Філотипи мікробіоти кишечника у хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2020.3.221771Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, абдомінальне ожиріння, мікробіота кишечника, філотипиАнотація
Мета роботи – вивчити вміст основних філотипів мікробіоти кишечника (МК) (Firmicutes, Bacteroidetes та Actinobacteria) в жителів України, які хворі на артеріальну гіпертензію (АГ), що перебігає на тлі абдомінального ожиріння (АО) та метаболічних порушень.
Матеріали та методи. Обстежили 70 хворих (жителі України) на АГ ІІ стадії, 2–3 ступенів (46 пацієнтів з АО, 24 – із нормальною масою тіла (НМТ)). Контрольна група – 20 практично здорових осіб. Обстеження передбачало стандартні клінічні, лабораторні й інструментальні методи. Вміст основних філотипів МК визначали шляхом ідентифікації загальної бактеріальної ДНК і ДНК Firmicutes, Bacteroidetes і Actinobacteria за допомогою методу кількісної полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. Статистичний аналіз результатів виконали за допомогою стандартних методів із застосуванням Microsoft Excel 17.0.
Результати. У хворих на АГ у поєднанні з АО, жителів України, виявили істотні відмінності відносного вмісту основних філотипів МК порівняно зі здоровими особами та хворими на АГ із НМТ: вірогідне збільшення відносного вмісту Firmicutes щодо групи контролю та вірогідне збільшення співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes порівняно з практично здоровими особами і з хворими на АГ із НМТ. Крім того, у хворих на АГ з АО, на відміну від хворих на АГ із НМТ, встановили, що зміни складу МК на рівні основних філотипів асоціюються з наявністю предіабету, показником інсулінорезистентності та рівнем у крові холестерину ліпопротеїдів низької щільності.
Висновки. Результати дослідження підтвердили, що зміни МК можуть відігравати важливу роль у патогенезі АГ та АО в жителів України.
Посилання
NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC) (2017). Worldwide trends in blood pressure from 1975 to 2015: a pooled analysis of 1479 population-based measurement studies with 19•1 million participants. Lancet, 389(10064), 37-55. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31919-5
Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E, Azizi, M., Burnier, M.,… Desormais, I. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). European Heart Journal, 39(33), 3021-3104. http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339
Redon, J., Martinez, F. & Pichler, G. (2019). The metabolic syndrome in hypertension. In G. Mancia, G. Grassi, K. P.Tsioufis, A. F. Dominiczak, & E. Agabiti Rosei (Eds.), Manual of Hypertension of the European Society of Hypertension (3rd ed., pp. 135-148). Press Taylor & Francis Group. https://doi.org/10.1201/9780429199189
Hall, M. E., & Hall, J. E. (2018). Pathogenesis of hypertension. In G. L. Bakris, M. J. Sorrentino (Eds.), Hypertension: A Companion to Braunwald's Heart Disease. (3rd ed., pp. 33-52). Elsevier.
Koval, S., Iushko, K., & Starchenko, T. (2018). Relations of Apelin with Cardiac Remodeling in Patients with Hypertension and Type 2 Diabetes. Folia medica, 60(1), 117-123. https://doi.org/10.1515/folmed-2017-0066
Koval, S. M., Yushko, K. O., Snihurska, I. O., Starchenko, T. G., Pankiv, V. I., Lytvynova, O. M., & Mysnychenko, O. V. (2019). Relations of angiotensin-(1-7) with hemodynamic and cardiac structural and functional parameters in patients with hypertension and type 2 diabetes. Arterial hypertension, 23(3), 183-189. http://doi.org/10.5603/AH.a2019.0012
Koval, S., Snihurska, I., Yushko, K., Lytvynova, O., & Berezin, A. (2019). Plasma microRNA-133а level in patients with essential arterial hypertension. Georgian medical news, (290), 52-59.
Koval, S. M., Snihurska, I. O., Yushko, K. O., Mysnychenko, O. V., Penkova, M. Y., Lytvynova, O. M., Berezin, A. E., & Lytvynov, V. S. (2020). Circulating microRNA-133a in Patients With Arterial Hypertension, Hypertensive Heart Disease, and Left Ventricular Diastolic Dysfunction. Frontiers in cardiovascular medicine, 7, 104. https://doi.org/10.3389/fcvm.2020.00104
Kazemian, N., Mahmoudi, M., Halperin, F., Wu, J. C., & Pakpour, S. (2020). Gut microbiota and cardiovascular disease: opportunities and challenges. Microbiome, 8(1), 36. https://doi.org/10.1186/s40168-020-00821-0
Katsimichas, T., Antonopoulos, A. S., Katsimichas, A., Ohtani, T., Sakata, Y., & Tousoulis, D. (2019). The intestinal microbiota and cardiovascular disease. Cardiovascular research, 115(10), 1471-1486. https://doi.org/10.1093/cvr/cvz135
Fadieienko, G. D., Gridnyev, O. Y., Chereliuk, N. I., & Kurinna, O. G. (2019). Rol kishechnoi mikrobioty v razvitii nealkogol'noi zhirovoi bolezni pecheni [The role of intestinal microbiome in the progression of non-alcoholic fatty liver disease]. Suchasna hastroenterolohiia, (4), 92-99. [in Russian].
Koval, S. M., Yushko, K. O., & Snihurska, I. O. (2020). Kyshkova mikrobiota ta arterialna hipertenziia (ohliad literatury). [Gut microbiota and hypertension (a literature review]. Zaporozhye medical journal, 22(4), 561-567. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.4.208409
Oyama, J. & Node, K. (2019). Gut microbiota and hypertension. Hypertens Res, 42, 741-743. http://doi.org/10.1038/s41440-018-0203-5
Kang, Y., & Cai, Y. (2018). Gut microbiota and hypertension: From pathogenesis to new therapeutic strategies. Clinics and research in hepatology and gastroenterology, 42(2), 110-117. https://doi.org/10.1016/j.clinre.2017.09.006
Magne, F., Gotteland, M., Gauthier, L., Zazueta, A., Pesoa, S., Navarrete, P., & Balamurugan, R. (2020). The Firmicutes/Bacteroidetes Ratio: A Relevant Marker of Gut Dysbiosis in Obese Patients?. Nutrients, 12(5), 1474. https://doi.org/10.3390/nu12051474
Kovalenko, V. M. Lutai, M. I., Sirenko, Yu. M., & Sychov, O. S. (Eds.). (2020). Certsevo-sudynni zakhvoriuvannia. Klasyfikatsiia, standarty diahnostyky ta likuvannia [Cardiovascular diseases. Classification, standards of diagnosis and treatment] (4th ed.). MORION. [in Ukrainian].
Obesity: preventing and managing the global epidemic. Report of a WHO consultation. (2000). World Health Organization technical report series, 894, i-253.
Cosentino, F., Grant, P. J., Aboyans, V., Bailey, C. J., Ceriello, A., Delgado, V., ... Wheeleret, D. C. (2020). 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: The Task Force for diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). European Heart Journal, 41(2), 255-323. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486
Sun, S., Lulla, A., Sioda, M., Winglee, K., Wu, M. C., Jacobs, D. R., Jr, Shikany, J. M., Lloyd-Jones, D. M., Launer, L. J., Fodor, A. A., & Meyer, K. A. (2019). Gut Microbiota Composition and Blood Pressure. Hypertension, 73(5), 998-1006. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.12109
Mushtaq, N., Hussain, S., Zhang, S., Yuan, L., Li, H., Ullah, S., Wang, Y., & Xu, J. (2019). Molecular characterization of alterations in the intestinal microbiota of patients with grade 3 hypertension. International journal of molecular medicine, 44(2), 513-522. https://doi.org/10.3892/ijmm.2019.4235
Yang, T., Santisteban, M. M., Rodriguez, V., Li, E., Ahmari, N., Carvajal, J. M., Zadeh, M., Gong, M., Qi, Y., Zubcevic, J., Sahay, B., Pepine, C. J., Raizada, M. K., & Mohamadzadeh, M. (2015). Gut dysbiosis is linked to hypertension. Hypertension, 65(6), 1331-1340. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.115.05315
Ley, R. E., Turnbaugh, P. J., Klein, S., & Gordon, J. I. (2006). Microbial ecology: human gut microbes associated with obesity. Nature, 444(7122), 1022-1023. https://doi.org/10.1038/4441022a
Turnbaugh, P. J., Hamady, M., Yatsunenko, T., Cantarel, B. L., Duncan, A., Ley, R. E., Sogin, M. L., Jones, W. J., Roe, B. A., Affourtit, J. P., Egholm, M., Henrissat, B., Heath, A. C., Knight, R., & Gordon, J. I. (2009). A core gut microbiome in obese and lean twins. Nature, 457(7228), 480-484. https://doi.org/10.1038/nature07540
Duncan, S. H., Lobley, G. E., Holtrop, G., Ince, J., Johnstone, A. M., Louis, P., & Flint, H. J. (2008). Human colonic microbiota associated with diet, obesity and weight loss. International journal of obesity, 32(11), 1720-1724. https://doi.org/10.1038/ijo.2008.155
Santacruz, A., Marcos, A., Wärnberg, J., Martí, A., Martin-Matillas, M., Campoy, C., Moreno, L. A., Veiga, O., Redondo-Figuero, C., Garagorri, J. M., Azcona, C., Delgado, M., García-Fuentes, M., Collado, M. C., Sanz, Y., & EVASYON Study Group (2009). Interplay between weight loss and gut microbiota composition in overweight adolescents. Obesity, 17(10), 1906-1915. https://doi.org/10.1038/oby.2009.112
Schwiertz, A., Taras, D., Schäfer, K., Beijer, S., Bos, N. A., Donus, C., & Hardt, P. D. (2010). Microbiota and SCFA in lean and overweight healthy subjects. Obesity, 18(1), 190-195. https://doi.org/10.1038/oby.2009.167
Allin, K. H., Tremaroli, V., Caesar, R., Jensen, B., Damgaard, M., Bahl, M. I., Licht, T. R., Hansen, T. H., Nielsen, T., Dantoft, T. M., Linneberg, A., Jørgensen, T., Vestergaard, H., Kristiansen, K., Franks, P. W., IMI-DIRECT consortium, Hansen, T., Bäckhed, F., & Pedersen, O. (2018). Aberrant intestinal microbiota in individuals with prediabetes. Diabetologia, 61(4), 810-820. https://doi.org/10.1007/s00125-018-4550-1
Le Chatelier, E., Nielsen, T., Qin, J., Prifti, E., Hildebrand, F., Falony, G., … Pedersen, O. (2013). Richness of human gut microbiome correlates with metabolic markers. Nature, 500(7464), 541-546. https://doi.org/10.1038/nature12506
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
