DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.3.118317

Морфологічні особливості великого дуоденального сосочка у хворих на холелітіаз

V. M. Klymenko, D. V. Syvolap, S. I. Tertishniy

Анотація


Чимала поширеність патології великого дуоденального сосочка у хворих на жовчнокам’яну хворобу, труднощі діагностики та лікування зумовлюють актуальність дослідження.

Мета роботи – вивчити морфологічні особливості великого дуоденального сосочка у хворих на холелітіаз.

Матеріали та методи. Під час автопсій виконали забір фрагментів великого дуоденального сосочка від 30 померлих. Основну групу становили автопсійні зразки (n = 15) від померлих, які мали камені в жовчному міхурі за умов відсутності ознак запалення стінок міхура та жовчовивідних шляхів. До контрольної групи залучили зразки біоматеріалу (n = 15) від померлих, які не мали каменів та ознак запалення біліарної системи. Для дослідження вираженості стромального компонента використовували забарвлення трихромом за Масоном і за методом ван Гізона. Світлову мікроскопію здійснили за допомогою світлового мікроскопа Axioplan 2 («Carl Zeiss», ФРН) із використанням об'єктивів х10, х20, х40, х100 та окуляра х10.

Для кількісного оцінювання вираженості склеротичних змін виконали морфометричне дослідження препаратів, що забарвлені пікрофуксином за ван Гізоном. Площу стромального компонента обчислювали в отриманих зображеннях у 5 полях зору при збільшенні ×200 за допомогою медичної програми аналізу та опрацювання цифрових зображень ImageJ, котра ініційована W. Rasband (1997–2012). Площа експресії являла собою відсоткове співвідношення кількості пікселів цифрового зображення зон експресії сполучнотканинного компонента та загальної кількості пікселів у зображенні.

Результати. Кількісний аналіз вираженості склеротичних змін у перидуктальній тканині в обох досліджуваних групах показав, що в контрольних спостереженнях площа експресії сполучнотканинного компонента становила 18,84 ± 3,14 %, а в основній групі (у випадках жовчнокам’яної хвороби) – 78,06 ± 15,12 % (р = 0,0031).

Висновки. У хворих на жовчнокам’яну хворобу спостерігаються наслідки мікротравмування слизової оболонки загальної жовчної протоки та великого дуоденального сосочка, порушується характерна впорядкованість епітеліального вистилання, виявляються виражені дистрофічні зміни та десквамація епітелію у просвіт протоки, яка, своєю чергою, значно деформувалася на певних ділянках розростанням перифокальної сполучної тканини. Кількісний аналіз вираженості склеротичних змін у перидуктальній тканині виявив значне переважання площі експресії сполучнотканинного компонента у хворих на жовчнокам’яну хворобу (78,06 ± 15,12 %) порівняно з контрольними спостереженнями (18,84 ± 3,14 %), (р = 0,0031). У разі тривалого перебігу жовчнокам’яної хвороби у перидуктальному просторі реєструвалася виражена колагенізація перидуктального простору з наявністю грубоволокнистої сполучної тканини та практично повною відсутністю гладеньком'язового компонента.


Ключові слова


великий дуоденальний сосочок; холелітіаз

Повний текст:

PDF

Посилання


Budzinskij, A. A., Prudkov, M. I., Kuchin G. A., et al. (2002) Porazheniya bol'shogo duodenal'nogo sosochka: e´ndoskopicheskij i kliniko-morfologicheskij podkhody [Lesions of the Great Duodenal Papilla: Endoscopic and Clinico-Morphological Approaches]. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference, (S. 2–4). Ekaterinburg. [in Russian]

Danilov, M. V., Glabay, V. P., & Kustov, A. Ye. (2003) Khirurgicheskoe lecheniye bol'nykh mekhanicheskoj zheltukhoj opukholevoj e´tiologii [Surgical treatment of patients with mechanical jaundice of tumor etiology]. Annaly khirurgicheskoj gepatologii, 7(1), 17–20. [in Russian]

Yedemskij, A. I. (1987) Patologicheskaya anatomiya zabolevanij bol'shogo sosochka dvenadcatiperstnoj kishki (voprosy e´tiologii, morfo- i patogeneza, klassifikacii) (Dis… dokt. med. nauk). [Pathological anatomy of diseases of the large papilla of the duodenum (Questions of etiology, morpho- and pathogenesis, classification) Dr. med. sci. diss.]. Kursk. [in Russian].

Mikhaleva, L. M., & Gracheva, N. A. (2006) Klinicheskaya morfologiya stenoza bol'shogo duodenal'nogo sosochka [Clinical morphology of stenosis the papilla of vater]. Uspekhi sovremennogo yestestvoznaniya, 2, 57–58. [in Russian].

Pushkarskij, V. V. (2004) Vozrastnyye osobennosti stroeniya bol'shogo sosochka dvenadcatiperstnoj kishki v norme i pri zhelchnokamennoj bolezni (Dis…kand. med. nauk). [Age features of the structure of the large papilla of the duodenum are normal and with cholelithiasis Dr. med. sci. diss.]. Kursk. [in Russian].

Tarasov, A. N., Olevskaya, Ye. R., & Vasil'ev, A. V. (2015) Opyt primeneniya novejshikh metodov profilaktiki i e´ndoskopicheskogo lecheniya ostrogo postmanipulyacionnogo pankreatita [Experience in applying the newest methods of prevention and endoscopic treatment of acute post-menipulation pancreatitis]. Yevrazijskij soyuz uchenykh, 3–5(12), 157–160. [in Russian]

Shuleshova, A. G. (2008) Zabolevaniya bol'shogo duodenal'nogo sosochka v obshchej strukture patologii organov gepatopankreatoduodenal'noj zony – diagnostika, e´ndoskopicheskie metody lecheniya i ikh rezul'taty (Avtoref. dis… dokt. med. nauk) [Diseases of the large duodenal papilla in the general structure of the pathology of the hepatopancreatoduodenal zone – diagnosis, endoscopic methods of treatment and their results Dr. med. sci. diss.]. Moscow. [in Russian].




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет