Кількісне ультразвукове оцінювання стану кісткової тканини в недоношених новонароджених близнюків

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.1.252562

Ключові слова:

недоношені новонароджені, близнюки, ультразвукова денситометрія

Анотація

Багатоплідна вагітність пов’язана з високим ризиком народження недоношених новонароджених близнюків (ННБ) та формуванням у них зменшеної кісткової маси. Визначення стану кісткової тканини (КТ) після народження важливе для розуміння динаміки її змін у зростанні ННБ.

Мета роботи – проаналізувати результати кількісного ультразвукового оцінювання стану кісткової тканини у ННБ.

Матеріали та методи. Обстежили 24 пари близнюків раннього неонатального віку, а також 39 дітей від одноплідної вагітності (ОВ) в гестаційному віці (ГВ) народження 30–36 тижнів. Залучали пари близнюків з різницею в масі тіла 5 % і більше. Стан КТ визначали ультразвуковим денситометром «Sunlight Omnisense 9000», вимірюючи швидкість проходження ультразвуку (SOS, м/с).

Результати. У ГВ до 34 тижнів формування КТ за SOS у близнюків не відрізнялися ні між собою, ні від новонароджених від ОВ відповідного ГВ. У ННБ, починаючи з 34 тижня гестації та більше, SOS збільшувався (p < 0,05) у сибсів із меншою масою тіла проти більших за масою тіла – 2925 (2887; 3036) м/с та 2866 (2801; 2895) м/с відповідно. За кореляційними зв’язками масу тіла ННБ не визначили як суттєвий фактор, що впливав на стан КТ. SOS у ННБ мав слабку позитивну кореляційну залежність (R = 0,29, p < 0,05) від їхнього ГВ, а в новонароджених від ОВ виявили сильний прямий кореляційний зв’язок (R = 0,78, p < 0,05).

Серед чинників, що впливали на стан КТ за SOS у ННБ, визначили зворотні середні кореляційні зв’язки з фактором збільшення кількостей вагітностей (R= -0,59, p < 0,05) та з народженням від монохоріальної багатоплідної вагітності (R= -0,57, p < 0,05).

Висновки. SOS у дітей, народжених у ГВ 34 тижні та більше, становив 2925 (2887; 3036) м/с у ННБ, менших за масою тіла в парах. Цей показник вищий (p < 0,05), ніж у більших за масою тіла сибсів і ННБ, народжених у ГВ менше ніж 34 тижні. SOS у ННБ мав слабкий кореляційний зв’язок (p < 0,05) із їхнім ГВ на відміну від дітей, народжених у тому самому ГВ від ОВ, і не мав кореляційного зв’язку з масою тіла близнюків. Виявили середній кореляційний зв’язок (p < 0,05) між низьким SOS у ННБ і кількістю попередніх вагітностей, а також із народженням від монохоріальної багатоплідної вагітності.

 

Біографії авторів

А. Ю. Цимбал, Запорізький державний медичний університет, Україна

очний аспірант каф. дитячих хвороб

Ю. В. Котлова, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. дитячих хвороб

Посилання

Martin, J. A., Hamilton, B. E., Osterman, M., & Driscoll, A. K. (2019). Births: Final Data for 2018. National vital statistics reports : from the Centers for Disease Control and Prevention, National Center for Health Statistics, National Vital Statistics System, 68(13), 1-47.

Tkachenko, A. (2019). Porivnialnyi analiz perebihu vahitnosti, polohiv i stanu novonarodzhenykh pry dviiniakh z monokhorialnym typom platsentatsii [Comparative analysis of the pregnancy, labour and condition of newborn twins with monochorionic type of placentation]. Zdorov'e zhenshchiny - Health of woman, (4), 46-49. https://doi.org/10.15574/hw.2019.140.46

Weghofer, A., Klein, K., Stammler-Safar, M., Worda, C., Barad, D., Husslein, P., & Gleicher, N. (2010). The impact of fetal gender on prematurity in dichorionic twin gestations after in vitro fertilization. Reproductive Biology and Endocrinology, 8(1), 57. https://doi.org/10.1186/1477-7827-8-57

Puccio, G., Giuffré, M., Piccione, M., Piro, E., Rinaudo, G., & Corsello, G. (2013). Intrauterine growth restriction and congenital malformations: a retrospective epidemiological study. Italian Journal of Pediatrics, 39(1), 23. https://doi.org/10.1186/1824-7288-39-23

Tong, L., Gopal-Kothandapani, J., & Offiah, A. (2018). Feasibility of quantitative ultrasonography for the detection of metabolic bone disease in preterm infants - systematic review. Pediatric Radiology, 48(11), 1537-1549. https://doi.org/10.1007/s00247-018-4161-5

Mihatsch, W., Thome, U., & Saenz de Pipaon, M. (2021). Update on Calcium and Phosphorus Requirements of Preterm Infants and Recommendations for Enteral Mineral Intake. Nutrients, 13(5), 1470. https://doi.org/10.3390/nu13051470

Gleason, J. L., Yeung, E., Sundaram, R., Mendola, P., Bell, E. M., Vafai, Y., Robinson, S. L., Putnick, D. L., & Grantz, K. L. (2021). Developmental outcomes in small-for-gestational age twins using a singleton vs twin birthweight reference. American journal of obstetrics & gynecology MFM, 3(6), 100465. https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2021.100465

Grantz, K. L., Grewal, J., Albert, P. S., Wapner, R., D'Alton, M. E., Sciscione, A., Grobman, W. A., Wing, D. A., Owen, J., Newman, R. B., Chien, E. K., Gore-Langton, R. E., Kim, S., Zhang, C., Buck Louis, G. M., & Hediger, M. L. (2016). Dichorionic twin trajectories: the NICHD Fetal Growth Studies. American journal of obstetrics and gynecology, 215(2), 221.e1-221.e16. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.04.044

Fenton, T. R., & Kim, J. H. (2013). A systematic review and meta-analysis to revise the Fenton growth chart for preterm infants. BMC pediatrics, 13, 59. https://doi.org/10.1186/1471-2431-13-59

Borg, S. A., Buckley, H., Owen, R., Marin, A. C., Lu, Y., Eyles, D., Lacroix, D., Reilly, G. C., Skerry, T. M., & Bishop, N. J. (2018). Early life vitamin D depletion alters the postnatal response to skeletal loading in growing and mature bone. PloS one, 13(1), e0190675. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0190675

Fox, N., Rebarber, A., Klauser, C., Roman, A., & Saltzman, D. (2010). Intrauterine Growth Restriction in Twin Pregnancies: Incidence and Associated Risk Factors. American Journal Of Perinatology, 28(04), 267-272. https://doi.org/10.1055/s-0030-1270116

Leombroni, M., Liberati, M., Fanfani, F., Pagani, G., Familiari, A., Buca, D., Manzoli, L., Scambia, G., Rizzo, G., & D'Antonio, F. (2017). Diagnostic accuracy of ultrasound in predicting birth-weight discordance in twin pregnancy: systematic review and meta-analysis. Ultrasound in obstetrics & gynecology, 50(4), 442-450. https://doi.org/10.1002/uog.17348

Al-Agha, A. E., Kabli, Y. O., AlBeiruty, M. G., & Milyani, A. A. (2019). Determinants of bone mineral density through quantitative ultrasound screening of healthy children visiting ambulatory paediatric clinics. Saudi medical journal, 40(6), 560-567. https://doi.org/10.15537/smj.2019.6.24234

Kara, S., Güzoğlu, N., Göçer, E., Arıkan, F. I., Dilmen, U., & Dallar Bilge, Y. (2016). Evaluation of bone metabolism in newborn twins using quantitative ultrasound and biochemical parameters. The journal of maternal-fetal & neonatal medicine, 29(6), 944-948. https://doi.org/10.3109/14767058.2015.1025743

Fewtrell, M. S., Loh, K. L., Chomtho, S., Kennedy, K., Hawdon, J., & Khakoo, A. (2008). Quantitative ultrasound (QUS): a useful tool for monitoring bone health in preterm infants?. Acta paediatrica, 97(12), 1625-1630. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2008.00992.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-15

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження