:

PDF

Посилання


Boone,T., & Aldes, L. D. (1984) The ultrastructure of two distinct neuron populations in the hypoglossal nucleus of the rat. Exp Brain Res, 54, 321–6.

Lowe, A. A. (1978) Excitatory and inhibitory input to hypoglossal motoneurones and adjacent reticular formation neurones in cat. Exp Neurol., 62, 30–47.

Nara, T., Goto, N., & Yamaguchi, K. (1989) Development of the human hypoglossal nucleus: a morphometric study. Dev Neurosci., 11, 212–20. doi: 10.1159/000111900.

O’Kusky, J. R., & Norman, M. G. (1995) Sudden infant death syndrome: increased number of synapses in the hypoglossal nucleus. J Neuropathol Exp Neurol, 54, 627–34.

Paxinos G., & Mai Juergen, K. (2011) The Human Nervous System. Academic Press

Pearson, A. (1939) The hypoglossal nerve in human embryos. Comp Neurology, 71, 21–39.

Lavezzi, A. M., Corna, M., Mingrone, R., & Matturri, L. (2010) Study of the human hypoglossal nucleus: normal development and morpho–functional alterations in sudden unexplained late fetal and infant death. Brain & Development, 32, 275–284. doi: 10.1016/j.braindev.2009.05.006.

Withington–Wray, D. J., Mifflin, S. W., & Spyer, K. M. (1988) Intracellular analysis of respiratory–modulated hypoglossal motoneurons in the cat. Neuroscience, 25, 1041–51.




DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2016.3.87503

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет