DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2020.3.221822

Наш досвід застосування одностороннього біпортального ендоскопічного поперекового міжтілового спондилодезу (UBLIF) і заднього поперекового міжтілового спондилодезу (PLIF) у лікуванні пацієнтів зі стенозом хребетного каналу поперекового відділу хребта

Ia. V. Fishchenko, I. V. Roy, A. A. Vladymirov, L. D. Kravchuk, R. I. Blonskyi

Анотація


 

Крім ендоскопічної дискектомії пацієнтам зі стенозом хребетного каналу поперекового відділу хребта доволі часто виконують ендоскопічну декомпресію і/або стабілізацію. Спінальна ендоскопічна хірургія має низку переваг щодо відкритих, але відсутність відмінностей за віддаленими клінічними результатами, малий робочий простір з обмеженим полем зору та велика крива навчання порівняно зі звичайними операціями є недоліками ендоскопічних операцій на хребті.

Мета роботи – порівняти клінічні й рентгенологічні результати застосування однобічного біпортального ендоскопічного трансфорамінального спондилодезу (UBLIF) і звичайного заднього поперекового міжтілового спондилодезу (PLIF), використовуючи дані річного періоду спостереження.

Матеріали та методи. Операцію методом UBLIF виконали 25 пацієнтам (вік – 68 ± 8 років), методом PLIF – 31 пацієнту (66 ± 9 років) на одному попереково-крижовому рівні (період спостереження – 1 рік). Оцінювали періопераційні дані, клінічні результати (рівень болю у спині, ногах за ВАШ (см), рівень порушення життєдіяльності, використовуючи опитувальник Освестрі (Oswestry Disability Index (ODI, %)).

Результати. Проаналізували ефективність двох методик – однобічного біпортального ендоскопічного поперекового міжтілового спондилодезу (UBLIF) і традиційного заднього поперекового міжтілового спондилодезу (PLIF). Оцінювання болю у спині: істотне поліпшення через 1 тиждень після операції спостерігали у групі UBLIF (3,8 ± 1,0 см), а у групі PLIF динаміка незначна (5,2 ± 1,1 см); показник болю у спині у групі PLIF суттєво покращився тільки через 1 рік (PLIF – 3,4 ± 1,4 см, UBLIF – 3,1 ± 0,8 см). Оцінюючи якість життя, позитивну динаміку за опитувальником Освестрі (Oswestry Disability Index, ODI) спостерігали протягом 1 року в обох групах (UBLIF – 32,7 ± 5,6 %, PLIF – 29,2 ± 10,1 %), істотних відмінностей за частотою ускладнень між групами не було.

Висновки. UBLIF менш інвазивна порівняно з PLIF, але UBLIF потребує більше часу для виконання операції, ніж PLIF. Перевага операції методом PLIF – менша тривалість, недолік – більша кількість пацієнтів, які потребують гемотрансфузії, ніж при операції UBLIF.


Ключові слова


однобічний біпортальний ендоскопічний поперековий міжтіловий спонділодез; задній поперековий міжтіловий спонділодез

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Basques, B. A., Golinvaux, N. S., Bohl, D. D., Yacob, A., Toy, J. O., Varthi, A. G., & Grauer, J. N. (2014). Use of an operating microscope during spine surgery is associated with minor increases in operating room times and no increased risk of infection. Spine, 39(22), 1910-1916. https://doi.org/10.1097/BRS.0000000000000558

Boukebir, M. A., Berlin, C. D., Navarro-Ramirez, R., Heiland, T., Schöller, K., Rawanduzy, C., Kirnaz, S., Jada, A., & Härtl, R. (2017). Ten-Step Minimally Invasive Spine Lumbar Decompression and Dural Repair Through Tubular Retractors. Operative neurosurgery, 13(2), 232-245. https://doi.org/10.1227/NEU.0000000000001407

Elkan, P., Sten-Linder, M., Hedlund, R., Willers, U., Ponzer, S., & Gerdhem, P. (2016). Markers of inflammation and fibrinolysis in relation to outcome after surgery for lumbar disc herniation. A prospective study on 177 patients. European spine journal, 25(1), 186-191. https://doi.org/10.1007/s00586-015-3998-7

Gibson, J., Subramanian, A. S., & Scott, C. (2017). A randomised controlled trial of transforaminal endoscopic discectomy vs microdiscectomy. European spine journal, 26(3), 847-856. https://doi.org/10.1007/s00586-016-4885-6

Hara, M., Takahashi, H., Yokoyama, Y., Wada, A., Hasegawa, K., & Iida, Y. (2015). Comparison of the invasiveness of conventional discectomy and microendoscopic discectomy for lumbar disc herniation: Differences in the methods of approach. Asian journal of endoscopic surgery, 8(1), 40-47. https://doi.org/10.1111/ases.12143

Heo, D. H., Son, S. K., Eum, J. H., & Park, C. K. (2017). Fully endoscopic lumbar interbody fusion using a percutaneous unilateral biportal endoscopic technique: technical note and preliminary clinical results. Neurosurgical focus, 43(2), E8. https://doi.org/10.3171/2017.5.FOCUS17146

Hsu, H. T., Chang, S. J., Yang, S. S., & Chai, C. L. (2013). Learning curve of full-endoscopic lumbar discectomy. European spine journal, 22(4), 727-733. https://doi.org/10.1007/s00586-012-2540-4

Hwa Eum, J., Hwa Heo, D., Son, S. K., & Park, C. K. (2016). Percutaneous biportal endoscopic decompression for lumbar spinal stenosis: a technical note and preliminary clinical results. Journal of neurosurgery. Spine, 24(4), 602-607. https://doi.org/10.3171/2015.7.SPINE15304

Jacquot, F., & Gastambide, D. (2013). Percutaneous endoscopic transforaminal lumbar interbody fusion: is it worth it?. International orthopaedics, 37(8), 1507-1510. https://doi.org/10.1007/s00264-013-1905-6

Jin-Tao, Q., Yu, T., Mei, W., Xu-Dong, T., Tian-Jian, Z., Guo-Hua, S., Lei, C., Yue, H., Zi-Tian, W., & Yue, Z. (2015). Comparison of MIS vs. open PLIF/TLIF with regard to clinical improvement, fusion rate, and incidence of major complication: a meta-analysis. European spine journal, 24(5), 1058-1065. https://doi.org/10.1007/s00586-015-3890-5

Komp, M., Hahn, P., Oezdemir, S., Giannakopoulos, A., Heikenfeld, R., Kasch, R., Merk, H., Godolias, G., & Ruetten, S. (2015). Bilateral spinal decompression of lumbar central stenosis with the full-endoscopic interlaminar versus microsurgical laminotomy technique: a prospective, randomized, controlled study. Pain physician, 18(1), 61-70.

Lee, C. H., Choi, M., Ryu, D. S., Choi, I., Kim, C. H., Kim, H. S., & Sohn, M. J. (2018). Efficacy and Safety of Full-endoscopic Decompression via Interlaminar Approach for Central or Lateral Recess Spinal Stenosis of the Lumbar Spine: A Meta-analysis. Spine, 43(24), 1756-1764. https://doi.org/10.1097/BRS.0000000000002708

Lee, K. H., Yue, W. M., Yeo, W., Soeharno, H., & Tan, S. B. (2012). Clinical and radiological outcomes of open versus minimally invasive transforaminal lumbar interbody fusion. European spine journal, 21(11), 2265-2270. https://doi.org/10.1007/s00586-012-2281-4

Lee, S., Lee, J. W., Yeom, J. S., Kim, K. J., Kim, H. J., Chung, S. K., & Kang, H. S. (2010). A practical MRI grading system for lumbar foraminal stenosis. AJR. American journal of roentgenology, 194(4), 1095-1098. https://doi.org/10.2214/AJR.09.2772

Rasouli, M. R., Rahimi-Movaghar, V., Shokraneh, F., Moradi-Lakeh, M., & Chou, R. (2014). Minimally invasive discectomy versus microdiscectomy/open discectomy for symptomatic lumbar disc herniation. The Cochrane database of systematic reviews, (9), CD010328. https://doi.org/10.1002/14651858.CD010328.pub2

Ruan, W., Feng, F., Liu, Z., Xie, J., Cai, L., & Ping, A. (2016). Comparison of percutaneous endoscopic lumbar discectomy versus open lumbar microdiscectomy for lumbar disc herniation: A meta-analysis. International journal of surgery, 31, 86-92. https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2016.05.061

Torudom, Y., & Dilokhuttakarn, T. (2016). Two Portal Percutaneous Endoscopic Decompression for Lumbar Spinal Stenosis: Preliminary Study. Asian spine journal, 10(2), 335-342. https://doi.org/10.4184/asj.2016.10.2.335

Wang, M. Y., & Grossman, J. (2016). Endoscopic minimally invasive transforaminal interbody fusion without general anesthesia: initial clinical experience with 1-year follow-up. Neurosurgical focus, 40(2), E13. https://doi.org/10.3171/2015.11.FOCUS15435

Youn, M. S., Shin, J. K., Goh, T. S., & Lee, J. S. (2018). Full endoscopic lumbar interbody fusion (FELIF): technical note. European spine journal, 27(8), 1949-1955. https://doi.org/10.1007/s00586-018-5521-4




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет