DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.1.97495

Сучасний погляд на ентеровірусну інфекцію як поліетіологічне захворювання (огляд літератури)

O. V. Riabokon, E. V. Usacheva, О. M. Kamyshnyі, D. A. Zadiraka, E. A. Tkacheva

Анотація


Ентеровірусні інфекції відрізняються значним поліморфізмом клінічних проявів. Впровадження останнім часом полімеразної ланцюгової реакції для етіологічного підтвердження діагнозу зумовило необхідність певного перегляду та уточнення клінічних проявів захворювання, які асоційовані з окремими збудниками цієї інфекції.

Мета роботи – проаналізувати сучасні дані наукової літератури щодо особливостей проявів ентеровірусної інфекції у взаємозв’язку з етіологічним чинником.

  Огляд фахової літератури здійснений у рамках виконання відкритого когортного дослідження cпільної Програми малих грантів ЄРБ/СПТЗ, що зосереджені на реалізації програм боротьби з інфекційними захворюваннями на тему: «Нові підходи до діагностики основних клінічних форм ентеровірусної інфекції в дітей і дорослих».

Згідно з останніми змінами бази даних Міжнародного комітету з таксономії вірусів, до роду Enterovirus належать 4 види ентеровірусів людини, що представлені більш ніж 100 серотипами ентеровірусів. Вони відрізняються за рецепторами, котрі використовують віруси для проникнення всередину клітин-мішеней, імунною відповіддю хазяїна та певною мірою – спектром асоційованих із ними клінічних проявів. Кожні 3–4 роки в багатьох країнах світу реєструються епідемічні спалахи захворювання, котрі викликані різними серотипами вірусу. Незважаючи на те, що один той самий серотип ентеровірусу здатний викликати різні клінічні форми захворювання, клінічні прояви, що превалюють у хворих під час різних епідемічних спалахів ентеровірусної інфекції, мають певний зв’язок із серотипом вірусу. У сучасних умовах найбільш виражену нейротропність має ентеровірус 71 типу, інфікування яким зумовлює розвиток серозного менінгіту або менінгоенцефаліту.

Висновки. Діагностика ентеровірусної інфекції потребує обов’язкового лабораторного підтвердження, оскільки захворювання є поліетіологічним і характеризується поліморфізмом клінічної симптоматики. Епідемічні спалахи ентеровірусної інфекції виникають періодично, а клінічні прояви, що превалюють у хворих під час різних епідемічних спалахів, мають певний зв’язок із серотипом вірусу. Особливу увагу сьогодні привертають ентеровірусні інфекції, що викликані 71 типом ентеровірусу, для якого характерний нейротропізм.


Ключові слова


ентеровірусна інфекція; клініка

Повний текст:

PDF

Посилання


Huaman, J. L., Carrion, G., Ampuero, J. S., Ocaña, V., Laguna-Torres, V. A., & Hontz, R. D. (2016). Enterovirus-71 genotype C isolated in Peru between 2006 and 2009. Journal of clinical virology, 85, 40–43. doi: 10.1016/j.jcv.2016.10.023.

Li, W., Gao, H. H., Zhanq, Q., Liu, Y-J., Tao, R., Cheng, Y-P., et al. (2016). Large outbreak of herpangina in children caused by enterovirus in summer of 2015 in Hangzhou, China. Journal of Scientific Reports, 6, 353–388. doi: 10.1038/srep35388.

Medici, M. C., Tummolo, F., Arcangeletti, A., De Conto, F., Chezzi, C., Dodi, I., & Calderaro, A. (2016). A cluster of Enterovirus 71 subgenogroup C2 in a nursery school, Italy, 2014. New Microbiologica, 39(3), 94.

Begaydarova, R. H., Starikov, Y. G., Devdariani, H. G., Abilkasimov, Z. E., Dyussembaeva, A. E., & Zolotareva, O. A. (2013). Sovremennyye osobennosti nekotorykh klinicheskikh form e'nterovirusnoj infekcii u detej [Currentclinicalfeatures ofsomeformsenterovirus infectionat children]. Mezhdunarodnyj zhurnal e'ksperimental'nogo obrazovaniya, 11, 34–36. [in Russian].

Hamaguchi, T., Fujisawa, H., Sakai, K., Okino, S., Kurosaki, N., Nishimura, Y., et al. (2008). Acute encephalitis caused by intrafamilial transmission of enterovirus 71 in adult. Emerg. Infect. Dis, 14(5), 828–830. doi: 10.3201/eid1405.071121.

Khan, A., Sharif, S., Shaukat, S., Khan, S., & Zaidi, S. (2008). An outbreak of acutehemorrhagic conjunctivitis caused by coxsackievirus A24 variant in Pakistan. Virus Res, 137(1), 150–152. doi: 10.1016/j.virusres.2008.06.011.

Adams, M. J., King, A. M. Q., & Carstens, E. B. (2013). Ratification vote on taxonomic proposals to the International Committee on Taxonomy of Viruses. Archives of Virology, 158, 2023–2030. doi: 10.1007/s00705-013-1688-5.

Solomon, T., Lewthwaite, P., Perera, D., Cardosa, M. J., McMinn, P., & Ooi, M. H. (2010). Virology, epidemiology, pathogenesis, and control of enterovirus 71. Lancet Infect. Dis, 10(11), 778–790. doi: 10.1016/S1473-3099(10)70194-8.

Kanaeva, O. I. (2014). E'nterovirusnaya infekciya: mnogoobrazie vozbuditelej i klinicheskikh form [Enterovirus infection: variety of etiological factors and clinical manifestations]. Infekciya i immunitet, 1(4), 27–36. [in Russian].

Duong, V., Mey, C., Eloit, M., Zhu, H., Danet, L., Huang, Z. et al. (2016). Molecular epidemiology of human enterovirus 71 at the origin of an epidemic of fatal hand, foot and mouth disease cases in Cambodia. Emerging Microbes & Infections, 5(9), 104. DOI: 10.1038/emi.2016.101.

Medici, M. C., Tummolo, F., Arcangeletti, M. C., De Conto, F., Chezzi, C., Dodi, I., & Calderaro, A. (2016). A cluster of Enterovirus 71 subgenogroup C2 in a nursery school, Italy, 2014. New Microbiologica, 39(4), 295–298.

Ooi, M. H., Wong, S. C., Lewthwaite, P., Cardosa, M. J., & Solomon, T. (2010). Clinical features, diagnosis and management of human enterovirus 71 infection. Lancet Neurol., 11(10), 1097–1105. doi: 10.1016/S1474-4422(10)70209-X.

Kemball, C. C., Alirezaei, M., & Whitton, J. L. (2010). Type B coxsackieviruses and their interactions with the innate and adaptive immune systems. Future Microbiol., 9(5), 1329–1347. doi: 10.2217/fmb.10.101.

Chang, P. C., Chen, S. C., & Chen, K. T. (2016). The Current Status of the Disease Caused by Enterovirus 71 Infections: Epidemiology, Pathogenesis, Molecular Epidemiology, and Vaccine Development. International Journal of Environmental Research and Public Health, 13(9), 890. doi: 10.3390/ijerph13090890.

Hu, D. D., Mai, J. N., He, L. Y., Li, P. Q., Chen, W. X., Yan, J. J., et al. (2017). Glucocorticoids Prevent Enterovirus 71 Capsid Protein VP1 Induced Calreticulin Surface Exposure by Alleviating Neuronal ER Stress. Neurotoxicity Research, 31(2), 204–217. doi: 10.1007/s12640-016-9670-0.

Li, J., Yao, Y., Chen, Y., Xu, X., Lin, Y., Yang, Z., et al. (2016). Enterovirus 71 3C promotes apoptosis through cleavage of PinX1, a telomere binding protein. Journal of Virology, doi: 10.1128/JVI.02016-16.

Miyazawa, I., Azegami, Y., Kasuo, S., Yoshida, T., Kobayashi, M., & Shiraishi, T. (2008). Prevalence of enterovirus from patients with herpangina and hand, foot and mouth disease in Nagano Prefecture, Japan, 2007. Jpn. J. Infect. Dis., 61(3), 247–8.

Martinova, G. P. (2014). E'nterovirusnaya (nepolio) infekciya u detej [Enterovirus (nepolio) infection in children]. Sibirskoe medicinskoe obozrenie, 3(87), 100–106. [in Russian].

Pickering, L. K. (2012). Enterovirus (nonpoliovirus) and parechovirus infections (group A and B coxsackieviruses, echoviruses, numbered enteroviruses, and human parechoviruses). Red Book. IL.

Zeng, M., El Khatib, N. F., Tu, S., Ren, P., Xu, S., Zhu, Q., et al. (2012). Seroepidemiology of Enterovirus 71 infection prior to the 2011 season in children in Shanghai. Clin. Virol., 53(4), 285–289. doi: 10.1016/j.jcv.2011.12.025.

Logan, S. A. E., & Mac Mahon, E. (2008). Viral meningitis. BMJ, 336(7634), 36–40.

Dos Santos, G. P., Skraba, I., Oliveira, D., Lima, A. A., de Melo, M. M., Kmetzsch, C. I., et al. (2006). Enterovirus meningitis in Brazil, 1998–2003. J. Med. Virol., 78, 98–104. doi: 10.1002/jmv.20509.

Fowlkes, A. L., Honarmand, S., Glacer, C., Yagi, S., Schnurr, D., Oberste, M. S., et al. (2008). Enterovirus-associated encephalitis in the California Encephalitis Project, 1998–2005. J Infect Dis., 198, 1685–1691. doi: 10.1086/592988.

Cherry, J. D., & Feigin, R. D. (2009). Aseptic meningitis and viral meningitis. Philadelphia: Saunders.

Saoji, V. A. (2008). Hand, foot and mouth disease in Nagpur. Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol., 2(74), 133–135.

Davia, J. L., Bel, P. H., Ninet, V. Z., Bracho, M. A., González-Candelas, F., Salazar, A., et al. (2011). Onychomadesis outbreak in Valencia, Spain, associated with hand, foot and mouth disease caused by enterovirus. Pediatr Dermatol., 28, 1. doi: 10.1111/j.1525-1470.2010.01161.x.

Demina, A.V., & Netesov, S. V. (2009). E'nterovirusy: chast' 2. E'nterovirusnye infekcii: mnogoobrazie klinicheskikh proyavlenij [Enteroviruses. PART II: enteroviral infections: the variety of clinical implications (review)]. Sibirskij nauchnyj medicinskij zhurnal, 29(6), 116–125. [in Russian].

Khan, A., Sharif, S., Shaukat, S., Khan, S., & Zaidi, S. (2008). An outbreak of acute hemorrhagic conjunctivitis caused by coxsackievirus A24 variant in Pakistan. J. Virus Res., 137(1), 150–152. doi: 10.1016/j.virusres.2008.06.011.

Fomina, S. H., & Novikova, N. A. (2014). E'nterovirusy u detej s gastroe'nteritom (analiticheskij obzor) [Enteroviruses in children with gastroenteritis (analytical review)]. MiediAl', 2(12), 58–71. [in Russian].

Jacques, J., Moret, H., Minette, D., Lévêque, N., Jovenin, N., Deslée, G., et al. (2008). Epidemiological, molecular, and clinical features of enterovirus respiratory infections in French children between 1999 and 2005. J. Clin. Microbiol., 46(1), 206–213. doi: 10.1128/JCM.01414-07.

Chapman, N. M.,. & Kim, K. S. (2008). Persistent coxsackievirus infection: enterovirus persistence in chronic myocarditis and dilated cardiomyopathy. Curr. Top. Microbiol. Immunol., 323, 275–292. doi: 10.1007/978-3-540-75546-3_13.

Zhong, T., Zhang, L. Y., Wang, Z. Y., Wang, Y., Song, F. M., Zhang, Y. H., & Yu, J. H. (2017). Rheum emodin inhibits enterovirus 71 viral replication and affects the host cell cycle environment. Acta Pharmacologica Sinica, 38, 392–401. doi: 10.1038/aps.2016.110.

Xu, F., Zhao, X., Hu, S., Li, J., Yin, L., Mei, S., et al. (2016). Amphotericin B Inhibits Enterovirus 71 Replication by Impeding Viral Entry. Scientific Reports, 6, 14. doi: 10.1038/srep33150.




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет