DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2019.2.177199

Синдром ранньої реполяризації шлуночків у сучасній інтерпретації

T. V. Ashcheulova, N. M. Herasymchuk, I. V. Sytina

Анотація


 

Вивчення синдрому ранньої реполяризації шлуночків (СРРШ) пов’язано із чималим його поширенням у загальній популяції населення, зокрема серед молодих осіб та осіб, які займаються спортом.

Мета роботи – узагальнення даних експериментальних і клінічних досліджень, якими встановлено, що синдром ранньої реполяризації шлуночків – це ідіопатичний електрокардіографічний феномен, до якого різні фахівці ставляться неоднозначно. Оцінити стан серцево-судинної системи в обстежуваних і дорослих, і дітей із синдромом ранньої реполяризації шлуночків, а також запропонувати діагностичний алгоритм, якщо цей феномен виявлений на ЕКГ при допуску до фізичних навантажень і занять спортом.

Показано історію розвитку синдрому ранньої реполяризації шлуночків (СРРШ), який уперше був описаний R. Shipley і W. Halleran, з 1936 р. і донині. Клінічний інтерес до СРРШ виник унаслідок клінічно встановленого взаємозв’язку з летальними аритміями у здорових людей без структурних змін у серці. За чинними рекомендаціями провідних експертів, зокрема членів Товариства серцевого ритму (HRS), Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA), Азіатсько-Тихоокеанського товариства серцевого ритму (2015), слід розрізняти феномен і синдром ранньої реполяризації шлуночків. Наведено Шанхайську шкалу для діагностики синдрому ранньої реполяризації шлуночків, а також етіологію, електрофізіологію під час СРРШ, його сучасну класифікацію та електрокардіографічні ознаки. Показано особливості СРРШ у спортсменів і в дітей, а також особливості його лікування і профілактики.

Висновки. Синдром ранньої реполяризації шлуночків – важлива кардіологічна проблема. Майбутні клінічні та експериментальні дослідження мають зосередитися на з’ясуванні точних причин і механізмів розвитку синдрому ранньої реполяризації шлуночків, а також на розробленні стратегій профілактики передчасної смерті від серцевих причин в осіб із цими порушеннями електрокардіографічних ознак.

 


Ключові слова


синдром ранньої реполяризації шлуночків; фібриляція шлуночків; раптова серцева смерть

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Patton, K. K., Ellinor, P. T., Ezekowitz, M., Kowey, P., Lubitz, S. A., Perez, M., et al. (2016). Electrocardiographic early repolarization: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation, 133(15), 1520 1529. doi: 10.1161/CIR.0000000000000388

Mahida, S., Derval, N., Sacher, F., Berte, B., Yamashita, S., Hooks, D. A., et al. (2015). History and clinical significance of early repolarization syndrome. Heart Rhythm, 12(1), 242 249. doi: 10.1016/j.hrthm.2014.09.048

Ali, A., Butt, N., & Sheikh, A. S. (2015). Early repolarization syndrome: A cause of sudden cardiac death. World journal of cardiology, 7(8), 466–475. doi: 10.4330/wjc.v7.i8.466

Ignatova, T. B. (2015). Syndrom rannoi repoliaryzatsii shlunochkiv yak marker rozvytku sertsevo(sudynnoi patolohii v maibutnomu [Syndrome of early repolarization of ventricles as a marker of development of cardiovascular pathology in the future]. Perinatologiya i pediatriya, 4(64), 77–81. doi: 10.15574/PP.2015.64.77 [in Ukrainian].

Guerrier, K., Kwiatkowski, D., Czosek, R. J., Spar, D. S., Anderson, J. B., & Knilans, T. K. (2015). Short QT interval prevalence and clinical outcomes in a pediatric population. Circ Arrhythm Electrophysiol, 8, 1460–1464. doi: 10.1161/CIRCEP.115.003256

Macfarlane, P. W., Antzelevitch, C., Haissaguerre, M., Huikuri, H. V., Potse, M., Rosso, R., et al. (2015). The Early Repolarization Pattern: A Consensus Paper. Journal of the American College of Cardiology, 66(4), 470–477. doi: 10.1016/j.jacc.2015.05.033

Antzelevitch, C., Yan, G. X., Ackerman, M. J., Borggrefe, M., Corrado, D., Guo, J., et al. (2016). J-Wave syndromes expert consensus conference report: Emerging concepts and gaps in knowledge. Europace, 19(4), 665–694. doi: 10.1093/europace/euw235

Tsuda, T., Hayashi, K., Konno, T., Sakata, K., Fujita, T., Hodatsu, A., et al. (2017). J waves for predicting cardiac events in hypertrophic cardiomyopathy. JACC Clin Electrophysiol, 3(10), 1136–1142. doi: 10.1016/j.jacep.2017.03.010

Maron, M. S. (2017). J Point Elevation in Hypertrophic Cardiomyopathy. JACC: Clinical Electrophysiol., 3(10), 1143–1145. doi: 10.1016/j.jacep.2017.06.004

Biasco, L., Cristoforetti, Y., Castagno, D., Giustetto, C., Astegiano, P., Ganzit, G., et al. (2013). Clinical, electrocardiographic, echocardiographic characteristics and long-term follow-up of elite soccer players with J-point elevation. Circ Arrhythm Electrophysiol., 6(6), 1178–1184. doi: 10.1161/CIRCEP.113.000434

Shulenin, S. N., Boytsov, S. A., & Bobrov, A. L. (2013). Klinicheskoe znachenie sindroma rannej repolyarizacii zheludochkov, algoritm obsledovaniya pacientov [Clinical significance of early ventricular repolarization syndrome, algorithm of patients’ examination]. Medicina neotlozhnyh sostoyanij, 1(48), 117–124. [in Russian].

Maury, P., & Rollin, A. (2013). Prevalence of early repolarization/J wave patterns in the normal population. J Electrocardiol, 46(5), 411–416. doi: 10.1016/j.jelectrocard.2013.06.014

Al-Khatib, S. M., Stevenson, W. G., Ackerman, M. J., Bryant, W. J., Callans, D. J., & Curtis, A. B. (2018). 2017 AHA/ACC/HRS Guideline for Management of Patients With Ventricular Arrhythmias and the Prevention of Sudden Cardiac Death: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. J Am Coll Cardiol. 72(14), e91–e220.

Medvedev, M. M., & Veleslavova, O. E. (2018). Sindrom rannej repolyarizacii zheludochkov: stratifikaciya riska [Early ventricular repolarization syndrome: risk stratification]. Vestnik aritmologii, 91, 64–72. [in Russian].

Mercer, B. N., Begg, G. A., Page, S. P., Bennett, C. P., Tayebjee, M. H., & Mahida, S. (2016). Early Repolarization Syndrome; Mechanistic Theories and Clinical Correlates. Frontiers in physiology, 7. 266. doi: 10.3389/fphys.2016.00266

Sethi, K. K., Sethi, K. & Chutani, S. K. (2014). Early repolarisation and J wave syndromes. Indian Heart J., 66(4), 443–452. doi: 10.1016/j.ihj.2014.06.002

Patocskai, B., Barajas-Martinez, H., Hu, D., Gurabi, Z., Koncz, I., & Antzelevitch, C. (2016). Cellular and ionic mechanisms underlying effects of cilostazol, milrinone and isoproterenol to suppress arrhythmogenesis in an experimental model of early repolarization syndrome. Heart Rhythm., 13(6), 1326–1334. doi: 10.1016/j.hrthm.2016.01.024

Koncz, I., Gurabi, Z., Patocskai, B., Panama, B. K., Szél, T., Hu, D., et al. (2013). Mechanisms underlying the development of the electrocardiographic and arrhythmic manifestations of early repolarization syndrome. Journal of molecular and cellular cardiology, 68, 20–28. doi: 10.1016/j.yjmcc.2013.12.012

Szabó, I. A., Fárr, A., Kocsis, I., Máthé, L., Szilágyi, L., & Frigy, A. (2017). The Early Repolarization ECG Pattern–An Update. Acta Medica Marisiensis., 63(4), 165–169. doi: 10.1515/amma-2017-0032

Skuratova, N. A. (2016). Sindrom rannej repoljarizacii zheludochkov u detej i podrostkov: diagnosticheskij algoritm pri dopuske k fizicheskim nagruzkam [Early repolarization syndrome in children and adolescents: diagnostic algorithm to allow children to do physical exercise]. Problemy zdorov'ya i e'kologii, 4(50), 96–100.[in Russian].

Chichkov, М. Y., Svetlichkina, A. A., Chichkova, М. А., & Kovaleva, N. A. (2016). Sindrom rannej repolyarizacii zheludochkov u professional'nykh sportsmenov [The syndrome of early ventricular repolarization professional athletes]. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya, 5. Retrievrd from https://science-education.ru/ru/article/view?id=25258 [in Russian].

Muramoto, D., Yong, C. M., Singh, N., Aggarwal, S., Perez. M., Ashley, E., et al. (2014). Patterns and prognosis of all components of the J-wave pattern in multiethnic athletes and ambulatory patients. Am Heart J, 167(2), 259–266. doi: 10.1016/j.ahj.2013.10.027

Quattrini, F. M., Pelliccia, A., Assorgi, R., Dipaolo, F. M., Squeo, M. R., Culasso, F., et al. (2014). Benign clinical significance of J-wave pattern (early repolarization) in highly trained athletes. Heart Rhythm, 11(11), 1974–1982. doi: 10.1016/j.hrthm.2014.07.042

Serra-Grima, R., Donate, M., Alvarez-Garcia, J., Barradas-Pires, A., Ferrero, A., Carballeira, L., et al. (2015) Long-term follow-up of early repolarization pattern in elite athletes. American Journal of Medicine, 128(2), 192.e1–192.e9. doi: 10.1016/j.amjmed.2014.06.017

Nahshoni, E., Sclarovskys, S., Spitzer, S., Zalsman, G., Strasberg, B., & Weizman, A. (2009). Early Repolarization in Young Children with Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder Versus Normal Controls: A Retrospective Preliminary Chart Review Study. J Child and Adolescent Psychopharmacol, 19(6), 731–735. doi: 10.1089/cap.2009.0034

Safa, R., Thomas, R., & Karpawich, P. P. (2016). Electrocardiographic early repolarization characteristics and clinical presentations in the young: a benign finding or worrisome marker for arrhythmias. J Congenital Heart Disease, 12(1), 99–104. doi: 10.1111/chd.12410

Bourier, F., Denis, A., Cheniti, G., Lam, A., Vlachos, K., Takigawa, M., et al. (2018). Early Repolarization Syndrome: Diagnostic and Therapeutic Approach. Frontiers in cardiovascular medicine, 5,169. doi: 10.3389/fcvm.2018.00169

Thygesen, K., Alpert, J. S., Jaffe, A. S., Chaitman, B. R., Bax, J. J., Morrow, D. A., et al. (2018). Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction. Circulation, 138(20), e618–e651. doi.org/10.1161/cir.0000000000000617

Driver, B. E., Khalil, A., Henry, T., Kazmi, F., Adil, A. & Smith, S. W. (2017). A new 4-variable formula to differentiate normal variant ST segment elevation in V2-V4 (early repolarization) from subtle left anterior descending coronary occlusion - Adding QRS amplitude of V2 improves the model. J Electrocardiology, 50(5), 561–569. doi: 10.1016/j.jelectrocard.2017.04.005

Adler, Y., Charron, P., Imazio, M., Badano, L., Barón-Esquivias G, Bogaert, J., et al. (2015). 2015 ESC Guidelines for the diagnosis and management of pericardial diseases: The Task Force for the Diagnosis and Management of Pericardial Diseases of the European Society of Cardiology (ESC) Endorsed by: The European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Eur Heart J., 36(42), 2921–2964. doi: 10.1093/eurheartj/ehv318

Sacher, F., Jesel, L., Jais, P., & Haïssaguerre M. (2014). Insight into the mechanism of brugada syndrome: epicardial substrate and modification during ajmaline testing. Heart Rhythm, 11(4), 732–734. doi: 10.1016/j.hrthm.2013.05.023

Antzelevitch, C., & Yan G. (2015). J-wave syndromes: brugada and early repolarization syndromes. Heart Rhythm., 12(8), 1852–1866. doi: 10.1016/j.hrthm.2015.04.014

Zorzi, A., Leoni, L., Di Paolo, F. M., Rigato, I., Migliore, F., Bauce, B., et al. (2015). Differential diagnosis between early repolarization of athlete’s heart and coved-type Brugada electrocardiogram. Am J Cardiol., 115(4), 529–532. doi: 10.1016/j.amjcard.2014.11.035

Sharma, S., Drezner, J. A., Baggish, A., Papadakis, M., Wilson, M. G., Prutkin, J. M., et al. (2018). International recommendations for electrocardiographic interpretation in athletes. Eur Heart J., 39(16), 1466–1480. doi: 10.1093/eurheartj/ehw631




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет