Оцінювання ефективності виконання антирефлюксних операцій у пацієнтів із грижею стравохідного отвору діафрагми
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.3.253116Ключові слова:
грижа стравохідного отвору діафрагми, лапароскопія, фундоплікація, крурорафія, алопластикаАнотація
Загальновизнаний «золотий стандарт» у хірургічному лікуванні гриж стравохідного отвору діафрагми – лапароскопічна фундоплікація з крурорафією. Втім, актуальним залишається питання щодо вибору методу фундоплікації для покращення результатів оперативного втручання.
Мета роботи – визначення ефективності антирефлюксних втручань і частоти післяопераційних дисфагій у пацієнтів із грижею стравохідного отвору діафрагми.
Матеріали та методи. Проаналізували показники 38 хворих у ранньому і віддаленому післяопераційних періодах, прооперованих із застосуванням фундоплікації за Ніссеном і Тупе, з інтегральним оцінюванням проявів синдрому дисфагії. У 17 (44,7 %) пацієнтів (перша група) здійснили лапароскопічну задню крурорафію з фундоплікацією за Ніссеном у модифікації Short-Flopрy-Nissen; у 21 (55,3 %) хворого (друга група) – задню крурорафію з фундоплікацією за Тупе.
Результати. У післяопераційному періоді інтенсивність болю за рейтинговою шкалою мінімальна в 70,6 % і 71,4 % випадків, помірна – в 23,5 % і 14,3 %, сильна – в 5,9 % і 14,3 % пацієнтів першої та другої груп відповідно. Перший ступінь дисфагії (можливість ковтати рідку їжу та рідину) встановили у 5 із 17 (29,4 %) пацієнтів першої групи з наступною регресією в 4 із 5 хворих протягом 5 днів; у другій групі явища дисфагії не зареєстрували. Зіставивши показники всіх шкал інтегрального аналізу якості життя пацієнтів обох груп, вірогідну різницю не встановили.
Висновки. Результати дослідження показали сумісність обох методів без відмінностей за рівнем якості життя у віддаленому післяопераційному періоді. Незначні відмінності за частотою виникнення синдрому дисфагії після операції вказують на потребу більш диференційованого підходу до вибору пластики грижі стравохідного отвору діафрагми.
Посилання
Reynolds, J. L., Zehetner, J., Nieh, A., Bildzukewicz, N., Sandhu, K., Katkhouda, N., & Lipham, J. C. (2016). Charges, outcomes, and complications: a comparison of magnetic sphincter augmentation versus laparoscopic Nissen fundoplication for the treatment of GERD. Surgical endoscopy, 30(8), 3225-3230. https://doi.org/10.1007/s00464-015-4635-6
Neuvonen, P., Sand, J., Matikainen, M., & Rantanen, T. (2017). Does Nissen Fundoplication Provide Lifelong Reflux Control? Symptomatic Outcome After 31-33 Years. World journal of surgery, 41(8), 2046-2052. https://doi.org/10.1007/s00268-017-3924-8
Schwameis, K., Zehetner, J., Rona, K., Crookes, P., Bildzukewicz, N., Oh, D. S., Ro, G., Ross, K., Sandhu, K., Katkhouda, N., Hagen, J. A., & Lipham, J. C. (2017). Post-Nissen Dysphagia and Bloating Syndrome: Outcomes After Conversion to Toupet Fundoplication. Journal of gastrointestinal surgery, 21(3), 441-445. https://doi.org/10.1007/s11605-016-3320-y
Le Page, P. A., Furtado, R., Hayward, M., Law, S., Tan, A., Vivian, S. J., Van der Wall, H., & Falk, G. L. (2015). Durability of giant hiatus hernia repair in 455 patients over 20 years. Annals of the Royal College of Surgeons of England, 97(3), 188-193. https://doi.org/10.1308/003588414X14055925060839
Grubnik, V., Grubnik, V., & Paranyak, M. (2020). Povtorni laparoskopichni antyrefliuksni operatsii u patsiientiv z hryzhamy stravokhidnoho otvoru diafrahmy [Redo laparoscopic antireflux surgery in patients with hiatal hernia]. Kharkiv Surgical School, (3), 36-39. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.37699/2308-7005.3.2020.07
Pasalich, D. S., Witkiewitz, K., McMahon, R. J., Pinderhughes, E. E., & Conduct Problems Prevention Research Group (2016). Indirect Effects of the Fast Track Intervention on Conduct Disorder Symptoms and Callous-Unemotional Traits: Distinct Pathways Involving Discipline and Warmth. Journal of abnormal child psychology, 44(3), 587-597. https://doi.org/10.1007/s10802-015-0059-y
Brown, A. M., Nagle, R., Pucci, M. J., Chojnacki, K., Rosato, E. L., & Palazzo, F. (2019). Perioperative Outcomes and Quality of Life after Repair of Recurrent Hiatal Hernia Are Compromised Compared with Primary Repair. The American surgeon, 85(5), 556-560.
Sheiko, V. D., Krishanovsky, O. A., Kaliuzhka, A. S., Dolzhkovyi, S. V., Sytnik, D. A., & Shkurupiy, O. A. (2020). Parakhiatalni hryzhi u strukturi hryzh dilianky stravokhidnoho otvoru diafrahmy [Parahiatal hernia in structure of hernias in region of esophageal diaphragmatic hiatus]. Klinicheskaia Khirurgiia, 87(3-4), 74-77. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.26779/2522-1396.2020.3-4.74
Huddy, J. R., Markar, S. R., Ni, M. Z., Morino, M., Targarona, E. M., Zaninotto, G., & Hanna, G. B. (2016). Laparoscopic repair of hiatus hernia: Does mesh type influence outcome? A meta-analysis and European survey study. Surgical endoscopy, 30(12), 5209-5221. https://doi.org/10.1007/s00464-016-4900-3
Usenko, A., Tyvonchuk, O., Dmytrenko, О., Tereshkevych, I., & Babii, I. (2021). Suchasni aspekty likuvannia hryzhi stravokhidnoho otvoru diafrahmy ta yii osnovnykh uskladnen [Modern aspects of treatment of hiatal hernia and its main complications]. Zaporozhye medical journal, 23(2), 207-213. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.2.209629
Prassas, D., Krieg, A., Rolfs, T. M., & Schumacher, F. J. (2017). Long-term outcome of laparoscopic Nissen fundoplication in a regional hospital setting. International journal of surger, 46, 75-78. https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2017.08.580
Moore, M., Afaneh, C., Benhuri, D., Antonacci, C., Abelson, J., & Zarnegar, R. (2016). Gastroesophageal reflux disease: A review of surgical decision making. World journal of gastrointestinal surgery, 8(1), 77-83. https://doi.org/10.4240/wjgs.v8.i1.77
Du, X., Hu, Z., Yan, C., Zhang, C., Wang, Z., & Wu, J. (2016). A meta-analysis of long follow-up outcomes of laparoscopic Nissen (total) versus Toupet (270°) fundoplication for gastro-esophageal reflux disease based on randomized controlled trials in adults. BMC gastroenterology, 16(1), 88. https://doi.org/10.1186/s12876-016-0502-8
Rona, K. A., Reynolds, J., Schwameis, K., Zehetner, J., Samakar, K., Oh, P., Vong, D., Sandhu, K., Katkhouda, N., Bildzukewicz, N., & Lipham, J. C. (2017). Efficacy of magnetic sphincter augmentation in patients with large hiatal hernias. Surgical endoscopy, 31(5), 2096-2102. https://doi.org/10.1007/s00464-016-5204-3
Asti, E., Lovece, A., Bonavina, L., Milito, P., Sironi, A., Bonitta, G., & Siboni, S. (2016). Laparoscopic management of large hiatus hernia: five-year cohort study and comparison of mesh-augmented versus standard crura repair. Surgical endoscopy, 30(12), 5404-5409. https://doi.org/10.1007/s00464-016-4897-7
Fuchs, K. H. (2020). Definition and Pathophysiology of Gastroesophageal Reflux Disease. In S. Horgan, K. H. Fuchs (Eds.), Management of Gastroesophageal Reflux Disease (pp. 1-17). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-48009-7_1
Chandrasoma, P. (2021). Pathophysiology of Lower Esophageal Sphincter Damage: A New Method of Diagnosis of Gastroesophageal Reflux Disease. In S. F. Schoppmann, M. Riegler (Eds.), Multidisciplinary Management of Gastroesophageal Reflux Disease (pp. 1-32). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-53751-7_1
Tian, Z. C., Wang, B., Shan, C. X., Zhang, W., Jiang, D. Z., & Qiu, M. (2015). A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials to Compare Long-Term Outcomes of Nissen and Toupet Fundoplication for Gastroesophageal Reflux Disease. PloS one, 10(6), e0127627. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0127627
Analatos, A., Lindblad, M., Ansorge, C., Lundell, L., Thorell, A., & Håkanson, B. S. (2022). Total versus partial posterior fundoplication in the surgical repair of para-oesophageal hernias: randomized clinical trial. BJS open, 6(3), zrac034. https://doi.org/10.1093/bjsopen/zrac034
Ireland, A. C., Holloway, R. H., Toouli, J., & Dent, J. (1993). Mechanisms underlying the antireflux action of fundoplication. Gut, 34(3), 303-308. https://doi.org/10.1136/gut.34.3.303
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
