DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2014.3.36981

Вміст PNA- та SBA-позитивних лімфоцитів у структурах великих слинних залоз щурів у ранньому постнатальному періоді після внутрішньоутробної антигенної дії

І. N. Maslova

Анотація


З метою визначення вмісту лімфоцитів із рецепторами до лектину арахісу та лектину сої (PNA+, SBA+) у структурах великих слинних залоз щурів у ранньому постнатальному періоді після внутрішньоутробної антигенної дії вивчили 224 підщелепні слинні залози білих лабораторних щурів із використанням лектингістохімічного та статистичного методів дослідження. У новонароджених тварин після внутрішньоутробної дії антигену встановили більший вміст PNA+ рецепторів на плазматичній мембрані інтраепітеліальних лімфоцитів і лімфоцитів строми великих слинних залоз у порівнянні з контрольною групою. Вміст PNA+ лімфоцитів у паренхимі та стромі слинних залоз поступово знижується до 14  доби післянатального розвитку. Знижений вміст SBA+ лімфоцитів в експериментальній групі щодо інтактної зберігається протягом перших двох тижнів після народження, з поступовим зменшенням їхньої кількості до завершення експерименту.


Ключові слова


слинні залози; лектин арахісу; лектин сої; лімфоцити; щури

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Adi, M. M, Chisholm, D. M, & Waterhouse, J. P. (1995). Histochemical study of lectin binding in the human fetal minor salivary glands. J Oral Pathol Med., 24(3), 130–5. doi: 10.1111/j.1600-0714.1995.tb01153.x

Antoniuk, V. O. (2005). Lektyny ta yikh syrovynni dzherela [Lectins and their raw sources]. Lviv: Kvart. [in Ukrainian].

Burega, Yu. O. (2013). Shchilnist rozpodilu PNA+ limfotsytiv v yasnakh epiteliiu shchuriv pislia dii AH [Distribution density of PNA+ lymphocyte in the rat’s gums epithelium after antigen action]. Aktualni problemy ta perspektyvy rozvytku medychnoi, farmatsevtychnoi ta pryrodnychykh nauk. Proceedings of the Scientific and Practical Congress, (pp. 56–57). Zaporizhia. [in Ukrainian].

Cortez, V. S., Fuchs, A., Cella, M., Gilfillan, S., & Colonna, M. (2014).Cutting edge: Salivary gland NK cells develop independently of Nfil3 in steady-state. J Immunol., 15, 192(10), 4487–91. doi:10.4049/jimmunol.1303469.

Nwawka, O.K., Nadgir, R., Fujita, A., & Sakai, O. (2014). Granulomatous Disease in the Head and Neck: Developing a Differential Diagnosis. Radiographics., 34(5), 1240–56. doi: http://dx.doi.org/10.1148/rg.345130068.

O'Sullivan, N. L., Skandera, C. A., & Montgomery, P. C. (2001). Lymphocyte lineages at mucosal effector sites: rat salivary glands. J Immunol., 1, 166(9), 5522–5529. doi: 10.4049/jimmunol.166.9.5522.

Pedini, V., Scocco, P., Dall'Aglio, C., Ceccarelli, P., & Gargiulo, A. M. (2000). Characterisation of sugar residues in glycoconjugates of pig mandibular gland by traditional and lectin histochemistry. Res Vet Sci., 69(2), 159–63.

Tessmer, M. S., Reilly, E. C., & Brossay, L. (2011). Salivary Gland NK Cells are Phenotypically and Functionally Unique. PLoS Pathog, 7(1), e1001254. doi:10.1371/journal.ppat.1001254.

Voloshyn, N. A. (2005). Limfocit – faktor morfogeneza [Lymphocyte – the factor of morphogenesis]. Zaporozhskij medicinskij zhurnal, 5, 122. [in Ukrainian].

Voloshyn, N. A., Matviishyna, T. N., Burega, Yu. A., Hrinivetska, N. V., & Talanova, O. S. (2011). Sposib modeliuvannia vnutrishnoutrobnoi antygennoi dii. [A method of modeling intrauterine antigenic action]. Ukraine patent. UA 02218. Feb 12. Int.Cl. G09B 23/28. [in Ukrainian].




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет