Розлад постійного генітального збудження: клініка, диференційна діагностика та особливості допомоги (клінічний випадок)
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2023.1.270216Ключові слова:
розлад постійного генітального збудження, діагностика, лікування, організація допомоги, клінічний випадокАнотація
Розлад постійного генітального збудження (англ. Persistent genital arousal disorder, PGAD) – стан безперервного генітального збудження без психологічного компонента збудження й органічної патології з боку судинної, ендокринної та нервової систем.
Мета роботи – вивчення симптомів, клінічної картини, динаміки розвитку, факторів ризику та методів лікування розладу постійного генітального збудження.
Матеріали та методи. Наведено клінічний випадок власного спостереження розладу постійного генітального збудження в пацієнтки віком 20 років, у котрої діагностовано на рекурентний депресивний розлад. Дослідження передбачало застосування клінічних і психопатологічних методів, здійснення психодіагностичного обстеження з використанням Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9), Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7), візуальної аналогової шкали інтенсивності болю (ВАШ).
Результати. У результаті збору анамнезу життя та захворювання, аналізу висновків обстеження суміжними спеціалістами та даних додаткових методів дослідження встановили діагноз за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду: рекурентний депресивний розлад, поточний епізод помірної тяжкості з соматичними симптомами (F33.11). Пацієнтка отримувала лікування низкою препаратів із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та стабілізаторами настрою; оптимальною схемою лікування виявилась комбінація сертраліну та ламотриджину. Результати лікування задовільні, симптоми розладу постійного генітального збудження перестали турбувати пацієнтку, її емоційний стан значно покращився.
Висновки. Наведено випадок доволі рідкісного в медицині розладу постійного генітального збудження, клінічна картина якого виявилася типовою порівняно з результатами досліджень інших авторів. Особливість наведеного клінічного випадку розладу постійного генітального збудження полягає в можливій асоціації симптомів зі скасуванням есциталопраму. Цей випадок підтверджує відомості про високий суїцідальний ризик при розладі постійного генітального збудження. Курація пацієнтки потребувала втручання фахівців із різних галузей медицини (неврологія, гінекологія та психіатрія) для виключення органічної патології та забезпечення мультидисциплінарного підходу. Під час лікування цього випадку розладу постійного генітального збудження ефективними виявилися такі препарати, як сертралін і ламотриджин.
Посилання
Leiblum, S., Seehuus, M., & Brown, C. (2007). Persistent genital arousal: disordered or normative aspect of female sexual response?. The journal of sexual medicine, 4(3), 680-689. https://doi.org/10.1111/j.1743-6109.2007.00495.x
Aoun, F., Alkassis, M., Tayeh, G. A., Chebel, J. A., Semaan, A., Sarkis, J., Mansour, R., Mjaess, G., Albisinni, S., Absil, F., Bollens, R., & Roumeguère, T. (2021). Sexual dysfunction due to pudendal neuralgia: a systematic review. Translational andrology and urology, 10(6), 2500-2511. https://doi.org/10.21037/tau-21-13
Jackowich, R. A., & Pukall, C. F. (2020). Prevalence of Persistent Genital Arousal Disorder in 2 North American Samples. The journal of sexual medicine, 17(12), 2408-2416. https://doi.org/10.1016/j.jsxm.2020.09.004
Pukall, C. F., Jackowich, R., Mooney, K., & Chamberlain, S. M. (2019). Genital Sensations in Persistent Genital Arousal Disorder: A Case for an Overarching Nosology of Genitopelvic Dysesthesias?. Sexual medicine reviews, 7(1), 2-12. https://doi.org/10.1016/j.sxmr.2018.08.001
Kroenke, K., Spitzer, R. L., & Williams, J. B. (2001). The PHQ-9: validity of a brief depression severity measure. Journal of general internal medicine, 16(9), 606-613. https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x
Spitzer, R. L., Kroenke, K., Williams, J. B., & Löwe, B. (2006). A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of internal medicine, 166(10), 1092-1097. https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092
Hawker, G. A., Mian, S., Kendzerska, T., & French, M. (2011). Measures of adult pain: Visual Analog Scale for Pain (VAS Pain), Numeric Rating Scale for Pain (NRS Pain), McGill Pain Questionnaire (MPQ), Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Chronic Pain Grade Scale (CPGS), Short Form-36 Bodily Pain Scale (SF-36 BPS), and Measure of Intermittent and Constant Osteoarthritis Pain (ICOAP). Arthritis care & research, 63 Suppl 11, S240-S252. https://doi.org/10.1002/acr.20543
Martín-Vivar, M., Villena-Moya, A., Mestre-Bach, G., Hurtado-Murillo, F., & Chiclana-Actis, C. (2022). Treatments for Persistent Genital Arousal Disorder in Women: A Scoping Review. The journal of sexual medicine, 19(6), 961-974. https://doi.org/10.1016/j.jsxm.2022.03.220
Goldstein, I., Komisaruk, B. R., Pukall, C. F., Kim, N. N., Goldstein, A. T., Goldstein, S. W., Hartzell-Cushanick, R., Kellogg-Spadt, S., Kim, C. W., Jackowich, R. A., Parish, S. J., Patterson, A., Peters, K. M., & Pfaus, J. G. (2021). International Society for the Study of Women’s Sexual Health (ISSWSH) Review of Epidemiology and Pathophysiology, and a Consensus Nomenclature and Process of Care for the Management of Persistent Genital Arousal Disorder/Genito-Pelvic Dysesthesia (PGAD/GPD). The journal of sexual medicine, 18(4), 665-697. https://doi.org/10.1016/j.jsxm.2021.01.172
Imgart, H., Zanko, A., Lorek, S., Schlichterle, P. S., & Zeiler, M. (2022). Exploring the link between eating disorders and persistent genital arousal disorder/genito-pelvic dysesthesia: first description and a systematic review of the literature. Journal of eating disorders, 10(1), 159. https://doi.org/10.1186/s40337-022-00687-7
Martín-Vivar, M., Villena-Moya, A., Mestre-Bach, G., Hurtado-Murillo, F., & Chiclana-Actis, C. (2022). Treatments for Persistent Genital Arousal Disorder in Women: A Scoping Review. The journal of sexual medicine, 19(6), 961-974. https://doi.org/10.1016/j.jsxm.2022.03.220
Mooney, K. M., Poirier, É., & Pukall, C. F. (2022). Persistent Genital Arousal in Relationships: A Comparison of Relationship, Sexual, and Psychological Well-Being. The journal of sexual medicine, 19(2), 234–248. https://doi.org/10.1016/j.jsxm.2021.10.009
Pease, E. R., Ziegelmann, M., Vencill, J. A., Kok, S. N., Collins, C. S., & Betcher, H. K. (2022). Persistent Genital Arousal Disorder (PGAD): A Clinical Review and Case Series in Support of Multidisciplinary Management. Sexual medicine reviews, 10(1), 53-70. https://doi.org/10.1016/j.sxmr.2021.05.001
Jackowich, R. A., Poirier, É., & Pukall, C. F. (2020). A Comparison of Medical Comorbidities, Psychosocial, and Sexual Well-being in an Online Cross-Sectional Sample of Women Experiencing Persistent Genital Arousal Symptoms and a Control Group. The journal of sexual medicine, 17(1), 69-82. https://doi.org/10.1016/j.jsxm.2019.09.016
Padoa, A., McLean, L., Morin, M., & Vandyken, C. (2021). “The Overactive Pelvic Floor (OPF) and Sexual Dysfunction” Part 1: Pathophysiology of OPF and Its Impact on the Sexual Response. Sexual medicine reviews, 9(1), 64-75. https://doi.org/10.1016/j.sxmr.2020.02.002
Padoa, A., McLean, L., Morin, M., & Vandyken, C. (2021). The Overactive Pelvic Floor (OPF) and Sexual Dysfunction. Part 2: Evaluation and Treatment of Sexual Dysfunction in OPF Patients. Sexual medicine reviews, 9(1), 76-92. https://doi.org/10.1016/j.sxmr.2020.04.002
Zoorob, D., Deis, A. S., & Lindsay, K. (2019). Refractory Sexual Arousal Subsequent to Sacral Neuromodulation. Case reports in obstetrics and gynecology, 2019, 7519164. https://doi.org/10.1155/2019/7519164
Kim, C., Blevins, J., Hanley, J., Goldstein, S., Komisaruk, B., & Goldstein, I. (2019). 019 Neurogenic Persistent Genital Arousal Disorder (PGAD) Secondary to Radiculopathy of Sacral Spinal Nerve Roots (SSNR): Treatment Outcome Following Spine Surgery. The Journal of Sexual Medicine, 16(6), S9. https://doi.org/10.1016/j.jsxm.2019.03.476
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
