Використання стромально-васкулярної фракції жирової тканини при відновленні розривів дистального сухожилка двоголового м’яза плеча
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1237.2023.1.275264Ключові слова:
стромально-васкулярна фракція жирової тканини, травми сухожилків, двоголовий м’яз плеча, хірургічне лікуванняАнотація
Розрив дистального сухожилка двоголового м’яза найчастіше діагностують у чоловіків працездатного віку, тому терміни лікування та рівень функціонального відновлення має важливе соціально-економічне значення. Сучасний науковий пошук здійснюють зокрема і для мінімізації кількості ускладнень, як-от повторних розривів. Науковий інтерес викликають сучасні технології, спрямовані на стимуляцію регенеративних процесів, а саме використання стромально-васкулярної фракції (СВФ) абдомінальної жирової тканини. У статті наведено результати практичного застосування СВФ під час хірургічного відновлення дистального сухожилка двоголового м’яза плеча.
Мета роботи – шляхом використання стромально-васкулярної фракції, що отримана з жирової тканини, покращити результати хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м’яза плеча, скоротити терміни відновлення та зменшити питому вагу ускладнень.
Матеріали та методи. Дослідження здійснили шляхом оцінювання результатів хірургічного відновлення дистального сухожилка двоголового м’яза в 34 пацієнтів. Хворих поділили на 2 групи: з інтраопераційним введенням СВФ у місце рефіксації (група дослідження, n = 14) та без нього (група порівняння, n = 20). На контрольних оглядах через 3 дні, 2 і 6 тижнів, 3 місяці оцінили результати пацієнтів, застосувавши шкали ВАШ, DASH, а також визначили обсяг рухів в ураженому ліктьовому суглобі. Перед операцією та на контрольних оглядах виконали загальний аналіз крові (ЗАК), здійснили кількісне визначення С-реактивного білка.
Результати. Не зафіксували виникнення ускладнень, а також не виявили різницю за рівнем С-реактивного білка та ЗАК у пацієнтів обох груп у всі терміни дослідження. Визначили, що на 2 тижні оцінка за ВАШ у групі дослідження статистично значущо менша, а оцінка за DASH на контрольних оглядах на 2 і 6 тижні в цій групі статистично значущо краща. На контрольних оглядах через 2 і 6 тижнів встановили, що обсяг просупінаційних рухів у групі дослідження є більшим.
Висновки. Використання СВФ не призвело до виникнення післяопераційних ускладнень. Застосування СВФ сприяло зменшенню больового синдрому в перші два тижні післяопераційного періоду. Введення СВФ у ділянку рефіксації та навколишні тканини дало змогу скоротити терміни реабілітації внаслідок більш раннього відновлення просупінаційних рухів у перші 6 тижнів після оперативного лікування.
Посилання
Matzon, J. L., Graham, J. G., Penna, S., Ciccotti, M. G., Abboud, J. A., Lutsky, K. F., & Beredjiklian, P. K. (2019). A Prospective Evaluation of Early Postoperative Complications After Distal Biceps Tendon Repairs. The Journal of hand surgery, 44(5), 382-386. https://doi.org/10.1016/j.jhsa.2018.10.009
Launonen, A. P., Huttunen, T. T., Lepola, V., Niemi, S. T., Kannus, P., Felländer-Tsai, L., Berg, H. E., Laitinen, M. K., & Mattila, V. M. (2020). Distal Biceps Tendon Rupture Surgery: Changing Incidence in Finnish and Swedish Men Between 1997 and 2016. The Journal of hand surgery, 45(11), 1022-1028. https://doi.org/10.1016/j.jhsa.2020.07.024
Luokkala, T., Sidharthan, S. K., Karjalainen, T. V., Paloneva, J., & Watts, A. C. (2022). Distal biceps tendon repairs and reconstructions-an analysis of demographics, prodromal symptoms and complications. Archives of orthopaedic and trauma surgery, 142(7), 1351-1357. https://doi.org/10.1007/s00402-021-03750-1
Caekebeke, P., Duerinckx, J., & van Riet, R. (2021). Acute complete and partial distal biceps tendon ruptures: what have we learned? A review. EFORT open reviews, 6(10), 956-965. https://doi.org/10.1302/2058-5241.6.200145
Huynh, T., Leiter, J., MacDonald, P. B., Dubberley, J., Stranges, G., Old, J., & Marsh, J. (2019). Outcomes and Complications After Repair of Complete Distal Biceps Tendon Rupture with the Cortical Button Technique. JB & JS open access, 4(3), e0013.1-6. https://doi.org/10.2106/JBJS.OA.19.00013
Nicolay, R. W., Lawton, C. D., Selley, R. S., Johnson, D. J., Vassa, R. R., Prescott, A. E., Omar, I. M., & Marra, G. (2020). Partial rupture of the distal biceps brachii tendon: a magnetic resonance imaging analysis. Journal of shoulder and elbow surgery, 29(9), 1859-1868. https://doi.org/10.1016/j.jse.2020.04.021
Oyadomari, S., Kaplan, J., Johnston, T., & Wang, D. (2023). Trends and complications of distal biceps tendon repair among American Board of Orthopaedic Surgery part II oral examination candidates. Journal of shoulder and elbow surgery, 32(2), 348-352. https://doi.org/10.1016/j.jse.2022.09.014
Dyussenbayev, A. (2017). Age Periods of Human Life. Advances in Social Sciences Research Journal, 4(6). https://doi.org/10.14738/assrj.46.2924
Amarasooriya, M., Bain, G. I., Roper, T., Bryant, K., Iqbal, K., & Phadnis, J. (2020). Complications After Distal Biceps Tendon Repair: A Systematic Review. The American journal of sports medicine, 48(12), 3103-3111. https://doi.org/10.1177/0363546519899933
Litowski, M. L., Purnell, J., Hildebrand, K. A., & Bois, A. J. (2020). Surgical outcomes and complications following distal biceps tendon reconstruction: a systematic review and meta-analysis. JSES international, 5(1), 24-30. https://doi.org/10.1016/j.jseint.2020.09.010
Caekebeke, P., Duerinckx, J., Bellemans, J., & van Riet, R. (2020). A new intramedullary fixation method for distal biceps tendon ruptures: a biomechanical study. Journal of shoulder and elbow surgery, 29(10), 2002-2006. https://doi.org/10.1016/j.jse.2020.01.102
Colantonio, D. F., Le, A. H., Keeling, L. E., Slaven, S. E., Vippa, T. K., Helgeson, M. D., & Chang, E. S. (2022). Intramedullary Unicortical Button and All-Suture Anchors Provide Similar Maximum Strength for Onlay Distal Biceps Tendon Repair. Arthroscopy : the journal of arthroscopic & related surgery, 38(2), 287-294. https://doi.org/10.1016/j.arthro.2021.06.036
Becker, D., Lopez-Marambio, F. A., Hammer, N., & Kieser, D. (2019). How to Avoid Posterior Interosseous Nerve Injury During Single-Incision Distal Biceps Repair Drilling. Clinical orthopaedics and related research, 477(2), 424-431. https://doi.org/10.1097/CORR.0000000000000534
Polly, S. S., Nichols, A. E. C., Donnini, E., Inman, D. J., Scott, T. J., Apple, S. M., Werre, S. R., & Dahlgren, L. A. (2019). Adipose-Derived Stromal Vascular Fraction and Cultured Stromal Cells as Trophic Mediators for Tendon Healing. Journal of orthopaedic research, 37(6), 1429-1439. https://doi.org/10.1002/jor.24307
Mazini, L., Rochette, L., Amine, M., & Malka, G. (2019). Regenerative Capacity of Adipose Derived Stem Cells (ADSCs), Comparison with Mesenchymal Stem Cells (MSCs). International journal of molecular sciences, 20(10), 2523. https://doi.org/10.3390/ijms20102523
Lu, L. Y., Ma, M., Cai, J. F., Yuan, F., Zhou, W., Luo, S. L., Pan, Z. Y., Zeng, W., Zhong, N., & Yin, F. (2018). Effects of Local Application of Adipose-Derived Stromal Vascular Fraction on Tendon-Bone Healing after Rotator Cuff Tear in Rabbits. Chinese medical journal, 131(21), 2620-2622. https://doi.org/10.4103/0366-6999.244120
Trebinjac, S., & Gharairi, M. (2020). Mesenchymal Stem Cells for Treatment of Tendon and Ligament Injuries-clinical Evidence. Medical archives (Sarajevo, Bosnia and Herzegovina), 74(5), 387-390. https://doi.org/10.5455/medarh.2020.74.387-390
Holovakha, M. L., Kozhemiaka, M. O., Lisunov, M. S., & Bohdan, O. V. (2020). Sposib fiksatsii dystalnoho sukhozhylka bitsepsa pry yoho rozryvi [Method of fixation of the distal biceps tendon rupture]. Ukraine Patent UA 144648. State Enterprise “Ukrainian Institute of Intellectual Property”. [in Ukrainian]. https://sis.ukrpatent.org/uk/search/detail/1458389/
Lisunov, M. S., Holovakha, M. L., & Kozhemiaka, M. O. (2022). Rezultaty khirurhichnoho likuvannia rozryvu dystalnoho sukhozhylka dvoholovoho miaza plecha [Results of surgical treatment of distal biceps tendon ruptures]. Zaporozhye medical journal, 24(6), 714-720. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.261148
Hausauer, A. K. (2021). Platelet-Rich Plasma Preparation Methodologies. In Platelet-Rich Plasma in Dermatologic Practice (pp. 13-25). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-66230-1_2
Sung, Y. T., & Wu, J. S. (2018). The Visual Analogue Scale for Rating, Ranking and Paired-Comparison (VAS-RRP): A new technique for psychological measurement. Behavior research methods, 50(4), 1694-1715. https://doi.org/10.3758/s13428-018-1041-8
Hammond, A., Prior, Y., & Tyson, S. (2018). Linguistic validation, validity and reliability of the British English versions of the Disabilities of the Arm, Shoulder and Hand (DASH) questionnaire and QuickDASH in people with rheumatoid arthritis. BMC musculoskeletal disorders, 19(1), 118. https://doi.org/10.1186/s12891-018-2032-8
Hinchey, J. W., Aronowitz, J. G., Sanchez-Sotelo, J., & Morrey, B. F. (2014). Re-rupture rate of primarily repaired distal biceps tendon injuries. Journal of shoulder and elbow surgery, 23(6), 850-854. https://doi.org/10.1016/j.jse.2014.02.006
Schmidt, C. C., Diaz, V. A., Weir, D. M., Latona, C. R., & Miller, M. C. (2012). Repaired distal biceps magnetic resonance imaging anatomy compared with outcome. Journal of shoulder and elbow surgery, 21(12), 1623-1631. https://doi.org/10.1016/j.jse.2012.03.009
Koch, S., & Tillmann, B. (1995). The distal tendon of the biceps brachii. Structure and clinical correlations. Annals of Anatomy, 177(5), 467-474. https://doi.org/10.1016/S0940-9602(11)80155-X
Behfar, M., Javanmardi, S., & Sarrafzadeh-Rezaei, F. (2014). Comparative study on functional effects of allotransplantation of Bone Marrow stromal cells and adipose derived stromal vascular fraction on tendon repair: A biomechanical study in rabbits. Cell Journal, 16(3), 263-270.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
