Випадок успішного лікування глибоконедоношеної дитини з некротичним ентероколітом, що ускладнений сепсисом бактеріально-грибкової етіології

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.1.252134

Ключові слова:

некротичний ентероколіт, перитоніт, сепсис, недоношена дитина

Анотація

Мета роботи – ознайомити лікарів-практиків з випадком успішного хірургічного лікування та інтенсивної терапії глибоконедоношеної дитини з некротичним ентероколітом (НЕК), що ускладнений перфорацією кишечника та сепсисом змішаної бактеріально-грибкової етіології.

Матеріали та методи. Дитина перебувала на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР. Дитині виконали клінічні та біохімічні аналізи крові, мікробіологічні, рентгенологічні та ультразвукові дослідження на обладнанні лікарні.

Результати. Глибоконедоношена дитина з дуже низькою масою тіла перенесла дев’ять травматичних оперативних втручань з приводу НЕК з перфорацією шлунка та кишківника, розлитого перитоніту, спайкової кишкової непрохідності. Стан дитини ускладнився сепсисом змішаної бактеріально-грибкової етіології. Передопераційна підготовка передбачала антибактеріальну терапію, інфузійну терапію з включенням сучасних збалансованих полііонних розчинів, інотропну підтримку.

Під час і після оперативних втручань дитині призначали мультимодальні комбіновані антистресові анестезії з використанням нейроаксіальних блокад, подовжену штучну вентиляцію легень, антибактеріальну терапію сучасними препаратами за деескалаційним принципом, враховуючи висіви дитини та мікробіологічні особливості відділення, протигрибкову терапію препаратами резерву, імунозамісну терапію; дитина отримувала парентеральне харчування, їй була призначена інфузійна програма з використанням препаратів крові за показаннями. Незважаючи на критично тяжкий стан дитини та морфофункціональну незрілість, у результаті лікування вона вижила, не має неврологічного дефіциту, маса її тіла збільшилася вчетверо від вихідної.

Висновки. Застосування мультимодальної комбінованої анестезії з використанням каудально-епідуральних блокад в інтра- та післяопераційному періодах, адекватна респіраторна та гемодинамічна підтримка, парентеральне на раннє ентеральне харчування у глибоконедоношеної дитини з НЕК, імовірно, позначилися на антиноцицептивному захисті та сприяли позитивному результату лікування після дев’яти ургентних операцій. Призначення антибіотиків резерву за принципом деескалації, враховуючи чутливість бактеріальної флори, здійснення бактеріологічного моніторингу й імунозамісної терапії мали позитивний ефект під час лікування сепсису, що ускладнив перебіг НЕК у новонародженого.

Біографії авторів

М. Ю. Курочкін, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. дитячих хвороб

А. Г. Давидова, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. дитячих хвороб

M. O. Макарова, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. дитячої хірургії та анестезіології

І. Г. Денисенко, КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР, Україна

зав. відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених

Ю. В. Городкова, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук (PhD), асистент каф. дитячих хвороб

Посилання

Isani, M. A., Delaplain, P. T., Grishin, A., & Ford, H. R. (2018). Evolving understanding of neonatal necrotizing enterocolitis. Current opinion in pediatrics, 30(3), 417-423. https://doi.org/10.1097/MOP.0000000000000629

Heida, F. H., Stolwijk, L., Loos, M. H., van den Ende, S. J., Onland, W., van den Dungen, F. A., Kooi, E. M., Bos, A. F., Hulscher, J. B., & Bakx, R. (2017). Increased incidence of necrotizing enterocolitis in the Netherlands after implementation of the new Dutch guideline for active treatment in extremely preterm infants: Results from three academic referral centers. Journal of pediatric surgery, 52(2), 273-276. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2016.11.024

Mavropulo, T. K. (2017). Nekrotyzuiuchyi enterokolit novonarodzhenykh - problemy diahnostyky [Neonatal necrotizing enterocolitis - diagnostic problems]. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine, 7(4), 95-101. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.4.26.2017.17

Markel, T. A., Martin, C. A., Chaaban, H., Canvasser, J., Tanner, H., Denchik, H., & Good, M. (2020). New directions in necrotizing enterocolitis with early-stage investigators. Pediatric research, 88(Suppl 1), 35-40. https://doi.org/10.1038/s41390-020-1078-0

Neu, J., & Pammi, M. (2017). Pathogenesis of NEC: Impact of an altered intestinal microbiome. Seminars in perinatology, 41(1), 29-35. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2016.09.015

Baranowski, J. R., & Claud, E. C. (2019). Necrotizing Enterocolitis and the Preterm Infant Microbiome. Advances in experimental medicine and biology, 1125, 25-36. https://doi.org/10.1007/5584_2018_313

Ma, Y. P., Ma, J. Y., & Tong, X. M. (2018). [A review of the relationship between gut microbiome and necrotizing enterocolitis in preterm infants]. Chinese journal of contemporary pediatrics, 20(8), 680-685. https://doi.org/10.7499/j.issn.1008-8830.2018.08.015

Wandro, S., Osborne, S., Enriquez, C., Bixby, C., Arrieta, A., & Whiteson, K. (2018). The Microbiome and Metabolome of Preterm Infant Stool Are Personalized and Not Driven by Health Outcomes, Including Necrotizing Enterocolitis and Late-Onset Sepsis. mSphere, 3(3), e00104-18. https://doi.org/10.1128/mSphere.00104-18

Pammi, M., Cope, J., Tarr, P. I., Warner, B. B., Morrow, A. L., Mai, V., Gregory, K. E., Kroll, J. S., McMurtry, V., Ferris, M. J., Engstrand, L., Lilja, H. E., Hollister, E. B., Versalovic, J., & Neu, J. (2017). Intestinal dysbiosis in preterm infants preceding necrotizing enterocolitis: a systematic review and meta-analysis. Microbiome, 5(1), 31. https://doi.org/10.1186/s40168-017-0248-8

Samuels, N., van de Graaf, R. A., de Jonge, R., Reiss, I., & Vermeulen, M. J. (2017). Risk factors for necrotizing enterocolitis in neonates: a systematic review of prognostic studies. BMC pediatrics, 17(1), 105. https://doi.org/10.1186/s12887-017-0847-3

Hackam, D., & Caplan, M. (2018). Necrotizing enterocolitis: Pathophysiology from a historical context. Seminars in pediatric surgery, 27(1), 11-18. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2017.11.003

Meister, A. L., Doheny, K. K., & Travagli, R. A. (2020). Necrotizing enterocolitis: It's not all in the gut. Experimental biology and medicine, 245(2), 85-95. https://doi.org/10.1177/1535370219891971

Gordon, P. V., Swanson, J. R., MacQueen, B. C., & Christensen, R. D. (2017). A critical question for NEC researchers: Can we create a consensus definition of NEC that facilitates research progress?. Seminars in perinatology, 41(1), 7-14. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2016.09.013

Juhl, S. M., Hansen, M. L., Fonnest, G., Gormsen, M., Lambaek, I. D., & Greisen, G. (2017). Poor validity of the routine diagnosis of necrotising enterocolitis in preterm infants at discharge. Acta paediatrica (Oslo, Norway : 1992), 106(3), 394-398. https://doi.org/10.1111/apa.13541

Eaton, S. (2017). Necrotizing enterocolitis symposium: Epidemiology and early diagnosis. Journal of pediatric surgery, 52(2), 223-225. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2016.11.013

Gephart, S. M., Gordon, P. V., Penn, A. H., Gregory, K. E., Swanson, J. R., Maheshwari, A., & Sylvester, K. (2018). Changing the paradigm of defining, detecting, and diagnosing NEC: Perspectives on Bell's stages and biomarkers for NEC. Seminars in pediatric surgery, 27(1), 3-10. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2017.11.002

Robinson, J. R., Rellinger, E. J., Hatch, L. D., Weitkamp, J. H., Speck, K. E., Danko, M., & Blakely, M. L. (2017). Surgical necrotizing enterocolitis. Seminars in perinatology, 41(1), 70-79. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2016.09.020

Gilfillan, M., & Bhandari, V. (2017). Biomarkers for the diagnosis of neonatal sepsis and necrotizing enterocolitis: Clinical practice guidelines. Early human development, 105, 25-33. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2016.12.002

Vorotyntsev, S. I., Hrynovska, M. B., Sofilkanych, M. M., & Zakharchuk, O. V. (2018). Efficacy of regional analgesia techniques in abdominal surgery patients with obesity. Pathologia, 15(2), 229-235. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.2.141426

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-15

Номер

Розділ

Клінічний випадок