DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2016.2.80994

Фосфогістон Н3 як стандарт імуногістохімічного дослідження в оцінюванні рівня диференціювання плоскоклітинних карцином орофарингеальної зони

А. V. Lysak, О. О. Dyadyk

Анотація


Нині верифікація та градуювання пухлин орофарингеальної ділянки, визначення їхнього потенціалу злоякісності залишаються актуальною проблемою як у діагностиці, так і прогнозуванні перебігу росту пухлин.

Мета роботи – визначення проліферативного індексу (Ki67) та дійсної кількості мітозів (pHH3), порівняння з морфологічною (гістологічною) картиною.

Матеріали та методи. Досліджено 121 випадок плоскоклітинного раку з використанням моноклональних і поліклональних антитіл. Вивчили залежність між проліферативним індексом (Ki67), кількістю мітозів (pHH3) і морфологічними критеріями. У дослідженні оцінювали рівень диференціювання за методикою Anneroth et al., 1987 і Bryne et al., 1992.

Результати. Після повторного оцінювання рівня диференціювання пацієнтів поділили на три основні групи. У першій, до якої належать G1 пухлини, – 22 пацієнти, у групі 2, G2 – 45 та у групі 3, G3 – 54. Усі ці групи нами морфологічно описані.

Надалі у групах здійснили оцінювання результатів ІГХД за маркерами Ki67 і рНН3. Порівнюючи показники Ki67, pHH3, виявили статистично значущу відмінність між групами (p<0,001 за критерієм Крускала-Волліса для всіх показників). Отже, зі зменшенням Ме рівня диференціація Кі67 значно (р<0,05) збільшується, а збільшення рНН3 свідчить про зростання ступеня злоякісності пухлин.

Висновки. Статистично доведений взаємозв’язок Кі67, рНН3 та рівня диференціації плоскоклітинних карцином орофарингеальної ділянки. Встановлена можливість використання рHH3 маркера як вірогідного критерію оцінювання рівня диференціювання пухлин, у тому числі важких, для діагностики плоскоклітинних карцином.

 


Ключові слова


новоутворення орофарингеальної зони; карцинома; Кі67

Повний текст:

PDF

Посилання


Gerdes, J., Stein, H., Mason, D. Y., & Ziegler, A. (1983) Human dendritic reticulum cells of lymphoid follicles: Their antigenic profile and their identification as multinucleated giant cells. Virchows Archiv B Cell Pathology Including Molecular Pathology, 42(1), 161–172. doi: 10.1007/BF02890379.

Gerdes, J., Lemke, H., Baisch, H., Wacker, H. H., Schwab, U., & Stein, H. (1984) Cell cycle analysis of a cell proliferation-associated human nuclear antigen defined by the monoclonal antibody Ki-67. The Journal of Immunology, 133(4), 1710–1715.

Van Dierendonck, J., Keijzer, R., van de Velde, C. J., & Cornelisse, C. J. (1989) Nuclear Distrsbution of the Ki-67 Antigen during the Cell Cycle: Comparsion with Growth Fraction in Human Brest Cancer Cells. Cancer Research, 49(11), 2999–3006.

Scholzen, T., & Gerdes, J. (2000) The Ki-67 Protein: From the Known and the Unknown. Journal of cellular physiology, 182(1), 311–322. doi: 10.1002/(SICI)1097-4652(200003)182:3<311::AID-JCP1>3.0.CO;2-9.

Du Manoir, S., Guillaud, P., Camus, E., Seigneurin, D., & Brugal, G. (1991) Ki-67 Labeling in Postmitotic Cell Defines Different Ki-67 Pathways Within the 2c Compartment. Cytometry, 12(1), 455–463.

Lopez, F., Belloc, F., Lacombe, F., Dumain, P., Reiffers, J., Bernard, P. & Boisseau, M. R. (1991) Modalities of Synthesis of Ki-67 Antigen During the Stimulation of Lymphocytes. Cytometry, 12(1), 42–49. doi: 10.1002/cyto.990120107.

Georg, G. Y. (2011) Phosphohistone H3: new standard ICH marker for rading tumors via mitotic indexing. MLO Med Lab Obs., 43(7), 20–23.

Retrived from: https://de.wikipedia.org/wiki/Zellzyklus.

Nowak, M., Swensson, M. A., Clarsson, J., Vogel, W., Kebschull, M., Wernert, N., et al. (2014) Prognostic significance of phospho-histone H3 in prostate carcinoma. World J. Urol., 32(1), 703–707. doi: 10.1007/s00345-013-1135-y.

Nasr, M. R., & El-Zammar, O. (2008) Comparison of pHH3, Ki-67, and survivin immunoreactivity in benign and malignant melanocytic lesions. Am J. Dermatopathol., 30(2), 117–122. doi: 10.1097/DAD.0b013e3181624054.

Skaland, I., Janssen, E., Gudlaugsson, E., Klos, J., Kjellevold, K. H., & Søiland, H., & Baak, J. P. (2007) Phosphohistone H3 expression has much stronger prognostic value than classical prognosticators in invasive lymph node-negative breast cancer patients less then 55 years of age. Modern Pathology, 20, 1307–1315. doi: 10.1038/modpathol.380097.

Uguen, A., Cong, G., Doucet, L., Talagas, M., Costa, S., De Braekeleer, M., & Marcorelles, P. (2015) Immunostaining of phosphor-histone H3 and Ki-67 improves reproducibility of recurrence risk assessment of gastrointestinal stromal tumors. Virchows Arch., 467(1), 47–54. doi: 10.1007/s00428-015-1763-2.

Diest, P., Brugal, G., & Baak, J. (1998) Proliferation markers in tumours: interpretation and clinical value. Clinical Pathology, 51(1), 716–724. doi:10.1136/jcp.51.10.716.

Kill, I. R. (1996) Localisation of the Ki-67 antigen within the nucleolus Evidence for a fibrillarin-deficient region of the dense fibrillar component. Journal of Cell Science, 109(1), 1253–1263.

Sеifert, G. (2000) Orаlpathologie III. Mundhöhle, angrenzendes Weichteil- und Knochengewebe. 1st. Berlin (Germany): Springer-Verlag.

Petri, A., & Se´bin, К. (2003) Nagladnaya statistika v medicine [Transparent statistics in medicine]. Moscow: GE´OTAR MED. [in Russian].




ПАТОЛОГІЯ   Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет